Громадська спілка: коли юридичні особи об’єднуються

Що таке громадська спілка

Громадська спілка — це одна з двох форм громадського об’єднання, передбачених законом. Від громадської організації вона відрізняється складом засновників: спілку засновують юридичні особи приватного права, а не громадяни.

Це та форма, у якій в Україні найчастіше існують галузеві та професійні об’єднання: асоціації виробників, об’єднання ІТ-компаній, спілки перевізників, професійні спільноти. Коли кілька компаній хочуть діяти спільно — представляти галузь, розробляти стандарти, вести діалог з органами влади — саме громадська спілка є робочим інструментом.

Як і громадська організація, спілка не має на меті одержання прибутку, а її майно не може бути розподілене між засновниками чи членами. Базові правила ті самі, і ми розібрали їх у матеріалі про реєстрацію громадської організації.

Спілка чи громадська організація

Вибір визначається одним питанням: хто буде членами.

Практичне правило: якщо об’єднуються люди — це громадська організація. Якщо об’єднуються компанії — громадська спілка. Змішані конструкції можливі, але їх треба прямо описувати у статуті, інакше згодом виникають спори про право голосу.

Важливе обмеження: засновниками спілки не можуть бути юридичні особи публічного права — тобто державні органи, установи та підприємства, створені розпорядчим актом. Це часто стає несподіванкою, коли до об’єднання хочуть залучити комунальне підприємство чи університет.

Хто може бути засновником і членом

Засновниками виступають щонайменше дві юридичні особи приватного права. Це можуть бути ТОВ, приватні підприємства, інші громадські об’єднання, благодійні організації.

Рішення про участь у створенні спілки ухвалює уповноважений орган кожної компанії-засновника. Для ТОВ це, як правило, загальні збори учасників — порядок їх скликання розібраний у матеріалі про загальні збори учасників ТОВ.

Це найчастіше пропущений крок. Директор компанії підписує документи про створення спілки без рішення зборів, а згодом виявляється, що повноважень на це він не мав. Наслідки для керівника ми описали в матеріалі про відповідальність директора ТОВ.

Кожну компанію-засновника на установчих зборах представляє уповноважена особа — з довіреністю або на підставі статуту й відповідного рішення. Ці документи додаються до пакета.

Порядок реєстрації

Процедура така сама, як для громадської організації, з поправкою на склад засновників.

1. Рішення кожної компанії-засновника про участь у створенні спілки та про уповноваження представника.
2. Установчі збори — ухвалення рішення про утворення, затвердження статуту, обрання керівних органів, визначення особи для подання документів.
3. Протокол зборів і реєстр учасників установчих зборів із підписами представників.
4. Подання документів державному реєстратору — онлайн з кваліфікованим електронним підписом, через ЦНАП або нотаріуса.

Реєстрація безоплатна — адміністративний збір за реєстрацію громадських об’єднань не справляється. Строк розгляду коротший за загальний і становить кілька робочих днів.

Найчастіша причина повернення документів — не помилки в статуті, а неповний пакет підтверджень повноважень представників засновників. Готувати їх варто одночасно з протоколом, а не після подання.

Особливості статуту

Статут спілки містить той самий обов’язковий мінімум, що й статут ГО. Але є питання, які саме для об’єднання компаній варто врегулювати детальніше.

• Порядок голосування. Один член — один голос чи диференційовано? Якщо компанії дуже різні за розміром, це принципове питання, і вирішити його краще на старті.
• Членські внески. Розмір, періодичність, порядок зміни, наслідки несплати. Це основне джерело фінансування спілки.
• Вихід і виключення члена. Підстави, процедура, доля сплачених внесків.
• Представництво галузі. Хто і в якому порядку висловлює позицію спілки назовні — щоб керівник не робив заяв від імені всіх учасників ринку без узгодження.
• Заборона розподілу доходів і доля майна при припиненні — без цих норм неприбуткового статусу не буде.

Окремо варто продумати механізм вирішення внутрішніх спорів. Конфлікти в галузевих об’єднаннях виникають частіше, ніж очікують засновники, і зазвичай навколо двох речей — грошей і права говорити від імені спілки.

Неприбутковий статус і фінансування

Як і будь-яке громадське об’єднання, спілка після державної реєстрації має окремо отримати неприбутковий статус — це податкова процедура, яка не відбувається автоматично. Порядок дій розібраний у матеріалі про отримання статусу неприбутковості.

Основні джерела надходжень спілки: членські внески, безповоротна фінансова допомога, гранти, доходи від заходів, що відповідають статутним цілям.

Ключове обмеження те саме, що й для ГО: доходи не можуть бути розподілені між членами. Компанія-член не отримує від спілки дивідендів чи повернення внесків у вигляді прибутку — вона отримує послуги, представництво й доступ до спільних ресурсів.

Якщо об’єднання створюється саме заради спільної комерційної діяльності, громадська спілка — неправильний інструмент. Про вибір форми для галузевого об’єднання ми пишемо в матеріалі про реєстрацію асоціації.

Юристи практики корпоративного права LEGIUS супроводжують створення громадських спілок — від рішень компаній-засновників до отримання неприбуткового статусу.