Пояснюємо, чим громадська спілка відрізняється від громадської організації, хто може її засновувати, як проходить реєстрація і чому саме ця форма підходить для галузевих об’єднань.

Що таке громадська спілка

Громадська спілка — це одна з двох форм громадського об’єднання, передбачених Законом «Про громадські об’єднання» № 4572-VI. Від громадської організації вона відрізняється складом засновників: спілку засновують юридичні особи приватного права, а не громадяни (ст. 1 Закону).

Це та форма, у якій в Україні найчастіше існують галузеві та професійні об’єднання: асоціації виробників, об’єднання ІТ-компаній, спілки перевізників, професійні спільноти. Коли кілька компаній хочуть діяти спільно — представляти галузь, розробляти стандарти, вести діалог з органами влади — саме громадська спілка є робочим інструментом.

Форма рідкісна порівняно з ГО. За 2025 рік відділи державної реєстрації громадських формувань у Києві, Київській та Черкаській областях зареєстрували 1 100 громадських організацій і лише 39 громадських спілок. Практичний наслідок — у реєстратора менше звички до таких пакетів, тому до зауважень варто бути готовими.

Як і громадська організація, спілка не має на меті одержання прибутку, а її майно не може бути розподілене між засновниками чи членами. Базові правила ті самі, і ми розібрали їх у матеріалі про реєстрацію громадської організації.

Спілка чи громадська організація

Вибір визначається одним питанням: хто буде членами.

Громадська організаціяГромадська спілка
Засновникифізичні особи (від двох)юридичні особи приватного права (від двох)
Членствофізичні особи; юридичні особи можуть бути членами, якщо це передбачено статутомюридичні особи приватного права, а також фізичні особи, якщо передбачено статутом
Модельний статутдоступнийнедоступний — лише власний статут
Типове застосуванняадвокація, освіта, спорт, культура, волонтерствогалузеві асоціації, професійні об’єднання, спілки компаній
Голосуванняяк правило, одна особа — один голосможе бути диференційованим, якщо це закладено в статуті

Практичне правило: якщо об’єднуються люди — це громадська організація. Якщо об’єднуються компанії — громадська спілка. Змішані конструкції можливі, але їх треба прямо описувати у статуті, інакше згодом виникають спори про право голосу.

Важливе обмеження: засновниками спілки не можуть бути юридичні особи публічного права — тобто державні органи, установи та підприємства, створені розпорядчим актом. Це часто стає несподіванкою, коли до об’єднання хочуть залучити комунальне підприємство чи університет.

Ще одна відмінність, яка з’явилася у 2025 році: постановою КМУ від 18.04.2025 № 460 запроваджено експериментальний проєкт, за яким громадська організація може діяти на підставі модельного статуту й реєструватися онлайн через портал «Дія». Для спілок цей механізм не передбачений — їм потрібен власний статут і звичайна реєстраційна процедура. Якщо для вас критична швидкість старту, а склад учасників дозволяє обійтися фізичними особами, це аргумент на користь ГО.

Хто може бути засновником і членом

Засновниками виступають щонайменше дві юридичні особи приватного права — ТОВ, приватні підприємства, інші громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, благодійні організації (ч. 2, 3 ст. 7 Закону № 4572-VI).

Закон встановлює три обмеження, про які дізнаються вже на етапі відмови:

  • Не можуть засновувати спілку юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна й та сама особа. Це блокує найпоширенішу спробу «зекономити»: власник двох своїх ТОВ не може створити з них спілку, бо формально двох незалежних засновників немає.
  • Не можуть бути засновниками політичні партії.
  • Не можуть бути засновниками юридичні особи, щодо яких ухвалено рішення про припинення або які перебувають у процесі припинення. Контрагента-засновника варто перевірити в ЄДР безпосередньо перед установчими зборами.

Рішення про участь у створенні спілки ухвалює уповноважений орган кожної компанії-засновника. Для ТОВ це, як правило, загальні збори учасників — порядок їх скликання розібраний у матеріалі про загальні збори учасників ТОВ.

Це найчастіше пропущений крок. Директор компанії підписує документи про створення спілки без рішення зборів, а згодом виявляється, що повноважень на це він не мав. Наслідки для керівника ми описали в матеріалі про відповідальність директора ТОВ.

Кожну компанію-засновника на установчих зборах представляє уповноважена особа — з довіреністю або на підставі статуту й відповідного рішення. Ці документи додаються до пакета.

І окремо про статус засновника: його повноваження закінчуються з моменту державної реєстрації спілки (ч. 7 ст. 7 Закону). Далі компанія діє вже як член — у межах прав, визначених статутом. Крім того, з 2023 року відомості про засновників громадського об’єднання до ЄДР не вносяться, тому єдиним доказом складу засновників залишається протокол установчих зборів із реєстром учасників. Зберігати його потрібно постійно, а не «до реєстрації».

Порядок реєстрації

Процедура така сама, як для громадської організації, з поправкою на склад засновників.

  1. Рішення кожної компанії-засновника про участь у створенні спілки та про уповноваження представника.
  2. Установчі збори — ухвалення рішення про утворення, затвердження статуту, обрання керівних органів, визначення особи для подання документів.
  3. Протокол зборів і реєстр учасників установчих зборів із підписами представників.
  4. Структура власності за формою та змістом, визначеними законодавством, — обов’язковий додаток до пакета.
  5. Подання документів державному реєстратору — онлайн з кваліфікованим електронним підписом, через ЦНАП або нотаріуса.

