Розбираємо неприбутковий статус по суті: що він насправді дає, які дві норми обов’язково мають бути в статуті, як подати заяву 1-РН, коли звітувати і за що виключають з Реєстру.
Що дає неприбутковий статус
Навколо неприбутковості склалося кілька стійких міфів, і найдорожчий із них — уявлення про «звільнення від податків». Насправді статус вужчий.
Що він дійсно дає. Організація, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій і яка дотримується вимог пункту 133.4 Податкового кодексу, не є платником податку на прибуток підприємств. Це єдина суттєва пільга. Її цінність у тому, що внески, гранти, членські та благодійні надходження не оподатковуються, якщо використовуються на статутну діяльність.
Чого він не дає. Неприбуткова організація:
- не звільняється від ПДВ — при досягненні обсягу оподатковуваних операцій реєстрація платником ПДВ обов’язкова на загальних підставах;
- не звільняється від ПДФО та військового збору з виплат фізичним особам — зарплати, гонорарів, матеріальної допомоги понад неоподатковувані межі;
- не звільняється від ЄСВ за найманих працівників;
- не звільняється від подання звітності, навіть якщо діяльності не було взагалі;
- не отримує автоматично права на пільги з плати за землю чи нерухомість — вони встановлюються окремими нормами.
Другий практичний ефект — репутаційний. Наявність організації в Реєстрі перевіряють донори, міжнародні фонди і державні органи перед наданням грантів чи укладенням договорів. Без неприбуткового статусу громадська організація фактично не може претендувати на більшість програм фінансування.
Головне обмеження, про яке забувають засновники. Доходи неприбуткової організації не можна розподіляти серед засновників, членів, працівників чи органів управління. «Прибуток» у ній виникати може, але спрямовується виключно на статутні цілі. Якщо мета — заробіток для засновників, неприбуткова форма не підходить принципово, а не технічно.
Хто може його отримати
Перелік типів організацій, які можуть бути неприбутковими, закритий і визначений підпунктом 133.4.6 Податкового кодексу. Орієнтовно він охоплює такі групи:
- бюджетні установи;
- громадські об’єднання — громадські організації та громадські спілки, їхні відокремлені підрозділи, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
- житлово-будівельні кооперативи, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
- професійні спілки, їхні об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам пункту 133.4 ПКУ.
Чого в переліку немає. Товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, приватне підприємство, фізична особа — підприємець. Ці форми створюються для отримання прибутку, тому неприбутковими бути не можуть у принципі — навіть якщо фактично не розподіляють дохід. Якщо проєкт соціальний, але за формою це ТОВ, статусу не буде: потрібна реорганізація або створення окремої організації відповідного типу.
Перша вимога пункту 133.4.1 звучить так: організація має бути утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. Це означає, що громадська організація реєструється за Законом «Про громадські об’єднання», благодійна — за Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації», ОСББ — за своїм законом. Реєстрація «просто юридичної особи» без прив’язки до профільного закону права на статус не дає.
Код ознаки неприбутковості. Під час внесення до Реєстру організації присвоюється чотиризначний код, який відповідає її типу. Саме він визначає, які саме доходи вважаються цільовими і які обмеження застосовуються. Якщо організація змінює профіль діяльності, код теж може потребувати зміни.
Для найпоширеніших форм ми зробили окремі покрокові матеріали: про реєстрацію громадської організації, про громадську спілку та про асоціацію.
Дві обов’язкові норми статуту
Це найчастіша причина відмов. Податкова перевіряє установчі документи саме на наявність двох формулювань, передбачених підпунктом 133.4.1 ПКУ, і за їх відсутності статусу не надає.
Норма перша — заборона розподілу доходів. Установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування єдиного внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Що з цього випливає практично: зарплату платити можна, премію — можна, відшкодування витрат на відрядження — можна. Не можна виплачувати «дивіденди», розподіляти залишок коштів між членами наприкінці року, надавати засновникам безвідсоткові позики, купувати майно для особистого користування керівництва або платити завищені гонорари пов’язаним особам. Податкова прямо трактує надання членам організації матеріальних благ поза статутними цілями як розподіл доходу.
Норма друга — доля активів при припиненні. Установчі документи мають передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи — через ліквідацію, злиття, поділ, приєднання або перетворення.
Ця вимога не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи, садівничі та гаражні кооперативи, а для релігійних організацій діє спеціальне правило.
Типові формулювання, які не проходять. «Майно передається засновникам пропорційно внескам» — відмова. «Питання про долю майна вирішують загальні збори» — відмова, бо норма має бути визначеною. «Прибуток спрямовується на розвиток організації» без прямої заборони розподілу — відмова, бо це не та сама норма.
