Розбираємо, що саме зобов’язане робити підприємство: вести облік військовозобов’язаних працівників, звірятися з ТЦК, подавати повідомлення — і за що штрафують керівника.

Хто зобов’язаний вести облік

Базовий документ один — Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 2022 року № 1487. Загальні обов’язки роботодавця закріплені в Законі «Про військовий обов’язок і військову службу» та в Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а Порядок № 1487 їх деталізує.

Перелік суб’єктів, які зобов’язані вести військовий облік, у Порядку № 1487 є вичерпним. До них належать підприємства, установи та організації, заклади освіти і заклади охорони здоров’я — незалежно від підпорядкування та форми власності.

Із цього прямо випливає висновок, який суперечить поширеній думці: фізична особа — підприємець до цього переліку не входить. ФОП як роботодавець не веде списків персонального військового обліку, не повідомляє ТЦК про прийняття чи звільнення працівників і не виконує процедуру оповіщення, передбачену для підприємств. Відповідно, і притягнути його до відповідальності за неведення обліку як роботодавця підстав немає.

Це не означає відсутності обов’язків узагалі. По-перше, зберігаються індивідуальні військово-облікові обов’язки самого ФОПа як фізичної особи. По-друге, обов’язок мати та подавати військово-обліковий документ покладається на самого працівника. По-третє, ФОП може добровільно перевіряти військово-обліковий документ кандидата, щоб розуміти його статус, наявність відстрочки чи бронювання, — і на практиці це розумно, бо визначає, наскільки стабільним буде цей працівник.

Для підприємств натомість перший крок організаційний: наказом призначається особа, відповідальна за організацію та ведення військового обліку. Про призначення або звільнення керівника та таких осіб подається повідомлення за формою додатка 1 до Порядку № 1487 — у семиденний строк з дати видання наказу, до ТЦК та СП за місцем реєстрації роботодавця (пункт 13 Порядку).

Документи, які має вести роботодавець

Військовий облік — це передусім набір документів, наявність і стан ведення яких перевіряє ТЦК. Основні з них:

ДокументФормаПризначення
Списки персонального військового облікудодаток 5 до Порядку № 1487ведуться за чотирма групами; основний обліковий документ
Відомість оперативного облікудодаток 12ведеться за тими самими групами
Повідомлення про зміну облікових данихдодаток 4прийняття, звільнення, зміна облікових відомостей
Повідомлення про призначення або звільнення відповідальних осібдодаток 1подається до ТЦК за місцем реєстрації роботодавця
Правила військового облікудодаток 2надаються працівнику під підпис при прийнятті на роботу
Журнал обліку результатів перевірки стану військового обліку та звіряння облікових данихдодаток 9фіксує кожну перевірку й кожне звіряння
Наказ про стан військового облікудовільнавидається щороку до 1 лютого

Про Журнал (додаток 9) варто сказати окремо, бо саме його найчастіше не мають або не ведуть. Він має бути в кожного роботодавця, який зобов’язаний вести військовий облік, і до нього вносяться записи про кожну перевірку та кожне звіряння даних — дата, орган, посадова особа, реквізити витягу, відмітка «звірено». Порядок № 1487 не встановлює окремого штрафу саме за відсутність Журналу, але його ведення є обов’язковою складовою персонального військового обліку за пунктом 34 Порядку, а під час перевірки контролюється і наявність Журналу, і стан його ведення — це прямо передбачено додатком 31 до Порядку.

Окремий щорічний обов’язок — пункт 72 Порядку № 1487: підприємства, установи та організації щороку до 1 лютого видають накази (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік, на підставі звітів, результатів вжитих заходів і перевірок. Той самий пункт зобов’язує щороку проводити перевірку стану військового обліку відповідно до затверджених планів. На практиці розумно призначити окремим наказом комісію, яка хоча б раз на рік перевіряє стан обліку — її висновок і стає підставою першої частини щорічного наказу.