Критичний строк — 60 днів. Документи для реєстрації потрібно подати протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів. Якщо строк пропущено, громадське об’єднання не вважається утвореним — доведеться скликати збори заново й ухвалювати рішення повторно. Це найбільш невиправна помилка в усій процедурі, і виникає вона зазвичай тоді, коли засновники «доузгоджують» статут уже після зборів.

Реєстрація безоплатна — адміністративний збір за реєстрацію громадських об’єднань не справляється. Строк розгляду коротший за загальний і становить кілька робочих днів.

Найчастіша причина повернення документів — не помилки в статуті, а неповний пакет підтверджень повноважень представників засновників. Готувати їх варто одночасно з протоколом, а не після подання.

Особливості статуту

Статут спілки містить той самий обов’язковий мінімум, що й статут ГО, і він завжди індивідуальний — модельного статуту для спілок не передбачено. Але є питання, які саме для об’єднання компаній варто врегулювати детальніше.

  • Порядок голосування. Один член — один голос чи диференційовано? Якщо компанії дуже різні за розміром, це принципове питання, і вирішити його краще на старті.
  • Умови набуття та припинення членства — окремо для юридичних і окремо для фізичних осіб. Спілка може мати членів обох категорій, і якщо статут описує лише один порядок, другий фактично не працює: реєстратор на це зауважень не зробить, а внутрішній спір виникне на першому ж вступі.
  • Членські внески. Розмір, періодичність, порядок зміни, наслідки несплати. Це основне джерело фінансування спілки.
  • Вихід і виключення члена. Підстави, процедура, доля сплачених внесків.
  • Представництво галузі. Хто і в якому порядку висловлює позицію спілки назовні — щоб керівник не робив заяв від імені всіх учасників ринку без узгодження.
  • Заборона розподілу доходів і доля майна при припиненні — без цих норм неприбуткового статусу не буде.

Окремо варто продумати механізм вирішення внутрішніх спорів. Конфлікти в галузевих об’єднаннях виникають частіше, ніж очікують засновники, і зазвичай навколо двох речей — грошей і права говорити від імені спілки.

Неприбутковий статус і фінансування

Як і будь-яке громадське об’єднання, спілка після державної реєстрації має окремо отримати неприбутковий статус — це податкова процедура, яка не відбувається автоматично. Порядок дій розібраний у матеріалі про отримання статусу неприбутковості.

Основні джерела надходжень спілки: членські внески, безповоротна фінансова допомога, гранти, доходи від заходів, що відповідають статутним цілям.

Ключове обмеження те саме, що й для ГО: доходи не можуть бути розподілені між членами. Компанія-член не отримує від спілки дивідендів чи повернення внесків у вигляді прибутку — вона отримує послуги, представництво й доступ до спільних ресурсів.

Якщо об’єднання створюється саме заради спільної комерційної діяльності, громадська спілка — неправильний інструмент. Про вибір форми для галузевого об’єднання ми пишемо в матеріалі про реєстрацію асоціації.

Юристи практики корпоративного права LEGIUS супроводжують створення громадських спілок — від рішень компаній-засновників до отримання неприбуткового статусу.

Потрібна персональна консультація з теми «Корпоративне право»? Перейдіть на сторінку практики або залиште заявку — відповімо протягом 15 хвилин.
Послуги напряму: Корпоративне управління та супровід зборів, Due diligence та юридичний аудит, Вирішення корпоративних спорів.
Матеріал підготувала команда LEGIUS Юридична компанія в Києві, практика з 2011 року. Текст має інформаційний характер: обставини кожної справи різні, і остаточний висновок можливий лише після розбору документів. Про компанію · Наші адвокати · RSS
Реєструєте компанію чи вносите зміни?Адвокати LEGIUS ведуть такі справи в Києві. Перша консультація — безкоштовна.

Питання та відповіді

Чим громадська спілка відрізняється від громадської організації?

Складом засновників. Громадську організацію засновують фізичні особи, громадську спілку — юридичні особи приватного права. Просте правило: об’єднуються люди — це ГО, об’єднуються компанії — спілка.

Скільки юридичних осіб потрібно для створення спілки?

Щонайменше дві юридичні особи приватного права. Це можуть бути ТОВ, приватні підприємства, інші громадські об’єднання чи благодійні організації.

Чи можу я створити спілку з двох своїх компаній?

Ні. Закон прямо забороняє засновувати громадську спілку юридичним особам приватного права, єдиним засновником яких є одна й та сама особа. Потрібні щонайменше дві справді незалежні компанії.

Скільки часу є на подання документів після установчих зборів?

60 днів з дня проведення установчих зборів. Якщо строк пропущено, об’єднання не вважається утвореним і збори доведеться скликати заново — це найбільш невиправна помилка в процедурі.

Чи може спілка діяти на підставі модельного статуту?

Ні. Експериментальний проєкт із модельним статутом і реєстрацією через «Дію» запроваджено постановою КМУ від 18.04.2025 № 460 лише для громадських організацій. Спілка потребує власного статуту.

Чи може державне або комунальне підприємство заснувати громадську спілку?

Ні. Засновниками спілки не можуть бути юридичні особи публічного права — державні органи, установи та підприємства, створені розпорядчим актом. Це часто стає несподіванкою при формуванні складу засновників.

Чи потрібне рішення загальних зборів компанії для вступу у спілку?

Рішення про участь у створенні спілки ухвалює уповноважений орган компанії — для ТОВ це, як правило, загальні збори учасників. Підписання документів директором без такого рішення створює ризик оспорювання та персональної відповідальності керівника.

Чи можуть члени спілки отримувати від неї прибуток?

Ні. Доходи громадської спілки не можуть бути розподілені між членами. Компанія-член отримує послуги, представництво інтересів і доступ до спільних ресурсів, але не дивіденди.

Читайте також