Збільшення статутного капіталу ламається не на реєстрації, а на строках і другому рішенні зборів. Розбираємо різницю між додатковими вкладами й нерозподіленим прибутком, механіку переважного права, три строки зі статті 18 Закону про ТОВ, капіталізацію боргу через зарахування зустрічних вимог і те, що можна переписати статутом.

Навіщо збільшують статутний капітал

Законодавство не встановлює мінімального розміру статутного капіталу ТОВ — його можна зареєструвати навіть з символічною сумою. Тому збільшення майже завжди має практичну причину, а не формальну.

Найчастіші сценарії такі:

  • Входження інвестора. Новий учасник вносить кошти і отримує частку — про це докладніше в матеріалі про залучення інвестицій.
  • Капіталізація боргу. Позика учасника конвертується у вклад замість повернення грошима — закон прямо дозволяє це через зарахування зустрічних однорідних вимог.
  • Вимоги ліцензування або тендерів. Окремі види діяльності та замовники висувають вимоги до розміру капіталу.
  • Покриття від’ємного власного капіталу. Коли компанія має збитки, а банк або контрагент вимагає нормалізації балансу.

Перед будь-яким сценарієм варто перевірити дві заборони зі статті 16 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон про ТОВ). Збільшення статутного капіталу допускається лише після внесення всіма учасниками своїх вкладів у повному обсязі, і не допускається збільшення капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі. Якщо хтось із засновників так і не доформував свій вклад, спершу розв’язується ця проблема, і лише потім починається збільшення — інакше реєстратор має підставу для відмови, а рішення зборів може бути оспорене.

Там же закріплене правило, яке визначає арифметику: при збільшенні за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість його додаткового вкладу. Більше за внесене «домалювати» не можна.

Два способи та їх наслідки

Закон передбачає два способи, і вони дають принципово різний результат для учасників.

Додаткові вклади (ст. 18)Нерозподілений прибуток (ст. 17)
Джерелонові гроші або майноприбуток, що вже є в компанії
Нові учасникиможуть увійтиувійти не можуть
Частки учасниківможуть змінитисялишаються незмінними
Гроші в компаніюнадходятьне надходять
Строки внесенняжорсткі, визначені закономне застосовуються

Формулювання статті 17 Закону про ТОВ однозначне: у разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників і співвідношення розмірів їхніх часток не змінюються. Це робить такий спосіб безпечним для міноритаріїв і водночас непридатним для входу інвестора.

Практичний висновок: якщо потрібні реальні кошти — це додаткові вклади. Якщо потрібно лише «показати» більший капітал і прибуток у компанії вже є — другий спосіб, і він не зачіпає співвідношення часток.

Корисна порада з методичних рекомендацій органів юстиції для другого способу: ухвалювати два окремих рішення загальних зборів — перше про наявність прибутку за відповідний період (для внутрішнього користування та бухгалтерського обліку), друге про збільшення статутного капіталу за рахунок цього прибутку. Так рішення стає самодостатнім документом, і реєстратор не повертає його з питанням «а звідки прибуток».

Переважне право учасників

Це найважливіше, що варто розуміти про додаткові вклади. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки — тобто зберегти наявне співвідношення (частина друга статті 18 Закону про ТОВ).

Далі закон вводить двоступеневу конструкцію, про яку часто забувають. Треті особи та учасники можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від його реалізації — і лише в межах різниці між сумою збільшення та сумою вже внесених учасниками вкладів. І головне: це можливо лише якщо прямо передбачено рішенням загальних зборів про залучення додаткових вкладів. Якщо в рішенні про це не сказано, інвестор на другому етапі зайти не може, навіть за згоди всіх.

Порушення переважного права — класична основа для корпоративного конфлікту. Схема виглядає так: більшість ухвалює рішення про збільшення капіталу, міноритарний учасник не встигає або не має коштів внести свою частину, і його частка розмивається до незначної. Формально процедура дотримана, фактично — це витискання.

Саме тому механізм збільшення капіталу варто заздалегідь урегулювати в корпоративному договорі: передбачити повідомлення, строки та захист від розмивання. Якщо конфлікт уже виник, читайте про корпоративні спори.

