Покроковий порядок реєстрації ГО: хто може бути засновником, що має бути в протоколі та статуті, як працює онлайн-реєстрація за модельним статутом і чому неприбутковий статус треба оформити за 10 днів.
Що таке громадська організація
Громадська організація — це громадське об’єднання, засновниками та членами якого є фізичні особи. Воно створюється для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Правову основу дає Закон «Про громадські об’єднання» № 4572-VI.
Ключова ознака. ГО не має на меті отримання прибутку для розподілу між засновниками. Це не означає, що вона не може мати доходів — означає, що доходи спрямовуються на статутні цілі, а не на кишені учасників.
Два формати існування. Громадське об’єднання може бути зареєстроване як юридична особа або діяти без статусу юридичної особи (тоді воно лише повідомляє про своє утворення). Для будь-якої реальної діяльності — грантів, рахунку, договорів, найму людей — потрібен статус юридичної особи, і саме про нього йдеться далі.
Хто може бути засновником. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і досягли 18 років. Для молодіжної та дитячої громадської організації — з 14 років. Засновником не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.
Скільки засновників. Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи. Це відрізняє ГО від ТОВ, яке можна створити одному.
Членство. Членами громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, які досягли 14 років. Порядок прийому і виходу визначається статутом — і це той розділ, на якому пізніше виникають усі внутрішні конфлікти.
Чого ГО не дає. Вона не є інструментом для ведення бізнесу з виведенням доходу засновникам, не звільняє від ПДВ, ПДФО та ЄСВ і не дає автоматичних пільг. Якщо мета — заробіток, правильна форма інша: порівняння ми робили у статтях про реєстрацію ТОВ та реєстрацію ФОП.
ГО, громадська спілка чи благодійний фонд
Три форми, які постійно плутають. Вибір визначає і процедуру, і подальші можливості.
| Критерій | Громадська організація | Громадська спілка | Благодійна організація |
|---|---|---|---|
| Хто засновники | фізичні особи | юридичні особи приватного права | фізичні та/або юридичні особи |
| Основний закон | «Про громадські об’єднання» | «Про громадські об’єднання» | «Про благодійну діяльність та благодійні організації» |
| Мета | захист прав, задоволення суспільних інтересів | те саме, на рівні об’єднання організацій | благодійна діяльність у визначених законом сферах |
| Типове застосування | адвокація, громадський контроль, освіта, спорт, культура | галузеві й парасолькові об’єднання | збір і розподіл допомоги, фандрейзинг |
| Форми | одна | одна | благодійне товариство, благодійна установа, благодійний фонд |
Практичний орієнтир. Якщо ви збираєте і розподіляєте допомогу — гроші, речі, обладнання — природною формою є благодійна організація: її статутна мета прямо охоплює таку діяльність, і донори це розуміють. Якщо ви займаєтеся адвокацією, громадським контролем, освітніми чи культурними проєктами — громадська організація. Якщо об’єднуються вже наявні організації — громадська спілка.
Чому це важливо для воєнного часу. Громадська організація, статутна мета якої не охоплює гуманітарний напрям, формально виходить за межі статутної діяльності, передаючи допомогу. На період воєнного стану діють тимчасові норми, які знімають цей ризик для податкових цілей, але розумніше одразу закласти відповідну мету до статуту — тоді діяльність лишиться статутною і після завершення дії тимчасових норм.
Про спілки. Деталі цієї форми ми розбирали окремо — у статті про громадську спілку, а для об’єднань юридичних осіб у господарській сфері є своя конструкція: про неї у матеріалі про реєстрацію асоціації.
Крок 1. Установчі збори
Громадське об’єднання утворюється на установчих зборах його засновників. Протокол цих зборів — базовий документ усієї реєстрації, і більшість відмов пов’язана саме з ним.
Що має бути вирішено на зборах:
- утворення громадського об’єднання і визначення його найменування — повного та, за потреби, скороченого;
- затвердження статуту (або рішення про застосування модельного статуту, якщо обрано цей варіант);
- утворення керівних органів та визначення осіб, які входять до їхнього складу;
- визначення особи, уповноваженої представляти об’єднання для здійснення реєстраційних дій.
