Пояснюємо, за якими ознаками визначають КБВ, як виглядає схема структури власності, які строки діють під час воєнного стану й чому за неподання штрафують саме керівника.
Хто такий кінцевий бенефіціарний власник
Визначення міститься в пункті 30 частини 1 статті 1 Закону України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…». КБВ — це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність або управлінські рішення юридичної особи, безпосередньо або опосередковано, зокрема через ланцюг контролю чи володіння.
Три речі, які випливають із самого визначення.
КБВ — завжди фізична особа. Якщо учасником товариства є інша юридична особа, ланцюг володіння розкривається до фізичних осіб, які стоять на його вершині. Зупинитися на материнській компанії не можна.
Номінальні власники не є КБВ. Норма прямо виключає зі складу бенефіціарів номінальних власників, номінальних утримувачів, агентів та посередників. Якщо частка оформлена на особу, яка діє в чужому інтересі за дорученням, бенефіціаром є той, у чиєму інтересі вона діє.
Найманий директор без частки не є КБВ автоматично. Це поширена помилка: керівника вписують бенефіціаром просто тому, що він підписує документи. Посада сама собою вирішального впливу в розумінні Закону № 361-IX не створює. Водночас зворотне також правда: якщо директор фактично контролює ухвалення рішень через домовленості з номінальними учасниками, він може бути КБВ навіть без формальної частки.
Поняття відсутності КБВ існує й також підлягає розкриттю. Юридична особа не має бенефіціара, якщо жоден учасник не володіє часткою 25 відсотків і більше і жоден не здійснює опосередкованого вирішального впливу. Але просто написати «відсутній» недостатньо — потрібне обґрунтування причин. Загальний огляд корпоративних тем ми зібрали в хабі Корпоративне право, а супровід надаємо в межах практики корпоративне право.
Ознака 25 відсотків і непрямий вплив
Послідовність визначення бенефіціара встановлює Методологія, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 19 вересня 2023 року № 1011 (чинна з 3 жовтня 2023 року). Вона приписує спочатку проаналізувати структуру власності, а вже потім — наявність фактичного впливу. Тобто відсоток є першим критерієм, але не останнім.
Вирішальний вплив описується через сукупність ознак:
- володіння часткою у розмірі 25 відсотків і більше статутного капіталу або прав голосу;
- можливість визначати умови господарської діяльності;
- можливість давати обов’язкові до виконання вказівки;
- контроль через ланцюг володіння або через договори;
- право призначати або відкликати керівника чи більшість членів органів управління.
Для багатоступеневих структур Методологія № 1011 вимагає перемножувати частки по рівнях. Приклад: фізична особа володіє 60 відсотками компанії A, компанія A володіє 50 відсотками компанії B. Фактична частка фізичної особи в B становить 60 × 50 = 30 відсотків, тобто вона є бенефіціаром. Якщо на першому рівні було б 40 відсотків, фактична частка становила б 20 відсотків — і тоді бенефіціарство визначалося б уже не відсотком, а наявністю фактичного впливу.
Саме на цьому етапі виникає більшість відмов реєстраторів: схема показує відсотки по рівнях, але не містить розрахунку фактичної частки кінцевих фізичних осіб. Розрахунок потрібно показувати прямо.
Володіння менше 25 відсотків не виключає статусу бенефіціара. Вирішальний вплив може випливати з права вето на ключові рішення, з права призначати керівника, з корпоративного договору або з фактичного контролю без формального володіння. Про останнє — у матеріалі про корпоративний договір.
Структура власності: що це за документ
Структура власності — офіційний документ, що схематично відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють юридичною особою. Форма та вимоги до оформлення затверджені наказом Міністерства фінансів від 19 березня 2021 року № 163.
Документ має показувати:
- усіх учасників юридичної особи з розмірами часток;
- усі рівні ланцюга володіння — до кінцевих фізичних осіб;
- розрахунок фактичної (опосередкованої) частки кожної кінцевої фізичної особи;
- характер впливу, якщо він не зводиться до відсотка володіння;
- трастові та інші подібні конструкції, якщо вони присутні в ланцюзі.
