Розбираємо скликання зборів, повідомлення за 30 днів, необхідну кількість голосів, відеоконференцію, заочне голосування та опитування, вимоги до протоколу — і чому саме процедурні помилки скасовують рішення.

Що вирішують збори

Загальні збори учасників — вищий орган товариства з обмеженою відповідальністю (стаття 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII). Кожен учасник має кількість голосів, що пропорційна розміру його частки у статутному капіталі, якщо статут не встановлює іншого. Це перша деталь, яку часто пропускають: закон допускає інший розподіл голосів, але лише якщо це прямо прописано в статуті.

Стаття 30 Закону № 2275-VIII описує компетенцію зборів трьома рівнями:

  • частина 2 — перелік питань виключної компетенції загальних зборів;
  • частина 3 — ці питання не можуть бути делеговані іншим органам товариства;
  • частина 4 — статут може розширити перелік питань, що належать до компетенції зборів.

До виключної компетенції належать, зокрема: визначення напрямів діяльності товариства, внесення змін до статуту, зміна розміру статутного капіталу, обрання та відкликання членів виконавчого органу й наглядової ради, визначення умов оплати їхньої праці, затвердження результатів діяльності та розподіл чистого прибутку, ухвалення рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення, затвердження розміру частки учасника у випадках, визначених законом, створення інших органів товариства.

Практичний сенс розмежування такий: рішення, ухвалене директором або наглядовою радою з питання виключної компетенції зборів, є ухваленим неповноважним органом. Це окрема і дуже сильна підстава для оспорювання — суду не потрібно оцінювати доцільність рішення, достатньо встановити, що орган не мав повноважень. Детальніше про загальний контекст — у хабі Корпоративне право, а супровід ми надаємо в межах практики корпоративне право.

Хто і як скликає

За загальним правилом збори скликає виконавчий орган товариства (стаття 32 Закону № 2275-VIII). Але закон передбачає механізм, який захищає учасників від директора, що блокує скликання.

Стаття 31 Закону № 2275-VIII встановлює: якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало або мало отримати вимогу про скликання зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання, особи, що ініціювали скликання, можуть скликати збори самостійно. У такому разі обов’язки, передбачені статтею 32 (надсилання повідомлень, формування порядку денного, забезпечення матеріалів), переходять до них.

Це робочий інструмент у корпоративному конфлікті. Схема дій:

  1. подати товариству письмову вимогу про скликання зборів із зазначенням питань порядку денного — так, щоб залишився доказ отримання або надсилання;
  2. відрахувати 10 днів;
  3. якщо повідомлення про скликання не надійшло — скликати збори самостійно, надіславши повідомлення всім учасникам із дотриманням строків статті 32;
  4. провести збори та оформити протокол.

Друга норма статті 31 знімає процедурні вимоги в ситуації повної явки: збори можуть ухвалити рішення з будь-якого питання без дотримання вимог щодо скликання та повідомлення, якщо в них узяли участь усі учасники товариства і всі вони надали згоду на розгляд таких питань. Обидві умови обов’язкові. Якщо присутні всі, але хтось заперечує проти розгляду питання, не включеного до порядку денного, рішення з цього питання буде оспорюваним.

Окремо: до товариства з одним учасником статті 32–36 Закону № 2275-VIII не застосовуються взагалі (стаття 37). Єдиний учасник ухвалює рішення одноосібно й оформлює його письмово — процедура скликання тут позбавлена сенсу.

Повідомлення учасників

Стаття 32 Закону № 2275-VIII: виконавчий орган скликає збори шляхом надсилання повідомлення кожному учаснику не менш ніж за 30 днів до запланованої дати, якщо статут не встановлює іншого строку.

Три помилки, які трапляються найчастіше.

Перша — повідомлення не кожному. «Він усе одно не прийде» не є юридичним аргументом. Неповідомлення хоча б одного учасника — класична підстава для скасування рішення, навіть якщо його голоси не вплинули б на результат.

Друга — немає доказу надсилання. Надсилайте так, щоб залишався документ: рекомендований лист з описом вкладення, опис із поштовою квитанцією, вручення під підпис. Якщо статут допускає електронні засоби — дотримуйтеся саме того способу, який у ньому описаний. Без доказу вважається, що повідомлення не було, і доводити протилежне доведеться вже в суді.