Що має бути в протоколі. Дата і місце проведення; відомості про осіб, які брали участь, із паспортними даними та податковими номерами; порядок денний; результати голосування з кожного питання; підписи голови й секретаря зборів. Відсутність будь-якого з цих елементів — типова причина залишення документів без розгляду.
Про найменування. Воно має містити вказівку на організаційно-правову форму — «громадська організація». Перевіряйте назву в Єдиному державному реєстрі на тожність: реєстратор відмовить, якщо найменування тотожне вже наявному. Окремо перевірте, чи вільне воно як торговельна марка, якщо плануєте будувати бренд.
Про керівні органи. Мінімальна конфігурація — вищий орган (загальні збори членів) і виконавчий орган (голова, правління або директор). Контрольний орган (ревізор, ревізійна комісія) не є обов’язковим за законом, але донори його часто вимагають.
Строк на подання документів. Закон встановлює строк, протягом якого уповноважена особа має подати документи для державної реєстрації після проведення установчих зборів. Тому збирати збори «про запас», не маючи готового статуту, не варто: краще проводити їх тоді, коли весь пакет готовий.
Практична порада. Протокол і статут готуються разом, а не послідовно. Якщо статут складається після зборів, у ньому неминуче з’являються положення, яких збори не затверджували, і це видно.
Крок 2. Статут
Статут громадської організації має відповідати двом різним наборам вимог одночасно: вимогам Закону «Про громадські об’єднання» і вимогам Податкового кодексу для неприбуткового статусу. Друге забувають найчастіше — і статусу не отримують.
Що вимагає Закон «Про громадські об’єднання». Статут має містити найменування і за наявності скорочене найменування; мету та напрями діяльності; порядок набуття і припинення членства, права та обов’язки членів; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів, порядок їх формування та зміни складу, строк повноважень; періодичність засідань і процедуру прийняття рішень, зокрема шляхом використання засобів зв’язку; порядок звітування керівних органів перед членами; порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів і розгляду скарг; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна; порядок створення, діяльності та припинення відокремлених підрозділів; порядок внесення змін до статуту; порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації, а також використання коштів і майна в разі припинення.
Що вимагає Податковий кодекс. Дві норми, без яких неприбуткового статусу не буде:
- заборона розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників, членів організації, працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування єдиного внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб;
- передача активів у разі припинення — одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету.
Формулювання «майно передається засновникам» або «долю майна вирішують загальні збори» призводять до відмови у включенні до Реєстру неприбуткових установ. Детально про ці вимоги — у статті про неприбутковий статус.
Модельний статут. У 2026 році для громадських організацій запрацювала автоматизована онлайн-реєстрація за модельним статутом через «Дію» — без участі державного реєстратора, із заповненням заявки протягом приблизно пів години. Послуга доступна засновникам, які є громадянами України та мають реєстраційний номер облікової картки платника податків і унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі. Якщо серед засновників є іноземці або особи без цих ідентифікаторів, реєстрація відбувається у звичайному порядку через територіальні органи Мін’юсту.
Модельний чи власний. Модельний пришвидшує старт, але не дає прописати нічого свого: ані особливого порядку членства, ані обмежень повноважень керівника, ані вимог донорів до структури управління. Якщо ви плануєте працювати з міжнародними грантами, власний статут майже завжди доведеться складати — краще одразу.
Крок 3. Подання документів
Пакет документів для реєстрації ГО як юридичної особи:
- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;
- примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія протоколу установчих зборів;
- статут у двох примірниках — якщо не застосовується модельний;
- відомості про керівні органи із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади, контактного номера телефону та інших засобів зв’язку;
- відомості про особу, уповноважену представляти об’єднання для здійснення реєстраційних дій;
- відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності — або документ про відсутність такого власника з обґрунтуванням; для громадських об’єднань це питання має свою специфіку, і ми розбирали його у статті про кінцевого бенефіціарного власника;
- нотаріально посвідчена довіреність, якщо документи подає представник.
Куди подавати. Через «Дію» або портал електронних сервісів із кваліфікованим електронним підписом; до територіального органу Мін’юсту; через нотаріуса або акредитованого суб’єкта державної реєстрації.
Вартість. Державна реєстрація громадського об’єднання здійснюється безоплатно — адміністративний збір за цю дію не справляється. Платними є лише супутні послуги: нотаріальне засвідчення, довіреність, правова допомога.