Схему підписує керівник юридичної особи. Саме з цього факту випливає персональна відповідальність керівника, про яку йдеться нижче.
Окремо варто знати про зміну, що ще не набрала чинності. Наказ Мінфіну від 2 квітня 2024 року № 161 затвердив єдину табличну форму, яку потрібно буде заповнювати разом зі схемою, причому дані в таблиці й у схемі мають повністю збігатися. Наказ містить розширений перелік реквізитів, технічні вимоги аж до вигляду ліній і стрілок, вимогу машинозчитуваного подання та формулу розрахунку опосередкованого володіння. Але він набирає чинності лише через 90 днів після припинення воєнного стану.
Практичний висновок на сьогодні: реєстратори працюють за формою наказу № 163, і подавати структуру потрібно саме за нею. Після набрання чинності наказом № 161 раніше подані відомості вважатимуться повними протягом 6 місяців за умови, що нічого не змінилося і помилок не було допущено. Тобто миттєвого перескладання всіх структур не передбачено — але готуватися до нової форми варто.
Який пакет подається реєстратору
Склад пакета зазвичай такий:
- заява форми 2 (для громадських формувань — форми 4) за наказом Міністерства юстиції від 18 листопада 2016 року № 3268/5;
- структура власності за формою наказу Мінфіну № 163;
- копія документа, що посвідчує особу КБВ та підтверджує його громадянство або відсутність громадянства, засвідчена нотаріально або накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- для нерезидентів — витяги з іноземних реєстрів щодо юридичних осіб у ланцюзі, з перекладом і легалізацією або апостилем, залежно від країни.
Якщо КБВ має ID-картку, окрема копія не додається — дані вносяться безпосередньо до заяви (пункт 16 частини 4 статті 17 Закону № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»).
Найчастіша причина технічної відмови — строк засвідчення. Частина 22 статті 17 Закону № 755-IV вимагає, щоб засвідчення копій та витягів було не старшим за 90 днів. Документи, засвідчені раніше, реєстратор може не прийняти. Тому витяги з іноземних реєстрів замовляють безпосередньо перед поданням, а не «про запас».
Друга типова причина відмови — розбіжність між схемою і відомостями реєстру: у структурі зазначено одні частки, в Єдиному державному реєстрі — інші. Перед поданням структури варто звірити дані про учасників і їхні частки в реєстрі й за потреби спочатку виправити саме їх.
Строки подання та оновлення
Три різні строки, які не варто змішувати.
| Ситуація | Строк | Підстава |
|---|---|---|
| Зміни у відомостях про КБВ або структуру власності | 30 робочих днів з дня виникнення змін | пункт 9 частини 2 статті 9 Закону № 755-IV |
| Виправлення виявленої помилки у поданих відомостях | 3 робочі дні з дня виявлення | Закон № 755-IV |
| Щорічне підтвердження відомостей | 14 календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації | стаття 17-1 Закону № 755-IV |
Щорічне підтвердження прив’язане не до календарного початку року, а до дати державної реєстрації юридичної особи. Тобто компанія, зареєстрована 12 травня, подає підтвердження щороку в межах 14 календарних днів від 12 травня. Це постійне джерело пропущених строків, бо дату реєстрації мало хто тримає в голові.
Підтвердження подається і тоді, коли жодних змін не відбулося — це саме підтвердження відомостей, а не повідомлення про зміни.
Окремий механізм діє, якщо розбіжність виявив державний орган, реєстратор або банк під час фінансового моніторингу. У такому разі юридична особа має 10 робочих днів, щоб надати письмові пояснення та/або документи, подати оновлену заяву форми 2 зі структурою власності й копії документів, що посвідчують особу КБВ. Цей строк короткий, а наслідком його пропуску є вже не лише штраф, а й проблеми з банківським обслуговуванням.
Воєнний стан: що відкладено
Тут найбільше плутанини, тому варто розділити три різні речі.
Перше — перше подання для «старих» компаній. Пункт 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону № 361-IX відклав обов’язок першого подання структури власності для юридичних осіб, зареєстрованих до 3 жовтня 2023 року, на період воєнного стану та 90 днів після його припинення.