Щодо кворуму й голосів: рішення про зміну розміру статутного капіталу ухвалюється трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу, якщо статутом не встановлено іншого — при цьому статут не може знизити цей поріг нижче за більшість голосів. Тому перед зборами перевіряється саме статут, а не загальна пам’ять про «три чверті».

Процедура крок за кроком

  1. Перевірка передумов. Чи внесли всі учасники свої вклади повністю; чи не володіє товариство часткою у власному статутному капіталі; який поріг голосів установлює статут.
  2. Перше рішення загальних зборів — про залучення додаткових вкладів. Питання належить до компетенції зборів. Порядок скликання й голосування розібраний у статті про загальні збори учасників.
  3. Обов’язковий зміст першого рішення. Частина третя статті 18 Закону про ТОВ вимагає визначити три речі: загальну суму збільшення статутного капіталу, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу. Відсутність коефіцієнта — найпоширеніший дефект таких рішень.
  4. Внесення вкладів. Грошима на рахунок компанії, майном за оцінкою, визначеною рішенням зборів, або зарахуванням зустрічних однорідних вимог. З учасником та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу — зручний інструмент, коли вклад вноситься частинами.
  5. Друге рішення загальних зборів. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів збори приймають рішення про: затвердження результатів внесення вкладів учасниками та/або третіми особами; затвердження розмірів часток учасників та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених вкладів; затвердження збільшеного розміру статутного капіталу.
  6. Реєстрація змін. Подаються документи до реєстру — про це в матеріалі про зміни до статуту ТОВ.

Пропуск другого рішення — типова технічна помилка з дорогими наслідками. Гроші внесені, а юридично капітал не збільшений, бо результати не затверджені. Зверніть увагу й на формулювання закону: затверджуються розміри часток «з урахуванням фактично внесених» вкладів. Тобто якщо хтось вніс менше, ніж планував, друге рішення фіксує реальну, а не заплановану картину — і саме воно, а не перше, визначає остаточні частки.

Три строки, які все вирішують

Стаття 18 Закону про ТОВ встановлює три різні строки, і плутанина між ними — друга за частотою причина проблем після переважного права.

  • Строк для учасників — до одного року. Учасники можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Збори можуть встановити коротший строк, але не довший за граничний.
  • Строк для третіх осіб — шість місяців після спливу першого. Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням зборів не встановлено менший строк.
  • Строк на друге рішення — один місяць. Відлічується від дати спливу строку для внесення додаткових вкладів.

Звідси календар, який варто скласти одразу після перших зборів: дата рішення, кінцева дата для вкладів учасників, кінцева дата для третіх осіб і крайня дата других зборів. У великих раундах ці дати заносяться до графіка нарівні з платіжними.

Що буває, якщо вклад не внесено у строк. Рішення про збільшення в цій частині просто не реалізується: друге рішення затверджує частки з урахуванням фактично внесеного, а недовнесена частина в капітал не потрапляє. Це не санкція й не «покарання», а автоматичний наслідок — і саме він створює плутанину в компаніях, де про строк забули й вирішили донести гроші пізніше.

Негрошові вклади потребують окремої уваги: вартість майна визначається рішенням загальних зборів, а для окремих видів майна доцільна незалежна оцінка. Завищення вартості негрошового вкладу згодом стає предметом спору між учасниками та підставою для претензій кредиторів.

Негрошові вклади і перетворення боргу в капітал

Частина четверта статті 18 Закону про ТОВ допускає внесення додаткових вкладів у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка. Ця оцінка — не технічна формальність: саме вона визначає, на яку суму збільшується номінальна вартість частки, і саме вона стає предметом претензій, якщо майно виявиться переоціненим.

Що варто врахувати при негрошовому вкладі:

  • Оцінка фіксується в рішенні. Не в акті, не в договорі, а саме в рішенні зборів — інакше реєстратор не має підстави для розрахунку часток.
  • Незалежна оцінка. Законом вона вимагається не в усіх випадках, але для нерухомості, транспорту, обладнання та нематеріальних активів вона захищає і товариство, і самого вкладника від майбутніх спорів.
  • Передача права. Внесення майна як вкладу означає перехід права власності до товариства з оформленням за правилами для відповідного виду майна — для нерухомості це державна реєстрація, для корпоративних прав і торгових марок — свої процедури.
  • Податкові наслідки. Внесення майна до статутного капіталу має власний податковий режим, і його варто прорахувати до зборів, а не після.