Третя — строк відрахований неправильно. 30 днів — це строк до дати проведення, а не з дати складання повідомлення. Між надсиланням і зборами має пройти повних 30 днів, тому запас у 2–3 дні на поштовий пробіг обов’язковий.

Повідомлення має містити дату, час і місце проведення, а також порядок денний. Якщо збори проводяться у формі відеоконференції, у повідомленні потрібно це прямо зазначити. Формулювання питань порядку денного варто робити конкретними: «внесення змін до статуту» — надто загально, якщо йдеться про конкретні положення, що зачіпають права учасників.

Статут може встановити інший строк повідомлення — як коротший, так і довший. Перед скликанням першим документом треба відкривати саме статут, а не Закон, бо саме статут у цій частині визначає реальні правила конкретного товариства.

Скільки потрібно голосів

Класичного кворуму як умови правомочності зборів Закон № 2275-VIII не містить. Збори відбуваються незалежно від явки, але рішення вважається ухваленим, лише якщо за нього подано потрібну кількість голосів від загальної кількості голосів усіх учасників товариства, а не від голосів присутніх. Це головна відмінність від попереднього регулювання, і вона зберігає чинність досі.

Стаття 34 Закону № 2275-VIII: рішення ухвалюються відкритим голосуванням, якщо статут не встановлює іншого. Вимоги до кількості голосів розрізняються:

Категорія питаньПотрібно голосів
Загальне правилобільшість від загальної кількості голосів усіх учасників
Окремі питання, визначені закономне менш як 3/4 голосів усіх учасників
Окремі питання, визначені закономодностайність усіх учасників

Важлива деталь: щодо питань, для яких закон вимагає 3/4, статут може встановити іншу кількість голосів, але не менше за більшість. Тобто знизити планку нижче простої більшості не можна, а підвищити — можна. Для питань, що вимагають одностайності, статут планку не знижує.

До питань, що потребують підвищеної кількості голосів, належать, зокрема, зміни до статуту, зміна розміру статутного капіталу, реорганізація та ліквідація. Перед кожними зборами перелік варто звіряти з чинною редакцією Закону і зі статутом: саме тут виникає більшість спорів, бо рішення ухвалюють «більшістю від присутніх», а потім виявляється, що потрібна була більшість від усіх.

Практична рекомендація: до зборів зробіть письмовий розрахунок голосів за кожним питанням порядку денного — скільки голосів усього, скільки потрібно, скільки є в наявності. Це займає пів години і знімає ризик ухвалення рішення, яке буде скасоване через арифметику.

Відеоконференція та місце проведення

Стаття 33 Закону № 2275-VIII у редакції Закону № 2465-IX від 27 липня 2022 року прямо врегулювала дистанційні збори. Учасники беруть участь особисто або через представників. Збори передбачають спільну присутність учасників в одному місці для обговорення питань порядку денного — або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє всім учасникам одночасно бачити й чути одне одного та брати участь в обговоренні й голосуванні. Закон також допускає інші засоби електронної ідентифікації.

Два технічні моменти, які визначають долю рішення:

  • у повідомленні про скликання має бути прямо зазначено, що збори проводяться у режимі відеоконференції;
  • формат має забезпечувати саме одночасне бачення й чуття всіх учасників — обмін повідомленнями в чаті або послідовні телефонні розмови цій вимозі не відповідають.

Місце проведення врегульоване частиною 5 статті 33: збори проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо статут не встановлює іншого. А проведення зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників. Ця норма має очевидне практичне призначення — не допустити ухвалення рішень у місці, куди частина учасників фізично не може прибути.

Для товариств з іноземними учасниками відеоконференція стала основним форматом, і це знімає як проблему прибуття, так і питання про згоду на проведення зборів за кордоном. Але технічну сторону варто фіксувати: запис конференції, скриншоти переліку підключених учасників, час підключення кожного. У разі спору саме ці матеріали підтверджують, що процедуру дотримано.

Заочне голосування та опитування

Закон передбачає два окремі механізми, які часто змішують. Різниця між ними принципова.

Заочне голосування (стаття 35). Учасник висловлює волю щодо голосування письмово, і його підпис підлягає нотаріальному засвідченню. Голос враховується за кожним питанням окремо, якщо текст документа дозволяє визначити безумовне «за» або «проти» з відповідного питання. Документ із заочним голосуванням додається до протоколу зборів і зберігається разом із ним.

