Реєстрація громадської організації (ГО) в Україні

Що таке громадська організація

Громадська організація — це добровільне об’єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів. Вона діє на підставі закону про громадські об’єднання і не має на меті одержання прибутку.

Ключова відмінність від бізнесу — відсутність власників. У ГО немає засновників із частками, немає статутного капіталу, немає дивідендів. Ті, хто створив організацію, не набувають на неї майнових прав, а майно ГО не може бути розподілене між членами.

Це варто розуміти до реєстрації. Люди нерідко створюють ГО, розраховуючи на «неоподатковувану» модель бізнесу, і потім стикаються з тим, що вивести кошти з організації законно неможливо.

ГО може існувати у двох режимах: зі статусом юридичної особи або без нього. Другий варіант простіший — подається повідомлення про утворення, — але така організація не має рахунку, не укладає договорів від власного імені й не може отримувати гранти. Практично в переважній більшості випадків потрібен саме статус юридичної особи.

ГО, громадська спілка чи благодійний фонд

Три форми, які найчастіше плутають на старті. Обрати треба до, а не після реєстрації — переоформлення коштує часу.

Практичне правило: якщо основна діяльність — збирати кошти й передавати допомогу, це благодійна організація. Якщо діяльність — захищати інтереси, навчати, організовувати, просувати, це громадська організація. Для об’єднання компаній однієї галузі — громадська спілка.

Помилка з формою на старті найчастіше проявляється при подачі на грант: донор дивиться на організаційно-правову форму й статутні цілі, і невідповідність закриває доступ до фінансування.

Крок 1. Установчі збори

Реєстрація починається з установчих зборів. Це не формальність — протокол зборів є основним документом усього пакета, і саме через помилки в ньому найчастіше повертають документи.

Скільки потрібно засновників. Для громадської організації — щонайменше двоє. Верхньої межі немає. Засновниками є фізичні особи, які досягли 18 років; для молодіжних і дитячих організацій закон встановлює нижчий віковий поріг.

Що обов’язково має бути вирішено та зафіксовано в протоколі:

• рішення про утворення організації та її повне і скорочене найменування;
• затвердження статуту;
• обрання керівника, а також органів управління і контролю;
• визначення особи, уповноваженої подати документи на реєстрацію;
• рішення про місцезнаходження організації.

До протоколу додається реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах — з персональними даними та підписами кожного. Це окремий документ, і його відсутність є типовою підставою для зупинення розгляду.

Крок 2. Статут

Статут — головний документ організації. Для ГО він важливіший, ніж для ТОВ, бо саме на нього дивляться і податкова при наданні неприбуткового статусу, і донори при розгляді заявок на фінансування.

Обов’язковий мінімум змісту:

• найменування організації;
• мета (цілі) та напрями діяльності;
• порядок набуття і припинення членства, права та обов’язки членів;
• повноваження керівника, органів управління, порядок їх формування та строк повноважень;
• періодичність засідань і порядок ухвалення рішень;
• порядок звітності, контролю, оскарження рішень органів;
• джерела надходжень і порядок використання коштів та майна;
• порядок внесення змін до статуту;
• порядок припинення діяльності та вирішення майнових питань.

Два формулювання, на які варто витратити окрему увагу:

Мета і напрями діяльності. Вони мають бути достатньо широкими, щоб охопити реальні плани, і достатньо конкретними, щоб податкова побачила неприбутковий характер. Занадто вузьке формулювання доведеться змінювати щоразу, коли з’явиться новий напрям роботи.

Заборона розподілу доходів. Статут має прямо передбачати, що доходи або їх частина не розподіляються серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці), а майно при припиненні передається іншій неприбутковій організації або зараховується до бюджету. Без цієї норми неприбуткового статусу не буде — це найчастіша причина відмови.

Крок 3. Подання документів

Пакет подається державному реєстратору. Подати можна онлайн з кваліфікованим електронним підписом, через ЦНАП або нотаріуса.

Склад пакета:

• заява про державну реєстрацію встановленої форми;
• протокол установчих зборів;
• реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах;
• статут у двох примірниках;
• відомості про керівні органи — прізвища, дати народження, посади, контактні дані;
• відомості про особу, уповноважену представляти організацію.