Що робити, якщо статут уже зареєстрований без цих норм. Вносити зміни: рішення вищого органу, нова редакція статуту, реєстраційна дія, потім — нова заява до податкової. Поки зміни не зареєстровані, статусу не буде, навіть якщо фактично організація дохід не розподіляє.
Подання заяви
Внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій відбувається за заявою самої організації. Порядок ведення Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів від 13 липня 2016 року № 440.
Що подається. Реєстраційна заява за формою 1-РН та засвідчені копії установчих документів — крім випадків, коли ці документи вже оприлюднені на порталі електронних сервісів і доступні податковій. Для організацій, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, подається також завірена копія документа, який підтверджує таке підпорядкування.
Куди. До контролюючого органу за основним місцем обліку. Способи подання стандартні: через Електронний кабінет платника податків із кваліфікованим електронним підписом, поштою з описом вкладення або особисто.
Ключовий строк — 10 днів. Новостворена організація, яка подала документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів із дня державної реєстрації і яку за результатами розгляду внесено до Реєстру, вважається неприбутковою з дня її державної реєстрації. Якщо строк пропущено, статус діятиме лише з дати рішення про включення — а за період між реєстрацією та включенням організація формально є платником податку на прибуток.
Це найдорожча помилка на старті. Вона виникає тому, що засновники вважають, ніби неприбутковість «присвоюється автоматично разом із реєстрацією громадської організації». Це не так: державний реєстратор і податкова — різні процедури.
Строк розгляду. Рішення про включення, відмову у включенні або виключення з Реєстру ухвалюється протягом трьох робочих днів із дня отримання заяви. У разі відмови надається обґрунтування, і після усунення недоліків заяву можна подати повторно без обмежень.
Коли подавати заяву повторно. Не лише при першому включенні. Нова заява потрібна при зміні організаційно-правової форми, внесенні змін до установчих документів у частині неприбуткових норм, зміні найменування. Технічні зміни, які податкова бачить із реєстру, окремої заяви не потребують, але краще перевірити власний запис у Реєстрі після будь-якої реєстраційної дії.
Звітність неприбуткової організації
Неприбутковий статус звільняє від податку, а не від звітності. Основний документ — Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
Період і строк. Звітний період — календарний рік. Звіт подається протягом 60 календарних днів після його закінчення. За 2025 рік граничний строк припав на 2 березня 2026 року через перенесення з вихідного; за 2026 рік звіт подається до початку березня 2027-го. Якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий, він переноситься на наступний операційний день.
Що подається разом. Фінансова звітність є додатком до звіту і його невід’ємною частиною — баланс і звіт про фінансові результати у відповідному форматі. Для організацій, які отримували гуманітарну допомогу, передбачений окремий додаток, а для виправлення помилок минулих періодів — додаток для уточнення.
Звіт подається навіть за відсутності діяльності. Нульовий звіт — теж звіт. Штраф за неподання або подання з запізненням становить 340 гривень за кожне таке неподання, а за повторне порушення протягом року — 1 020 гривень.
Інша звітність, яка нікуди не зникає. Якщо організація має найманих працівників або виплачує винагороди фізичним особам — подається об’єднана звітність з ПДФО, військового збору та ЄСВ. Якщо зареєстрована платником ПДВ — декларація з ПДВ. Якщо володіє землею чи нерухомістю — відповідні декларації. Якщо є транспорт — звітність за ним.
Облік. Громадські та благодійні організації ведуть бухгалтерський облік на загальних підставах за Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із правом застосовувати спрощені форми. Окремо важливо вести аналітику цільового використання: кожен грант і кожна благодійна допомога мають бути простежувані від надходження до конкретного статутного заходу. Саме ця аналітика рятує під час перевірки — докладніше про підхід ми писали у статті про бухгалтерський супровід.
І ще один момент, який часто випадає з поля зору: обов’язок вести військовий облік стосується і неприбуткових організацій як роботодавців — про це ми розповідали у матеріалі про військовий облік на підприємстві.
За що виключають з Реєстру
Підстава одна і сформульована широко: порушення вимог пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу. На практиці вона розпадається на кілька типових сценаріїв.
- Нецільове використання активів. Кошти витрачені на цілі, не передбачені статутом: придбання майна для особистих потреб керівництва, фінансування комерційного проєкту, виплати, які за змістом є розподілом доходу.
- Розподіл доходів серед засновників, членів, працівників або пов’язаних осіб поза дозволеними винятками.