Строк. Розгляд документів, проведення реєстраційної дії та надання відповіді відбуваються у строк, встановлений Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» для громадських формувань, — як правило, протягом трьох робочих днів з дня подання. Автоматизована реєстрація за модельним статутом через «Дію» завершується значно швидше.
Підстави для відмови, які зустрічаються частіше за інші: неповний пакет; протокол без обов’язкових елементів; невідповідність статуту вимогам закону; тожність найменування; відсутність відомостей про керівні органи; невідповідність форми поданих документів.
Результат. Запис у Єдиному державному реєстрі та електронний витяг. Окремого паперового свідоцтва не видають. Податкова ставить організацію на облік автоматично за даними реєстру — але це не означає отримання неприбуткового статусу.
Крок 4. Неприбутковий статус
Це найкритичніший крок за строками і найчастіше пропущений.
Статус не надається автоматично. Державна реєстрація юридичної особи і внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій — дві різні процедури у двох різних органах. Після реєстрації ГО є звичайним платником податку на прибуток, доки не отримає статус.
Ключовий строк — 10 днів. Новостворена організація, яка подала документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів із дня державної реєстрації і яку за результатами розгляду внесено до Реєстру, вважається неприбутковою з дня її державної реєстрації. Якщо строк пропущено, статус діятиме лише з дати рішення про включення, а період між реєстрацією та включенням залишиться оподатковуваним.
Що подається. Реєстраційна заява за формою 1-РН та засвідчені копії установчих документів — крім випадків, коли вони вже оприлюднені на порталі електронних сервісів і доступні податковій. Канали: Електронний кабінет платника з КЕП, пошта з описом вкладення, особисте подання.
Строк розгляду. Рішення про включення, відмову у включенні або виключення з Реєстру ухвалюється протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви.
Чому відмовляють. Майже завжди через статут: у ньому немає заборони розподілу доходів або немає умови про передачу активів неприбутковій організації відповідного виду чи до бюджету при припиненні. Виправлення означає зміни до статуту, рішення вищого органу, реєстраційну дію і нову заяву — тобто кілька тижнів, протягом яких організація є платником податку на прибуток.
Що дає статус. Звільнення від податку на прибуток за умови використання доходів на статутну діяльність. Він не звільняє від ПДВ, ПДФО, військового збору, ЄСВ і від обов’язку подавати звітність.
Звітність. Звіт про використання доходів неприбуткової організації подається за календарний рік протягом 60 календарних днів після його закінчення, разом із фінансовою звітністю як невід’ємним додатком. Звіт подається навіть за відсутності діяльності; штраф за неподання — 340 гривень, за повторне порушення протягом року — 1 020 гривень.
Крок 5. Рахунок і початок роботи
Після реєстрації і неприбуткового статусу залишається організаційна частина — і її обсяг зазвичай недооцінюють.
1. Кваліфікований електронний підпис керівника як посадової особи. Потрібен для податкової звітності, електронного кабінету, реєстрів.
2. Рахунок у банку. Банк вимагатиме витяг із реєстру, статут, протокол про призначення керівника, документи керівника та заповнені опитувальники. Для громадських організацій комплаєнс зазвичай суворіший, ніж для бізнесу: банк перевіряє джерела надходжень, напрями витрат, зв’язки з іноземними донорами. Готуйте опис проєктів і джерел фінансування заздалегідь.
3. Валютний рахунок — якщо планується іноземне фінансування. Для грантів банк вимагає договір або грантову угоду, і бажано мати її переклад.
4. Бухгалтерський облік. Громадська організація є юридичною особою, тому зобов’язана вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність. Керівник обирає один із передбачених законом способів організації обліку — від бухгалтера в штаті до послуг зовнішнього спеціаліста. Окремо важлива аналітика цільового використання: кожен грант має бути простежуваний від надходження до конкретного заходу. Обсяг такої роботи — у статті про бухгалтерський супровід.
5. Кадрові документи. Керівник є найманим працівником: наказ про призначення, штатний розпис, повідомлення про прийняття на роботу. Для роботи на громадських засадах потрібне окреме рішення вищого органу.