Прийняття на роботу і перевірка ВОД

Перевірка починається ще до підписання трудового договору, і помилка на цьому етапі згодом створює проблеми з бронюванням, перевіркою ТЦК і оновленням даних.

Правило перше й найсуворіше: військовозобов’язаного не можна приймати на роботу без військово-облікового документа. Витребування військово-облікових документів при прийнятті на роботу передбачене і статтею 24 КЗпП.

Правило друге, суто практичне й нове: якщо кандидат використовує електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), він має бути сформований не раніше ніж за 72 години до дати прийняття на роботу. Документ, сформований тиждень тому, не підходить, і це найчастіша причина переробки кадрових документів.

Що саме перевіряє кадрова служба:

  • наявність і дійсність військово-облікового документа, для е-ВОД — строк його формування;
  • чи перебуває особа на військовому обліку; якщо знята з обліку — вона залишається військовозобов’язаною, і її потрібно направити до ТЦК та СП для оновлення даних і взяття на облік, після чого взяти на облік і на підприємстві;
  • до якої групи персонального обліку належить працівник;
  • наявність відстрочки або бронювання та строк їхньої дії;
  • повноту й коректність облікових відомостей, які вносяться до списків.

Обов’язковий крок, про який забувають: працівнику під підпис надаються Правила військового обліку за формою додатка 2 до Порядку № 1487. Відсутність підпису — готове зауваження під час перевірки.

Варто розуміти й логіку, яку ТЦК застосовує під час перевірок: жодне кадрове рішення — прийняття, переведення чи звільнення — не повинно проводитися без актуальних військово-облікових даних. Тому кадрова служба перевіряє дані не лише на вході, а й перед кожною кадровою зміною.

Повідомлення до ТЦК і строки

Це найчутливіша частина обліку, бо саме за пропущені строки штрафують. Пункт 34 Порядку № 1487 встановлює ключове правило: повідомлення про зміну облікових даних надсилаються у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання) або звільнення з роботи — до відповідних ТЦК та СП, а у визначених випадках також до органів СБУ та відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Строки варто тримати в одній таблиці:

ПодіяСтрокФорма
Прийняття, переведення, звільнення працівника7 днів з дня видання наказудодаток 4
Призначення або звільнення керівника та відповідальних за облік осіб7 днів з дати наказудодаток 1
Зміна прізвища, паспорта, адреси, сімейного стану, освіти, посадидо 5 числа місяця, наступного за місяцем зміндодаток 4
Внесення змін до списків персонального обліку5 днів з моменту змінидодаток 5
Виявлення особи, яка порушує правила військового облікупісля виявленнядовільна
Виявлення працівниці з медичною або фармацевтичною освітою, яка не перебуває на облікупісля виявленнядовільна

Два питання, які постійно виникають на практиці.

До якого саме ТЦК подавати. Порядок № 1487 говорить про «відповідний територіальний центр комплектування», не розкриваючи цього поняття для випадку зміни облікових даних. Усталений практичний підхід: повідомлення про прийняття чи звільнення подається до того ТЦК, у якому працівник перебуває на обліку згідно з його військово-обліковим документом, тоді як повідомлення про відповідальних осіб (додаток 1) — до ТЦК за місцем реєстрації роботодавця.

Чи дублювати в паперовій формі. Тут є суттєве полегшення: з 27 червня 2026 року, якщо повідомлення про прийняття, переведення або звільнення працівника подають через портал «Дія» за новою процедурою (додаток 28-1 до Порядку № 1487), дублювати його в паперовій формі більше не потрібно. Це скорочує документообіг і, що важливіше, дає електронне підтвердження подання.

Якщо ви все ж подаєте в паперовій формі, обов’язково зберігайте доказ подання: другий примірник із відміткою ТЦК, опис вкладення й поштову квитанцію або підтвердження доставки. Під час перевірки саме відсутність доказу подання, а не самого повідомлення, стає підставою для висновку про порушення.