- Втрата відповідності установчих документів — наприклад, при внесенні змін із статуту випала одна з двох обов’язкових норм.
- Здійснення діяльності, що не відповідає типу організації, за яким присвоєно ознаку неприбутковості.
- Ліквідація або реорганізація — виключення тут технічне.
Що саме нараховують. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції або операцій нецільового використання активів. Організація виключається з Реєстру і вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення. Податкові зобов’язання, штрафні санкції та пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено порушення.
Додатковий обов’язок. Така організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового періоду, звіт про використання доходів за період з початку року (або з дати визнання неприбутковою) до останнього дня місяця, в якому вчинено порушення, та самостійно сплатити нараховане зобов’язання. Далі — подавати декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність як звичайний платник до кінця року.
Чому це боляче. Нарахування рахується не від «прибутку», а від суми операції. Для організації, яка отримала великий грант і витратила частину коштів із порушенням, сума податку може перевищити всі її річні надходження.
Що робити, якщо рішення вже є. Податкове повідомлення-рішення оскаржується — в адміністративному порядку до ДПС або одразу до адміністративного суду. Строки тут короткі й пропускати їх не можна: порядок ми детально описали у статті про оскарження ППР. Паралельно має сенс готувати нову заяву 1-РН, якщо порушення усунуте.
Що робить воєнний стан
З 2022 року з’явився окремий блок норм, який суттєво розширив коло дозволених для неприбуткових організацій операцій. Його варто знати всім, хто працює з гуманітарними напрямами.
Загальне правило. На період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 ПКУ передача неприбутковою організацією майна, надання послуг, виконання робіт і надання благодійної допомоги визначеному колу отримувачів — зокрема Збройним Силам та іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту, закладам охорони здоров’я, органам місцевого самоврядування, а також допомоги, що надається постраждалим особам.
Чому це важливо. Без цієї норми громадська організація зі статутною метою, скажімо, розвитку культури, передавши авто військовій частині, формально вийшла б за межі статутної діяльності — із виключенням із Реєстру та податком на всю суму операції. Тимчасова норма закриває цю прогалину.
Чого вона не скасовує. Облік і документування. Передача майна оформлюється актами, рішеннями уповноваженого органу організації, документами, що підтверджують отримувача. Благодійна допомога фізичним особам потребує підтвердження статусу постраждалої особи. Гуманітарна допомога має свій окремий облік і окремий додаток до річного звіту.
Чого вона точно не легалізує. Виплати пов’язаним особам, оплату особистих витрат керівництва, фінансування комерційної діяльності. Воєнний стан розширює перелік допустимих цілей, а не знімає заборону на розподіл доходу.
Практична порада. Оскільки це тимчасовий режим, прив’язаний до строку дії воєнного стану, доцільно привести статут у відповідність до фактичної діяльності: якщо організація системно допомагає військовим, додайте відповідну мету до статутних цілей. Тоді після завершення дії тимчасових норм діяльність не стане позастатутною автоматично.
Що робити після втрати статусу
Виключення з Реєстру — не кінець організації. Але порядок дій має бути швидким і послідовним.
Крок 1. З’ясувати підставу. Запит до податкової або витяг із Реєстру покаже дату і причину виключення. Від цього залежить усе подальше: технічна причина (зміна форми, неподаний документ) усувається за тиждень, порушення вимог статуту — складніше.
Крок 2. Оцінити податкові наслідки. Треба порахувати, з якої дати організація вважається платником податку на прибуток, за які періоди подавати декларації та яку суму становить зобов’язання. Робити це варто до спілкування з податковою, а не після.
Крок 3. Вирішити, чи оскаржувати. Якщо рішення ґрунтується на помилковому тлумаченні — наприклад, податкова визнала нецільовим використанням звичайну статутну витрату — оскарження має перспективу. Якщо порушення реальне, корисніше зосередитися на мінімізації нарахувань і швидкому відновленні статусу.
Крок 4. Усунути причину. Внести зміни до статуту, повернути кошти, припинити позастатутну діяльність, оформити документи, яких бракувало.
Крок 5. Подати нову заяву 1-РН. Закон не обмежує кількість звернень. Але важливо розуміти: статус у цьому разі діятиме з дати нового рішення, а не ретроспективно. Період «розриву» залишиться оподатковуваним.
Крок 6. Переглянути внутрішні процедури. Більшість порушень виникає не через умисел, а через відсутність контролю: рішення про витрати ухвалюються усно, акти не складаються, цільове призначення грантових коштів ніде не зафіксоване. Прості внутрішні правила — положення про фінансування заходів, типові форми рішень, обов’язкове погодження великих витрат — знімають більшу частину ризику.