6. Військовий облік. Юридична особа веде військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів — ГО тут не виняток. Деталі — у матеріалі про військовий облік на підприємстві.
7. Внутрішні документи, які вимагають донори. Політика конфлікту інтересів, антикорупційна політика, політика захисту персональних даних, положення про закупівлі, положення про волонтерів. Їх відсутність блокує участь у більшості грантових програм.
8. Відповідальність керівника. Керівник ГО відповідає за достовірність звітності, за цільове використання коштів, за кадрові та податкові питання. Логіка відповідальності тут схожа на корпоративну — ми описували її у статті про відповідальність директора.
Чи може ГО заробляти
Коротка відповідь: так, але з двома обмеженнями — за змістом діяльності та за долею доходу.
Що дозволено. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню.
Що це означає на практиці. Освітня ГО може проводити платні курси. Спортивна — організовувати платні турніри. Експертна — виконувати дослідження на замовлення. Культурна — продавати квитки. Усе це законно, якщо напрям відповідає статутній меті.
Головне обмеження — доля доходу. Доходи не розподіляються серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування єдиного внеску), членів органів управління та пов’язаних осіб. Прибуток спрямовується виключно на статутні цілі.
Що податкова трактує як розподіл доходу. «Дивіденди» під будь-якою назвою; розподіл залишку коштів між членами наприкінці року; безвідсоткові позики засновникам; купівля майна для особистого користування керівництва; завищені гонорари пов’язаним особам; надання членам матеріальних благ поза статутними цілями.
Наслідок порушення. Виключення з Реєстру неприбуткових установ, причому податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції нецільового використання активів, а не з «прибутку». Організація вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем порушення, а зобов’язання, штрафи і пеня нараховуються з першого числа місяця, в якому воно вчинене.
Про ПДВ. Якщо обсяг оподатковуваних операцій досягає встановленого порога, реєстрація платником ПДВ є обов’язковою на загальних підставах — неприбутковий статус від цього не звільняє. Для ГО з великими платними програмами це реальний сценарій, який варто моделювати заздалегідь.
Про гранти і благодійні внески. Вони не є доходом від підприємницької діяльності й не оподатковуються за умови використання на статутну діяльність. Але вони вимагають окремого обліку й документального підтвердження цільового використання — саме ця аналітика перевіряється першою.
Типові помилки
Перелік складений із реальних справ, у яких наслідки з’являлися в перші місяці роботи.
- Статут без двох податкових норм. Реєстрація пройшла, а неприбуткового статусу немає. Виправлення — зміни до статуту, рішення вищого органу, реєстраційна дія і нова заява.
- Пропущений 10-денний строк на заяву 1-РН. Статус починає діяти лише з дати рішення про включення, а період до того є оподатковуваним.
- Протокол установчих зборів без обов’язкових елементів. Немає даних учасників, результатів голосування з кожного питання, підписів голови й секретаря — відмова.
- Мета, сформульована надто вузько. Організація, створена «для розвитку шахів у місті», не може законно вести гуманітарний напрям. Мету варто формулювати так, щоб вона охоплювала реальні плани на кілька років.
- Модельний статут там, де потрібен власний. Донори нерідко вимагають конкретної структури управління, контрольного органу, політик — модельний статут цього не дає.
- Недопрацьований розділ про членство. Нечіткий порядок прийому і виключення членів — джерело всіх внутрішніх конфліктів і спроб перехопити управління.
- Немає порядку оскарження рішень керівних органів. Це обов’язковий елемент статуту за законом, і його відсутність є підставою для відмови.
- Плутанина з формою. Для збору і розподілу допомоги частіше підходить благодійна організація; ГО обирають «бо швидше», а потім стикаються з невідповідністю статутної мети.
- Відсутність аналітики цільового використання. Грант отримано, витрачено правильно, але довести це документами неможливо — і операція кваліфікується як нецільова.
- Ігнорування звітності за «нульовий» рік. Звіт подається навіть за відсутності діяльності.
У LEGIUS ми реєструємо громадські організації одразу під вимоги Податкового кодексу: готуємо протокол і статут як узгоджену пару, подаємо 1-РН у 10-денний строк, супроводжуємо відкриття рахунку та готуємо внутрішні політики під вимоги донорів. Напрям веде практика корпоративного права. Щоб обговорити вашу організацію до установчих зборів, запишіться на консультацію.