Звірка облікових даних

Звірка — це порівняння ваших списків персонального військового обліку та військово-облікових документів працівників з обліковими відомостями ТЦК. Її проводять не рідше одного разу на рік.

Як це відбувається за пунктом 79 Порядку № 1487:

  1. роботодавець готується: проводить внутрішню звірку, перевіряє актуальність даних у списках, за потреби надсилає повідомлення про зміну облікових даних — до початку звірки, а не після неї;
  2. до ТЦК подаються два примірники витягів зі списків персонального військового обліку та копії військово-облікових документів;
  3. на наступний день після завершення звіряння один примірник витягу, засвідчений особистим підписом посадової особи, яка здійснила звіряння, і скріплений гербовою печаткою, надсилається підприємству з відміткою «звірено ___ _______ 20__ року»;
  4. роботодавець вносить запис про звіряння до Журналу (додаток 9): дата, орган, посадова особа, реквізити витягу, відмітка «звірено», наявність або відсутність розбіжностей.

Способи проведення звірки сьогодні три: паперова (особиста або поштова), електронна через портал «Дія» і через електронний кабінет персонального обліку. Міноборони прямо зазначає, що за наявності технічної можливості підприємства можуть звіряти й оновлювати дані військового обліку своїх працівників онлайн через «Дію» без паперів. Для компанії з великим штатом це економить тижні роботи.

На що звернути увагу в плануванні:

  • звірка охоплює всіх військовозобов’язаних, резервістів і призовників, у тому числі сумісників;
  • окремо перевіряється, як проводити звірку щодо мобілізованих, звільнених і виключених з військового обліку працівників;
  • якщо працівники стоять на обліку в різних регіонах, звірка проводиться з відповідними ТЦК, тому строки варто погоджувати заздалегідь;
  • якщо ТЦК не надіслав засвідчений витяг, факт звернення й надсилання документів потрібно зафіксувати самостійно — це ваш доказ сумлінності;
  • розбіжності, виявлені під час звірки, усуваються повідомленням про зміну облікових даних, а не виправленням списків «по собі».

Перевірки та штрафи

Районні (міські) ТЦК та СП проводять перевірки стану військового обліку відповідно до затверджених планів. За результатами перевірки складається акт, який у двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилається підприємству та відповідному обласному або Київському міському ТЦК та СП. Перелік питань, що перевіряються, визначений додатком 31 до Порядку № 1487 — і саме за ним варто проводити внутрішню самоперевірку до візиту.

Що перевіряють найчастіше: наявність наказу про призначення відповідальної особи та повідомлення про це, списки персонального військового обліку за групами, повідомлення до ТЦК і докази їх подання, Журнал (додаток 9) і стан його ведення, підписи працівників про ознайомлення з Правилами військового обліку, посвідчення про відстрочку та відомості щодо їх видачі, розписки про отримання військово-облікових документів, щорічний наказ про стан військового обліку.

Відповідальність. Застосовується стаття 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За порушення, вчинене в особливий період, штраф становить від 34 000 до 59 500 гривень.

Три деталі, які визначають реальний розмір ризику:

  • на кого накладається. За неведення військового обліку штраф накладається на керівника підприємства; за неналежне ведення — на особу, відповідальну за ведення обліку. Тому наказ про призначення відповідальної особи має значення не лише організаційне;
  • скільком штрафам ви підлягаєте. Кількість штрафів залежить від кількості постанов про адміністративне правопорушення. Якщо всі порушення виявлені під час однієї перевірки, розглядається одна адміністративна справа — відповідно накладається один штраф за всі порушення. Це істотно знижує ризик порівняно з поширеним уявленням про «штраф за кожного працівника»;
  • повторність. Повторне порушення протягом року оцінюється суворіше, тому акт попередньої перевірки й докази усунення недоліків варто зберігати.