Нотаріальне засвідчення підпису — не формальність, яку можна обійти згодою інших учасників. Без нього голос не враховується. Так само не враховується формулювання з умовами й застереженнями: «за, якщо буде врахована моя пропозиція» безумовним «за» не є.

Опитування (стаття 36). Застосовується, якщо статут його не виключає. Статті 32–35 Закону № 2275-VIII до опитування не застосовуються — це самостійний порядок ухвалення рішень без скликання зборів.

І найважливіше обмеження: рішення щодо обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу не можуть ухвалюватися шляхом опитування. Перелік вилучених із цього режиму питань не є вичерпним, тому перед застосуванням опитування кожне питання варто перевіряти окремо.

Практичний висновок: якщо потрібно змінити директора, опитування не підходить. Для цього скликаються збори за процедурою статті 32 або, за повної явки й згоди всіх, — із застосуванням другої норми статті 31. Спроба змінити керівника опитуванням дає реєстраційну дію, яку згодом скасовують, і це одна з типових помилок у корпоративних конфліктах.

Протокол

Частина 4 статті 33 Закону № 2275-VIII: на загальних зборах ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг зборів та ухвалені рішення. Протокол підписує голова загальних зборів або інша особа, уповноважена зборами з числа учасників або їхніх представників, якщо статут не встановлює іншого. Кожен учасник, який узяв участь у зборах, може підписати протокол.

Окреме правило діє для зміни керівника. Протокол, що містить рішення про зміну керівника товариства, де для ухвалення рішення достатньо голосів не більш як 10 осіб, підписується тими учасниками, які голосували за це рішення і чиїх голосів достатньо для його ухвалення (редакція Закону № 2255-IX від 12 травня 2022 року). Це антирейдерська норма: вона не дає голові зборів, що представляє меншість, заблокувати оформлення рішення про зміну директора.

Що має бути в протоколі:

  • дата, час і місце проведення (або зазначення про відеоконференцію);
  • перелік учасників із зазначенням кількості голосів кожного та загальної кількості голосів;
  • документи, що підтверджують повноваження представників;
  • порядок денний;
  • перебіг обговорення кожного питання;
  • результати голосування за кожним питанням окремо — «за», «проти», «не голосували»;
  • формулювання ухвалених рішень;
  • підписи відповідно до частини 4 статті 33.

Для реєстраційних дій практика нотаріусів і реєстраторів вимагає нотаріального засвідчення справжності підписів на протоколі. Вимоги в різних регіонах різняться, тому форму документа варто узгодити з нотаріусом до проведення зборів — переробити протокол після зборів неможливо без повторного їх проведення.

Документи із заочним голосуванням додаються до протоколу і зберігаються разом із ним. Протоколи зборів належать до документів, які товариство зобов’язане зберігати й надавати учасникам для ознайомлення.

Через що рішення скасовують

У корпоративних спорах рішення зборів оспорюють переважно не через зміст, а через процедуру. Суду не потрібно оцінювати господарську доцільність — достатньо встановити процедурний дефект. Найчастіші підстави:

  • учасника не повідомили про збори або повідомили з порушенням 30-денного строку (чи іншого строку, встановленого статутом);
  • немає доказу надсилання повідомлення — вважається, що повідомлення не було;
  • рішення ухвалене меншою кількістю голосів, ніж вимагає закон або статут, через підрахунок від присутніх, а не від усіх учасників;
  • розглянуто питання поза порядком денним за відсутності хоча б одного учасника або за відсутності згоди всіх присутніх;
  • питання виключної компетенції зборів вирішив інший орган — директор або наглядова рада;
  • зміна керівника здійснена шляхом опитування, що прямо заборонено статтею 36;
  • заочний голос не засвідчений нотаріально або сформульований умовно;
  • збори проведені за межами України без одностайної письмової згоди всіх учасників;
  • відеоконференція не забезпечувала одночасного бачення й чуття всіх учасників або про цей формат не було зазначено в повідомленні;
  • протокол підписаний особою, яка не є учасником чи його представником і не уповноважена зборами.

Звідси ж випливає й чек-лист захисту: відкрити статут раніше за Закон, надсилати повідомлення з доказом, рахувати голоси від усіх учасників письмово, формулювати порядок денний конкретно, узгодити форму протоколу з нотаріусом до зборів, не застосовувати опитування для зміни директора.