Окремий і дуже практичний інструмент — зарахування зустрічних однорідних вимог. Частина п’ята статті 18 Закону про ТОВ (додана Законом № 1667-IX від 15 липня 2021 року) прямо передбачає, що додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою. Саме це й є легальний механізм капіталізації боргу: позика учасника не повертається грошима, а перетворюється у вклад.

Для цього потрібні однорідність вимог (грошова вимога проти грошового зобов’язання щодо вкладу), безспірність і наявність самої вимоги, підтвердженої документами — договором позики, платіжними документами, акт звірки. До 2021 року таку конструкцію реєстратори нерідко не приймали, і на це досі посилаються застарілі публікації; тепер норма є в законі прямо. Якщо борг номіновано у валюті, а вклад — у гривні, питання однорідності вирішується до зборів, а не під час реєстрації. Супутні сценарії входу інвестора через борг ми розбираємо в матеріалі про SAFE та конвертовану позику.

Що можна переписати статутом

Частина восьма статті 18 Закону про ТОВ дає учасникам значну свободу — але під двома умовами: відповідні правила встановлюються статутом або одностайним рішенням загальних зборів, у яких взяли участь усі учасники товариства. Не більшістю, не трьома чвертями, а саме одностайно і за участі всіх.

Що саме можна змінити:

  • інші строки для внесення додаткових вкладів;
  • можливість вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій часток у статутному капіталі;
  • право лише певних учасників або лише третіх осіб вносити додаткові вклади;
  • виключення етапу внесення додаткових вкладів лише тими учасниками, які мають переважне право.

Це найпотужніший інструмент у всьому механізмі — і найнебезпечніший. З одного боку, без цих положень неможливо нормально структурувати інвестиційний раунд: інвестор не хоче чекати, поки спливе рік для учасників і ще шість місяців для третіх осіб. З іншого — формулювання «можливість вносити вклади без дотримання пропорцій» та «виключення етапу переважного права», записані в статут один раз і назавжди, фактично знімають захист міноритарія на всі майбутні збільшення.

Тому наша позиція у таких проєктах послідовна: гнучкість прописується під конкретний раунд — одностайним рішенням із визначеними сумами, строками й колом осіб, а не загальною нормою в статуті «на всяк випадок». Якщо ж це все-таки статут, у ньому мають бути запобіжники: повідомлення учасників у визначений строк, мінімальний період на реалізацію переважного права, механізм оцінки негрошових вкладів. Загальну логіку побудови установчих документів ми описали в матеріалі про статут ТОВ, а розподіл повноважень — у статті про корпоративне управління ТОВ.

Типові помилки

Перелік складений із реальних ситуацій, з якими до нас приходять уже після того, як гроші внесені.

  • Не внесені початкові вклади. Збільшення допускається лише після внесення всіма учасниками вкладів у повному обсязі. Одна недоформована частка блокує всю процедуру.
  • У першому рішенні немає коефіцієнта. Частина третя статті 18 вимагає визначити коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника. Рішення без нього дефектне.
  • Забули друге рішення. Кошти на рахунку, строк сплив, а рішення про затвердження результатів не ухвалено. Юридично капітал не збільшений.
  • Друге рішення ухвалене пізніше ніж через місяць. Строк в один місяць від спливу строку внесення вкладів — не рекомендація.
  • Інвестора «забули» в першому рішенні. Треті особи можуть вносити вклади лише якщо це передбачено рішенням про залучення додаткових вкладів. Дописати це постфактум не вийде — потрібне нове рішення й новий відлік строків.
  • Порушене переважне право. Учасника не повідомили належно, строк був нереально коротким, пропорція порахована неправильно. Усе це — готова підстава для позову.
  • Негрошовий вклад без оцінки в рішенні. Майно внесене, а грошова оцінка в рішенні не зафіксована — частки порахувати неможливо.
  • Статут не перевірили. Статут міг установити свій поріг голосів, свої строки або взагалі особливий порядок. Діяти «за законом», коли статут каже інше, — пряма дорога до оспорювання рішення зборів.