Що робити після отримання акта: керівник організовує усунення виявлених недоліків, і цей факт фіксується як завдання у внутрішніх документах, а про усунення надсилається повідомлення до ТЦК. За наслідками перевірки запис вноситься до Журналу, а висновки відображаються в щорічному наказі про стан військового обліку. Якщо з висновками акта або постановою про штраф ви не погоджуєтеся, вони оскаржуються в адміністративному порядку та в суді — загальні правила спорів із ТЦК розібрані в матеріалі про штрафи за військовий облік.

Чого роботодавець робити НЕ зобов’язаний

Межі обов’язків так само важливі, як і самі обов’язки, бо на практиці від підприємств нерідко вимагають більшого, ніж передбачає закон.

Роботодавець не вручає повістки. Вручення повісток здійснюють уповноважені особи ТЦК та СП і поліція. Обов’язок роботодавця інший і чітко визначений: у разі отримання розпорядження ТЦК та СП про виклик працівника він має видати наказ про оповіщення, ознайомити працівника з ним під підпис і забезпечити його прибуття до ТЦК або звільнити від роботи на час виконання цього обов’язку. Оповіщення — це не вручення повістки, і підміняти одне іншим не можна.

Що роботодавець також не зобов’язаний робити:

  • розшукувати працівників, які не з’явилися, або забезпечувати їхню явку силою;
  • утримувати працівника на робочому місці до прибуття представників ТЦК;
  • передавати персональні дані працівників поза межами, визначеними Порядком № 1487 і формами повідомлень;
  • допускати до перевірки осіб без документів, що підтверджують їхні повноваження та підставу перевірки;
  • оформлювати відстрочку замість працівника — заяву про відстрочку подає сам військовозобов’язаний (бронювання є винятком, бо його оформлює підприємство).

Водночас ігнорувати законні вимоги ТЦК роботодавець права не має: невиконання розпорядження про оповіщення є самостійним порушенням з тими самими наслідками за статтею 210-1 КУпАП.

І окремо про трудові гарантії, бо це питання виникає в кожній компанії. Звільнити мобілізованого працівника не можна: за працівником, призваним на військову службу, зберігається місце роботи, і звільнення з цієї підстави є порушенням трудового законодавства з ризиком поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Бронювання і календар дедлайнів

Бронювання — окремий механізм, який не слід змішувати з обліком. Облік веде кожне підприємство, а бронювати працівників може лише те, що відповідає критеріям критично важливого для функціонування держави, і за окремою процедурою, визначеною Порядком бронювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 76.

Ключові практичні риси бронювання:

  • заяву подає підприємство, а не працівник;
  • броня прив’язана до посади на конкретному підприємстві й не «переїжджає» разом із працівником на нове місце роботи;
  • вона має строк і потребує продовження; продовжити бронювання можна онлайн на порталі «Дія», і обробка займає до 24 годин;
  • для щойно прийнятого працівника строк бронювання обмежений 45 календарними днями з дня укладення трудового договору;
  • анулювання відстрочки для працівників критично важливих підприємств здійснюється засобами порталу «Дія» не частіше одного разу на п’ять календарних днів.

Деталі самої процедури розібрані в матеріалі про бронювання працівників.

Календар дедлайнів, який варто мати перед очима відповідальній особі:

КолиЩо зробити
До 1 лютого щорокувидати наказ про стан військового обліку за минулий рік і завдання на поточний (пункт 72 Порядку № 1487)
До 5 числа щомісяцяподати повідомлення про зміну облікових даних за попередній місяць
7 днів з дня наказуповідомлення про прийняття, переведення, звільнення; про призначення чи звільнення відповідальних осіб
5 днів з моменту змінивнести зміни до списків персонального військового обліку
Не рідше разу на рікпровести звірку з ТЦК і внести запис до Журналу
Щороку за планомпровести внутрішню перевірку стану військового обліку
Постійноконтролювати строки бронювання та відстрочок працівників

Головна практична порада: військовий облік не виживає як «додаткове навантаження» без чітко визначеної відповідальності. Якщо його ведення не закріплене наказом, не внесене до посадової інструкції та не має власного календаря, компанія майже гарантовано пропускає строк звірки, повідомлення або оновлення даних — і це виявляється саме під час перевірки. Інші теми військового напряму зібрані в розділі військове право.