Юристи LEGIUS готують пакет документів для зборів — вимогу про скликання, повідомлення, порядок денний, розрахунок голосів, проєкти рішень і протокол, — супроводжують проведення зборів, зокрема у форматі відеоконференції, і ведуть спори про визнання рішень зборів недійсними. Суміжні матеріали: зміни до статуту ТОВ, корпоративні спори, відповідальність директора ТОВ. Обговорити вашу ситуацію можна через форму консультації.

Потрібна персональна консультація з теми «Корпоративне право»? Перейдіть на сторінку практики або залиште заявку — відповімо протягом 15 хвилин.
Послуги напряму: Бухгалтерський супровід ФОП і ТОВ, Корпоративний комплаєнс, Реорганізація та ліквідація компаній.
Матеріал підготувала команда LEGIUS Юридична компанія в Києві, практика з 2011 року. Текст має інформаційний характер: обставини кожної справи різні, і остаточний висновок можливий лише після розбору документів. Про компанію · Наші адвокати · RSS
Конфлікт учасників або загроза захоплення?Адвокати LEGIUS ведуть такі справи в Києві. Перша консультація — безкоштовна.

Питання та відповіді

За скільки днів потрібно повідомити учасників про збори?

За загальним правилом не менш ніж за 30 днів до дати проведення, якщо статут не встановлює іншого строку. Обов’язково збережіть доказ надсилання — без нього вважається, що повідомлення не було.

Чи є кворум на загальних зборах ТОВ?

Вимоги про кворум у класичному вигляді скасовано. Збори відбуваються незалежно від явки, але рішення вважається ухваленим лише якщо за нього подано потрібну кількість голосів від загальної кількості голосів усіх учасників, а не присутніх.

Чи можна провести збори у режимі відеоконференції?

Так. Стаття 33 Закону № 2275-VIII прямо це допускає за умови, що формат дозволяє всім учасникам одночасно бачити й чути одне одного та брати участь в обговоренні й голосуванні. У повідомленні про скликання потрібно зазначити, що збори проводяться у такому режимі.

Чи можна розглянути питання, якого немає в порядку денному?

Лише якщо в зборах узяли участь усі учасники і всі вони надали згоду на розгляд такого питання. За відсутності хоча б одного учасника або за заперечення когось із присутніх рішення буде оспорюваним.

Чи можна змінити директора шляхом опитування?

Ні. Стаття 36 Закону № 2275-VIII прямо забороняє ухвалювати шляхом опитування рішення про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу. Для зміни керівника потрібні збори.

Що робити, якщо директор не скликає збори?

Подайте товариству письмову вимогу про скликання. Якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство її отримало або мало отримати, учасники не отримали повідомлення про скликання, ініціатори можуть скликати збори самостійно — тоді обов’язки щодо повідомлення переходять до них.

Чи потрібно нотаріально засвідчувати протокол?

Для реєстраційних дій практика вимагає нотаріального засвідчення справжності підписів. Вимоги реєстраторів різняться, тому форму документа варто узгодити з нотаріусом до проведення зборів. Окремо нотаріального засвідчення підпису вимагає документ із заочним голосуванням.

Читайте також

Корпоративне право · 11 хв

Зміни до статуту ТОВ: коли потрібні та як зареєструвати

Скільки голосів насправді потрібно, чому зміни бувають лише новою редакцією, чиї підписи посвідчує нотаріус і що змінилося в корпоративному управлінні з 28 серпня 2025 року.

Читати
Корпоративне право · 13 хв

Корпоративні спори: види, причини та шляхи вирішення

Корпоративні права виникають не з договору, а з реєстрації в ЄДР, неповідомлення про збори саме по собі рішення не скасовує, а похідний позов доступний з 5 відсотками капіталу. Розбираємо підсудність, категорії спорів і позиції Верховного Суду.

Читати
Корпоративне право · 12 хв

Відповідальність директора ТОВ: за що відповідає керівник

Розбираємо п’ять рівнів відповідальності керівника — від збитків за ст. 44 і 45 Закону про ТОВ до солідарної за ч. 6 ст. 34 і субсидіарної за ч. 2 ст. 61 Кодексу з процедур банкрутства — і що реально зменшує ризик.

Читати