Отримання статусу неприбутковості та Реєстр неприбуткових організацій

Що дає неприбутковий статус

Неприбутковість — це податкова категорія, а не організаційно-правова форма. Вона означає одне: організація не є платником податку на прибуток щодо доходів, отриманих і використаних відповідно до статутних цілей.

Ключове непорозуміння, з яким приходить більшість клієнтів: державна реєстрація громадської організації, спілки чи благодійного фонду не надає неприбуткового статусу автоматично. Це окрема процедура в податковій, і без неї організація є звичайним платником податку на прибуток.

Наслідок пропущеного кроку виглядає так: усі надходження — членські внески, пожертви, гранти, безповоротна допомога — потрапляють до бази оподаткування. Виявляється це зазвичай через рік, при першому звітуванні, коли донарахування вже стосується всього періоду.

Хто може його отримати

Перелік визначений Податковим кодексом і є вичерпним. До нього належать, зокрема:

• громадські організації та громадські спілки;
• благодійні організації;
• творчі спілки та професійні спілки;
• об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та житлово-будівельні кооперативи;
• релігійні організації;
• бюджетні установи;
• інші організації, прямо названі в кодексі.

Звичайне ТОВ неприбутковий статус отримати не може, скільки б соціальних цілей не було записано в його статуті. Форма визначає можливість, а не намір.

Кожній категорії відповідає своя ознака неприбутковості — цифровий код, який присвоюється при включенні до Реєстру. Від нього залежить, які саме операції вважаються допустимими для конкретної організації.

Дві обов’язкові норми статуту

Це та частина, через яку відмовляють найчастіше. Установчі документи мають містити дві норми, і сформульовані вони мають бути прямо, а не «за змістом».

Перша — заборона розподілу доходів. Статут має передбачати, що доходи або їх частина не розподіляються серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування єдиного внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.

Друга — доля майна при припиненні. Статут має передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування їх до доходу бюджету. Для релігійних організацій ця вимога має особливості.

Практична порада: не переписуйте ці норми «своїми словами». Формулювання мають максимально відповідати тексту кодексу — податкова звіряє їх буквально, і перефразування стає підставою для відмови.

Якщо організація вже зареєстрована, а статут таких норм не містить, спершу потрібно внести зміни до статуту й зареєструвати їх, і лише потім подавати заяву.

Подання заяви

Заява подається до податкового органу за місцем обліку організації. Форма встановлена, подати можна особисто, поштою або через електронний кабінет платника.

Що додається:

• копії установчих документів (крім випадків, коли вони оприлюднені на порталі електронних сервісів);
• для організацій, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня — відповідне підтвердження.

Рішення ухвалюється у стислий строк — кілька робочих днів з дня отримання заяви. Результат: включення до Реєстру з присвоєнням ознаки неприбутковості або відмова з зазначенням підстав.

Відмова не є остаточною: недолік усувається — зазвичай це коригування статуту — і заява подається повторно. Судитися тут майже ніколи не доводиться, бо підстави відмов формальні й усуваються.

Дані Реєстру відкриті — витяг знадобиться банку при відкритті рахунку і донорам при розгляді заявок на фінансування.

Звітність неприбуткової організації

Неприбутковість звільняє від податку на прибуток, але не від звітності. Організація подає:

• Звіт про використання доходів неприбуткової організації — основний документ, що показує джерела надходжень і напрями витрачання;
• фінансову звітність як додаток до звіту;
• звітність за найманими працівниками, якщо вони є — ПДФО, військовий збір, єдиний внесок;
• звітність з інших податків, якщо організація є їх платником.

Найпоширеніша помилка малих організацій — вважати, що «немає діяльності, немає звіту». Звіт подається незалежно від наявності надходжень, а неподання тягне штраф і привертає увагу до організації.

Якщо в організації з’являються наймані працівники, виникає ще один блок обов’язків — кадрових і облікових. Про них ми пишемо в матеріалі про бухгалтерський супровід і про військовий облік на підприємстві.

За що виключають з Реєстру

Виключення відбувається за порушення вимог, встановлених для неприбуткових організацій. Найтиповіші підстави:

• Розподіл доходів серед засновників, членів або пов’язаних осіб у будь-якій формі — виплати, безвідсоткові позики, передання майна, оплата особистих витрат.
• Використання доходів на цілі, не передбачені статутом.
• Внесення змін до статуту, які скасовують обов’язкові норми про заборону розподілу чи долю майна.
• Ліквідація з передачею майна особам, які не є неприбутковими організаціями.

Найнебезпечніший наслідок — ретроспективність. Виключення відбувається не з дати рішення податкової, а з першого числа місяця, наступного за місяцем допущеного порушення. Тобто організація дізнається, що вже кілька місяців є платником податку на прибуток, і має подати звітність та сплатити податок за цей період.

«Оплата особистих витрат керівника» звучить абстрактно, але на практиці це найчастіший склад: службовий автомобіль у приватному користуванні, оплата навчання, компенсації без підстав у статуті чи трудовому договорі.

Що робити після втрати статусу

Порядок дій залежить від того, чи погоджуєтеся ви з рішенням.

Якщо порушення справді було: подати податкову звітність за період з дати втрати статусу, сплатити податок, усунути причину порушення — зокрема внести зміни до статуту, якщо проблема в ньому, — і подати заяву про повторне включення до Реєстру.

Якщо рішення необґрунтоване: оскаржити його в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня або в судовому порядку. Механізм той самий, що й для інших рішень податкової — див. матеріал про оскарження податкових повідомлень-рішень.

Практична порада на майбутнє: більшість втрат статусу спричинені не умислом, а побутовими операціями, які ніхто не оцінював як «розподіл доходу». Тому кожну виплату на користь члена, засновника чи керівника, що виходить за межі оформленої оплати праці, варто перевіряти окремо.

Юристи практик корпоративного та податкового права LEGIUS супроводжують отримання неприбуткового статусу, приведення статутів у відповідність і спори щодо виключення з Реєстру.