Реєстрація громадського об’єднання є безоплатною — адміністративний збір за цю дію не справляється. Витрати виникають лише за послуги нотаріуса або юриста, якщо ви їх залучаєте.

Строк розгляду для громадських об’єднань коротший за загальний і становить кілька робочих днів. На практиці більше часу займає не сам розгляд, а виправлення документів після зупинення — тому якість пакета важливіша за швидкість подання.

Крок 4. Неприбутковий статус

Це найважливіший і найчастіше пропущений крок. Реєстрація в Єдиному державному реєстрі не надає організації неприбуткового статусу автоматично.

Неприбутковість — це податкова категорія. Щоб її отримати, потрібно окремо подати заяву до податкової про включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Умови включення:

• організація утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом;
• установчі документи містять заборону розподілу доходів серед засновників і членів;
• установчі документи передбачають передачу майна при припиненні іншій неприбутковій організації або до бюджету.

Наслідок відсутності статусу простий і болючий: організація стає звичайним платником податку на прибуток. Усі надходження — членські внески, пожертви, гранти — потрапляють до бази оподаткування. Виявляється це зазвичай через рік, при першому звітуванні.

Тому послідовність має бути такою: спершу статут із правильними формулюваннями, потім державна реєстрація, одразу після неї — заява про неприбутковий статус.

Крок 5. Рахунок і початок роботи

Після реєстрації відкривається банківський рахунок. Банк запитає статут, документи про повноваження керівника і, як правило, витяг з реєстру неприбуткових організацій.

Що ще потрібно зробити на старті:

• Виготовити печатку — не обов’язково за законом, але частина контрагентів і донорів досі її очікує.
• Оформити керівника. Якщо він отримує винагороду — це трудові відносини з усіма обов’язками роботодавця, включно з ЄСВ.
• Налаштувати облік. Неприбуткова організація подає звіт про використання доходів неприбуткової організації та фінансову звітність.
• Стати на військовий облік як роботодавець, якщо з’являються наймані працівники — див. матеріал про військовий облік на підприємстві.
• Перевірити вимоги щодо КБВ. Питання розкриття структури власності для громадських об’єднань має свою специфіку — див. матеріал про кінцевого бенефіціарного власника.

Чи може ГО заробляти

Питання, яке ставлять частіше за всі інші. Коротка відповідь: так, але з двома жорсткими обмеженнями.

Обмеження перше — мета. Господарська діяльність можлива, якщо вона сприяє досягненню статутних цілей і не є основною метою організації. Продавати квитки на власний освітній захід — нормально. Відкрити під вивіскою ГО магазин — ні.

Обмеження друге — розподіл. Отриманий дохід не може бути розподілений між засновниками, членами чи керівництвом. Він спрямовується виключно на статутну діяльність. Оплата праці працівників розподілом не вважається, але вона має бути ринковою й оформленою.

Якщо планується систематична підприємницька діяльність, правильне рішення — заснувати окреме підприємство, засновником якого виступить ГО. Тоді бізнес живе за правилами бізнесу, а організація зберігає неприбутковий статус.

Спроби «оптимізувати» через ГО закінчуються однаково: втрата неприбуткового статусу, донарахування податку на прибуток за весь період і питання до керівника, про відповідальність якого ми пишемо в матеріалі про відповідальність керівника.

Типові помилки

• Статут без заборони розподілу доходів — прямий шлях до відмови в неприбутковому статусі.
• Не подано заяву про включення до Реєстру неприбуткових організацій після реєстрації.
• Занадто вузька мета в статуті, яка не охоплює реальні напрями роботи.
• Відсутній реєстр учасників установчих зборів або в ньому немає підписів.
• Обрана не та форма — ГО замість благодійної організації, коли основна діяльність полягає у наданні допомоги.
• Найменування збігається з уже зареєстрованим — перевіряти реєстр треба до зборів, а не після.
• Керівник працює без оформлення, хоча фактично отримує винагороду.

Юристи практики корпоративного права LEGIUS супроводжують реєстрацію громадських організацій — від формулювань статуту під конкретні цілі до отримання неприбуткового статусу.