Друге — щорічне підтвердження. Обов’язок щорічного підтвердження відомостей на період воєнного стану в загальному випадку також відкладений. Тобто в 2026 році компанія, яка вже подала структуру власності, не зобов’язана подавати щорічне підтвердження, поки діє відповідне відкладення.
Третє — що не відкладено. Відкладення не є скасуванням. Загальні правила оновлення відомостей продовжують діяти: якщо товариство саме виявило, що дані про КБВ недостовірні або змінилися, воно зобов’язане їх оновити. Так само діє 10-робочоденний строк на пояснення, якщо розбіжність виявив банк або державний орган. І окремо — вимоги банків у межах фінансового моніторингу від відкладення в Законі № 361-IX не залежать: банк зупинить обслуговування рахунку незалежно від того, чи настав реєстраційний обов’язок.
Практичний висновок: відкладення має сенс для компаній із простою структурою, які нічого не змінювали. Для компаній з іноземним елементом, із рухом часток або з активним банківським обслуговуванням структуру власності варто мати підготовленою і поданою — відкладення не захищає від претензій банку й не зменшує обсяг роботи, а лише переносить її в майбутнє, коли строк буде коротким.
Відповідальність за неподання
Частина 6 статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює штраф у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 до 51 000 гривень. Штраф накладається на керівника юридичної особи — персонально, а не на компанію. Логіка проста: структуру власності підписує саме керівник.
Склад охоплює три різні порушення:
- неподання відомостей про КБВ та структуру власності;
- несвоєчасне подання;
- ненадання документів, що підтверджують подані відомості.
За повторне порушення протягом року розмір штрафу зростає. Окремі джерела повідомляють також про штрафи на саму юридичну особу в розмірі від 17 000 до 340 000 гривень — цей розмір пов’язаний з іншими складами у сфері фінансового моніторингу, тому в конкретній ситуації підставу притягнення варто перевіряти окремо.
І головне, що потрібно знати сьогодні: під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення ці штрафи не застосовуються. Тобто на 2026 рік ризик адміністративного штрафу за неподання фактично відсутній.
Але реальні наслідки неподання лежать поза КУпАП:
- банк у межах фінансового моніторингу має право відмовити у відкритті рахунку, зупинити обслуговування або розірвати відносини — і робить це незалежно від відкладення штрафів;
- відмова в реєстраційних діях — реєстратор не проведе дію, якщо відомості про КБВ не відповідають вимогам;
- проблеми в тендерах, із контрагентами та банками-кореспондентами, які перевіряють розкриття бенефіціарів як частину перевірки контрагента;
- накопичення роботи: після закінчення відкладення строк на подання буде коротким, а структуру з іноземним елементом швидко не зібрати.
Тому орієнтуватися лише на відсутність штрафу — хибна стратегія. Відкладення штрафів не відкладає потреби банку знати бенефіціара.
Складні випадки
Трастові конструкції. Бенефіціаром можуть бути засновник трасту, довірчий власник (трасті), вигодоотримувачі, а також інші особи, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту. На практиці це означає, що розкрити доведеться кілька осіб одночасно, а не одну.
Роздроблене володіння. Якщо жоден учасник не має 25 відсотків і жоден не здійснює опосередкованого вирішального впливу, бенефіціар відсутній. Але відсутність потрібно обґрунтувати: показати структуру повністю, продемонструвати розрахунок часток і відсутність договірного чи фактичного контролю. Формулювання «відсутній» без обґрунтування — підстава для відмови.
Іноземні компанії в ланцюзі. Потрібні витяги з реєстрів країн реєстрації, переклад, легалізація або апостиль, і все це із засвідченням не старшим за 90 днів. Для юрисдикцій, де реєстри закриті, доводиться працювати з сертифікатами інкорпорації, реєстрами акціонерів і підтвердженнями від директорів — склад документів узгоджують із реєстратором заздалегідь.
Корпоративний договір. Якщо учасник із часткою менше 25 відсотків отримав за договором право вето на ключові рішення або право призначати керівника, він може виявитися бенефіціаром. Договір сам собою в реєстрі не відображається, тому цю обставину потрібно оцінювати окремо під час складання структури.