Юристи практики військового права LEGIUS вибудовують військовий облік на підприємстві, готують пакет документів до перевірки ТЦК та СП і оскаржують постанови про накладення штрафів. Щоб перевірити готовність вашої компанії до перевірки, запишіться на консультацію.

Потрібна персональна консультація з теми «Військове право»? Перейдіть на сторінку практики або залиште заявку — відповімо протягом 15 хвилин.
Послуги напряму: Питання перетину державного кордону, Оскарження призову та мобілізації, Виплати за пораненням та загибеллю.
Матеріал підготувала команда LEGIUS Юридична компанія в Києві, практика з 2011 року. Текст має інформаційний характер: обставини кожної справи різні, і остаточний висновок можливий лише після розбору документів. Про компанію · Наші адвокати · RSS
Бронюєте працівників на підприємстві?Адвокати LEGIUS ведуть такі справи в Києві. Перша консультація — безкоштовна.

Питання та відповіді

Чи зобов’язаний ФОП вести військовий облік працівників?

Ні. Порядок № 1487 містить вичерпний перелік суб’єктів, які зобов’язані вести військовий облік, — це підприємства, установи, організації, заклади освіти та охорони здоров’я, і ФОП до нього не входить. ФОП не веде списків, не повідомляє ТЦК про прийняття чи звільнення і не проводить оповіщення, але індивідуальні військово-облікові обов’язки самого ФОПа як фізичної особи зберігаються.

У який строк подавати повідомлення про прийняття працівника?

У семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу, за формою додатка 4 до Порядку № 1487, до ТЦК, у якому працівник перебуває на обліку. З 27 червня 2026 року, якщо повідомлення подається через портал «Дія» за новою процедурою, дублювати його в паперовій формі не потрібно.

Чи можна прийняти на роботу без військово-облікового документа?

Військовозобов’язаного — ні. Витребування військово-облікових документів передбачене статтею 24 КЗпП, а Порядок № 1487 забороняє приймати військовозобов’язаного без ВОД. Якщо кандидат використовує електронний військово-обліковий документ, він має бути сформований не раніше ніж за 72 години до дати прийняття на роботу.

Як часто потрібно звірятися з ТЦК?

Не рідше одного разу на рік. До ТЦК подаються два примірники витягів зі списків персонального військового обліку та копії ВОД, а на наступний день після завершення звіряння один засвідчений примірник із відміткою «звірено» повертається підприємству. Запис про звіряння вноситься до Журналу за додатком 9. За наявності технічної можливості звірку можна провести онлайн через «Дію».

Кого штрафують за порушення військового обліку на підприємстві?

За неведення військового обліку штраф накладається на керівника підприємства, за неналежне ведення — на особу, відповідальну за ведення обліку. Стаття 210-1 КУпАП передбачає за порушення в особливий період штраф від 34 000 до 59 500 гривень. Якщо всі порушення виявлені під час однієї перевірки, розглядається одна справа і накладається один штраф.

Чи зобов’язаний роботодавець вручати повістки працівникам?

Ні. Вручення повісток здійснюють уповноважені особи ТЦК та СП і поліція. Обов’язок роботодавця інший: у разі отримання розпорядження ТЦК видати наказ про оповіщення, ознайомити працівника з ним під підпис і забезпечити його прибуття або звільнити від роботи на час виконання цього обов’язку. Ігнорувати таке розпорядження роботодавець не має права.

Чи можна звільнити мобілізованого працівника?

Ні. За працівником, призваним на військову службу, зберігається місце роботи, і звільнення з цієї підстави є порушенням трудового законодавства з ризиком поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Читайте також