У LEGIUS ми ведемо неприбуткові організації від реєстрації до щорічної звітності: готуємо статут одразу під вимоги пункту 133.4 ПКУ, подаємо 1-РН у 10-денний строк, супроводжуємо перевірки та оскарження рішень. Напрям ведуть практики корпоративного права та податкового права. Щоб перевірити ваш статут або розібратися з виключенням із Реєстру, запишіться на консультацію.
Послуги напряму: Захист прав міноритарних учасників, Опціонні програми та ESOP, Супровід корпоративного фінансування.
Питання та відповіді
Чи отримує організація неприбутковий статус автоматично після реєстрації?
Ні. Державна реєстрація юридичної особи та внесення до Реєстру неприбуткових установ і організацій — дві різні процедури. Потрібно окремо подати до податкової реєстраційну заяву за формою 1-РН. Якщо це зроблено під час державної реєстрації або протягом 10 днів після неї і організацію внесено до Реєстру, вона вважається неприбутковою з дня державної реєстрації; якщо строк пропущено — лише з дати рішення про включення.
Що обов’язково має бути в статуті для неприбуткового статусу?
Дві норми за підпунктом 133.4.1 ПКУ. Перша — заборона розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників, членів, працівників (крім оплати праці та нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних осіб. Друга — передача активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування їх до доходу бюджету в разі припинення організації. Друга вимога не поширюється на ОСББ та їх об’єднання, житлово-будівельні, садівничі й гаражні кооперативи, а для релігійних організацій діє спеціальне правило.
Чи може ТОВ отримати неприбутковий статус?
Ні. Перелік типів організацій у підпункті 133.4.6 ПКУ закритий, і товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, приватні підприємства та ФОП до нього не входять. Ці форми створюються для отримання прибутку. Якщо соціальний проєкт оформлений як ТОВ, для статусу доведеться створювати окрему організацію відповідного типу — громадську організацію, благодійну організацію чи асоціацію.
Чи треба подавати звіт, якщо організація не вела діяльності?
Так. Звіт про використання доходів неприбуткової організації подають усі організації, внесені до Реєстру, незалежно від того, чи були надходження і витрати. Строк — 60 календарних днів після закінчення року, а якщо останній день припадає на вихідний, він переноситься на наступний операційний. Штраф за неподання або запізнення — 340 гривень, за повторне порушення протягом року — 1 020 гривень.
З якої дати організація втрачає неприбутковий статус?
Організація виключається з Реєстру і вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення. При цьому податкові зобов’язання, штрафні санкції та пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому порушення сталося. Податкове зобов’язання рахується не від прибутку, а від суми операції нецільового використання активів.
Чи може неприбуткова організація платити зарплату і премії?
Так. Оплата праці працівників і нарахування єдиного внеску прямо виведені з-під заборони на розподіл доходів. Дозволені також відшкодування витрат на відрядження та оплата послуг за договорами. Забороненими є виплати, які за змістом є розподілом доходу: «дивіденди», розподіл залишку коштів між членами, безвідсоткові позики засновникам, купівля майна для особистого користування керівництва та завищені гонорари пов’язаним особам.
Чи є порушенням допомога військовим, якщо її немає в статуті?
На період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану передача майна, надання послуг, виконання робіт і надання благодійної допомоги визначеному колу отримувачів — зокрема Збройним Силам, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту, закладам охорони здоров’я та постраждалим особам — не вважається порушенням вимог пункту 133.4 ПКУ. Це тимчасова норма, тож операції все одно потрібно документувати, а статут доцільно привести у відповідність до фактичної діяльності.
Читайте також
Реєстрація громадської організації: покроковий порядок
Покроковий порядок реєстрації ГО: хто може бути засновником, що має бути в протоколі та статуті, як працює онлайн-реєстрація за модельним статутом і чому неприбутковий статус треба оформити за 10 днів.
ЧитатиГромадська спілка: реєстрація об’єднання юридичних осіб
Пояснюємо, чим громадська спілка відрізняється від громадської організації, хто може її засновувати, як проходить реєстрація і чому саме ця форма підходить для галузевих об’єднань.
ЧитатиРеєстрація асоціації: яку форму обрати для об’єднання
«Асоціація» — це не окрема організаційно-правова форма, а назва. Пояснюємо, яку форму обрати під конкретну мету і які ризики виникають, коли конкуренти збираються за одним столом.
Читати