Збільшення статутного капіталу виглядає як формальність рівно до моменту, коли один з учасників не погоджується з результатом. Ми супроводжуємо процедуру повним циклом — від перевірки передумов і розрахунку коефіцієнтів до других зборів і реєстрації змін — і прописуємо захист від розмивання там, де раунд лише планується. Обговорити ваш випадок можна на консультації.

Потрібна персональна консультація з теми «Корпоративне право»? Перейдіть на сторінку практики або залиште заявку — відповімо протягом 15 хвилин.
Послуги напряму: Вирішення корпоративних спорів, Захист від рейдерських захоплень, Ліцензування та дозвільні документи.
Матеріал підготувала команда LEGIUS Юридична компанія в Києві, практика з 2011 року. Текст має інформаційний характер: обставини кожної справи різні, і остаточний висновок можливий лише після розбору документів. Про компанію · Наші адвокати · RSS
Реєструєте компанію чи вносите зміни?Адвокати LEGIUS ведуть такі справи в Києві. Перша консультація — безкоштовна.

Питання та відповіді

Якими двома способами можна збільшити статутний капітал ТОВ?

За рахунок нерозподіленого прибутку товариства без додаткових вкладів (стаття 17 Закону про ТОВ) — тоді склад учасників і співвідношення їхніх часток не змінюються, а гроші в компанію не надходять. Або за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб (стаття 18) — тоді надходять реальні кошти чи майно, але частки можуть змінитися.

Який строк на внесення додаткових вкладів?

Учасники вносять вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Треті особи та учасники можуть вносити вклади протягом шести місяців після спливу строку для учасників з переважним правом, якщо рішенням не встановлено менший строк.

Чи потрібне друге рішення загальних зборів?

Так, і це обов’язковий етап. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення вкладів збори затверджують результати внесення, розміри часток учасників та їх номінальну вартість з урахуванням фактично внесених вкладів і збільшений розмір статутного капіталу. Без цього рішення капітал юридично не збільшений, навіть якщо гроші на рахунку.

Чи можна збільшити капітал, якщо один з учасників не доплатив свій початковий вклад?

Ні. За статтею 16 Закону про ТОВ збільшення статутного капіталу допускається лише після внесення всіма учасниками своїх вкладів у повному обсязі. Також не допускається збільшення капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі.

Як захиститися від розмивання частки міноритарія?

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад пропорційно своїй частці. Додатково варто прописати в корпоративному договорі або статуті порядок повідомлення, реальні строки на реалізацію переважного права та обмеження на внесення вкладів без дотримання пропорцій — бо саме останнє статут може дозволити й тим зняти захист.

Чи можна перетворити позику учасника у вклад до статутного капіталу?

Так. Частина п’ята статті 18 Закону про ТОВ, додана Законом № 1667-IX від 15 липня 2021 року, прямо передбачає внесення додаткових вкладів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником або третьою особою. Потрібні підтверджена документами безспірна вимога та однорідність — питання валюти вирішується до зборів.

Скільки голосів потрібно для рішення про збільшення капіталу?

За загальним правилом — три чверті голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу, якщо статутом не встановлено іншого порогу, і цей поріг не може бути нижчим за більшість голосів. Тому перед зборами перевіряється чинна редакція статуту, а не загальне правило.

Читайте також

Корпоративне право · 11 хв

Зміни до статуту ТОВ: коли потрібні та як зареєструвати

Скільки голосів насправді потрібно, чому зміни бувають лише новою редакцією, чиї підписи посвідчує нотаріус і що змінилося в корпоративному управлінні з 28 серпня 2025 року.

Читати
Корпоративне право · 14 хв

Загальні збори учасників ТОВ: скликання, кворум, протокол

Розбираємо скликання зборів, повідомлення за 30 днів, необхідну кількість голосів, відеоконференцію, заочне голосування та опитування, вимоги до протоколу — і чому саме процедурні помилки скасовують рішення.

Читати
Корпоративне право · 12 хв

Корпоративний договір у ТОВ: навіщо потрібен і що включати

Пояснюємо, як працює корпоративний договір у ТОВ: що в нього включати, чим він відрізняється від статуту, чим підкріплений за законом і які санкції реально спрацьовують.

Читати