Холдингові структури. Багаторівневе володіння вимагає перемноження часток по рівнях і показу розрахунку. Про побудову таких структур — у матеріалі про холдингову структуру.
Зміна частки без зміни бенефіціара. Якщо частки перерозподілилися між учасниками, але кінцевий бенефіціар не змінився, відомості все одно оновлюються: структура власності відображає всі рівні володіння, а не лише особу бенефіціара.
Юристи LEGIUS складають і подають структуру власності, визначають КБВ у багаторівневих та іноземних структурах, готують пакет документів для реєстратора й супроводжують відповіді на запити банків у межах фінансового моніторингу. Суміжні матеріали: відповідальність директора ТОВ та продаж частки в ТОВ. Обговорити вашу структуру можна через форму консультації.
Послуги напряму: Бухгалтерський супровід ФОП і ТОВ, Корпоративний комплаєнс, Реорганізація та ліквідація компаній.
Питання та відповіді
Чи може кінцевим бенефіціарним власником бути юридична особа?
Ні. КБВ — завжди фізична особа. Якщо учасником компанії є інша юридична особа, ланцюг володіння потрібно розкрити до фізичних осіб, які стоять на його вершині.
Що робити, якщо КБВ визначити неможливо?
Юридична особа не має бенефіціара, якщо жоден учасник не володіє часткою 25 відсотків і більше і жоден не здійснює опосередкованого вирішального впливу. Про відсутність КБВ зазначається прямо, але з обґрунтуванням причин — просто вказати «відсутній» без пояснення не можна.
Чи є найманий директор бенефіціаром?
Не автоматично. Посада сама собою вирішального впливу в розумінні Закону № 361-IX не створює. Але якщо директор фактично контролює ухвалення рішень через домовленості з номінальними учасниками, він може бути КБВ навіть без частки.
Хто платить штраф за неподання відомостей про КБВ?
Штраф за частиною 6 статті 166-11 КУпАП — від 17 000 до 51 000 гривень — накладається персонально на керівника юридичної особи, бо саме він підписує структуру власності. Під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення ці штрафи не застосовуються.
Чи потрібно подавати структуру власності у 2026 році?
Для компаній, зареєстрованих до 3 жовтня 2023 року, перше подання відкладене на період воєнного стану та 90 днів після його припинення, і щорічне підтвердження в загальному випадку також відкладене. Але відкладення не скасовує обов’язку оновити недостовірні дані й не звільняє від вимог банку в межах фінансового моніторингу.
У який строк повідомляти про зміну бенефіціара?
Протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін (пункт 9 частини 2 статті 9 Закону № 755-IV). Якщо в поданих відомостях виявлено помилку — протягом 3 робочих днів з дня її виявлення.
Чи впливає володіння менше 25 відсотків на статус КБВ?
Може впливати. Відсоток — базовий, але не єдиний критерій. Вирішальний вплив може випливати з права призначати керівника, права вето на ключові рішення за корпоративним договором або фактичного контролю без формального володіння.
Читайте також
Холдингова структура бізнесу: навіщо і як її побудувати
З 28 серпня 2025 року створювати юридичні особи у формі дочірнього та іноземного підприємства заборонено, а наявні треба реорганізувати до 28 серпня 2028-го. Розбираємо, що таке холдинг за законом, як тепер структурувати групу і які зобов’язання вона породжує.
ЧитатиВідповідальність директора ТОВ: за що відповідає керівник
Розбираємо п’ять рівнів відповідальності керівника — від збитків за ст. 44 і 45 Закону про ТОВ до солідарної за ч. 6 ст. 34 і субсидіарної за ч. 2 ст. 61 Кодексу з процедур банкрутства — і що реально зменшує ризик.
ЧитатиКорпоративний договір у ТОВ: навіщо потрібен і що включати
Пояснюємо, як працює корпоративний договір у ТОВ: що в нього включати, чим він відрізняється від статуту, чим підкріплений за законом і які санкції реально спрацьовують.
Читати