Послуги напряму: Вихід учасника та продаж частки, Захист прав міноритарних учасників, Опціонні програми та ESOP.
Питання та відповіді
Скільки засновників потрібно для реєстрації ГО?
Щонайменше двоє: кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи. Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і досягли 18 років, а для молодіжної та дитячої організації — 14 років. Особа, визнана судом недієздатною, засновником бути не може.
Скільки коштує реєстрація громадської організації?
Державна реєстрація громадського об’єднання здійснюється безоплатно — адміністративний збір за цю дію не справляється. Платити доведеться лише за супутнє: нотаріальне засвідчення копії протоколу чи довіреності, кваліфікований електронний підпис у деяких надавачів, правову допомогу з підготовки статуту. Автоматизована онлайн-реєстрація за модельним статутом через «Дію» також безоплатна.
Чи отримує ГО неприбутковий статус автоматично після реєстрації?
Ні. Державна реєстрація юридичної особи і внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій — дві різні процедури. Потрібно окремо подати до податкової заяву за формою 1-РН. Якщо це зроблено під час державної реєстрації або протягом 10 днів після неї і організацію внесено до Реєстру, вона вважається неприбутковою з дня державної реєстрації; якщо строк пропущено — лише з дати рішення про включення, а період до того залишається оподатковуваним.
Чи може громадська організація вести господарську діяльність?
Так. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо або через створені в установленому порядку юридичні особи, якщо така діяльність відповідає меті об’єднання та сприяє її досягненню. Освітня ГО може проводити платні курси, спортивна — турніри, експертна — дослідження на замовлення. Обмеження стосується не заробітку, а долі доходу: він спрямовується на статутні цілі й не розподіляється серед засновників і членів.
Чим ГО відрізняється від благодійної організації?
Насамперед правовою основою та метою. Громадська організація діє за Законом «Про громадські об’єднання», її засновниками є фізичні особи, а мета — захист прав і задоволення суспільних інтересів. Благодійна організація діє за Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації», може мати засновниками і фізичних, і юридичних осіб, створюється у формі благодійного товариства, установи або фонду, а її статутна мета прямо охоплює благодійну діяльність. Для збору і розподілу допомоги друга форма зазвичай доречніша.
Чи можна вивести кошти з ГО засновникам?
Ні. Установчі документи неприбуткової організації повинні містити заборону розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування єдиного внеску), членів органів управління та інших пов’язаних осіб. Зарплату і премії платити можна, відшкодовувати витрати на відрядження — можна. Виплати, які за змістом є розподілом доходу — «дивіденди», розподіл залишку коштів, безвідсоткові позики засновникам, купівля майна для особистого користування керівництва — ведуть до виключення з Реєстру з нарахуванням податку від суми операції.
Чи можна зареєструвати ГО онлайн?
Так. У 2026 році для громадських організацій запрацювала автоматизована онлайн-реєстрація за модельним статутом через «Дію» — без участі державного реєстратора, із заповненням заявки приблизно за пів години. Послуга доступна засновникам, які є громадянами України та мають реєстраційний номер облікової картки платника податків і унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі. Якщо серед засновників є іноземці, реєстрація відбувається у звичайному порядку через територіальні органи Мін’юсту.
Читайте також
Реєстрація ТОВ у Києві 2026: покрокова інструкція та документи
Покроковий гайд із реєстрації ТОВ: які документи потрібні, коли вибирати модельний статут, як працює автоматична реєстрація через «Дію» і що зробити одразу після внесення до реєстру.
ЧитатиРеєстрація ФОП у 2026 році: покроковий порядок
Розбираємо реєстрацію ФОП по кроках: де подати заяву, як обрати КВЕДи та групу єдиного податку, коли потрібен ПРРО і які суми та строки чекають уже з першого місяця.
ЧитатиФОП чи ТОВ: що обрати для бізнесу в Україні 2026
Головна різниця не в податках, а у відповідальності: ФОП відповідає всім особистим майном, учасник ТОВ — лише вкладом. Розбираємо ліміти й ставки єдиного податку 2026, реальну вартість обслуговування, ПДВ і коли яка форма виправдана.
Читати