Розбираємо, які документи потрібні іноземному засновнику, навіщо нерезиденту український податковий номер, як вносити вклад із-за кордону, коли директору-нерезиденту потрібен дозвіл на застосування праці та які обмеження діють.

Хто може бути засновником

Засновником українського товариства з обмеженою відповідальністю може бути як іноземна фізична особа, так і іноземна компанія. Законодавство не обмежує частку іноземного капіталу у звичайному ТОВ — допускається стовідсоткова іноземна участь. Вимог до мінімального розміру статутного капіталу також немає.

Правову основу участі нерезидентів становить Закон України «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-ВР від 19 березня 1996 року. Залежно від обсягу участі іноземного інвестора розрізняють підприємства без особливого статусу (іноземна інвестиція менше 10 відсотків статутного капіталу), підприємства з іноземними інвестиціями (понад 10 відсотків) та іноземні підприємства (статутний капітал повністю розподілено між іноземцями). Для звичайної господарської діяльності ця класифікація має обмежене значення, але її варто мати на увазі при оформленні документів.

Що важливо з самого початку:

  • приїзд в Україну не обов’язковий — процедуру можна провести через представника за довіреністю;
  • податковий номер для засновника-іноземця обов’язковий незалежно від того, чи буде він директором;
  • документи іноземного походження потребують легалізації та перекладу українською;
  • усі документи до реєстратора подаються українською мовою, і помилка в транслітерації імені або назви компанії зупиняє реєстрацію;
  • структуру власності та відомості про кінцевого бенефіціарного власника подають разом із реєстрацією — для компанії з іноземним елементом це найтрудоміткіша частина пакета.

Базова процедура не відрізняється від реєстрації товариства резидентами — описана в матеріалі про реєстрацію ТОВ. Відрізняється підготовка документів засновника, і саме на ній виникають затримки. Супровід ми надаємо в межах практики корпоративне право, а оглядові матеріали зібрані в хабі Корпоративне право.

Документи іноземця-фізичної особи

Базовий пакет від засновника-іноземця:

  • паспортний документ — нотаріальна копія з перекладом українською мовою; підпис перекладача засвідчується нотаріально;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), отриманий в Україні;
  • нотаріальна довіреність на представника, якщо засновник не прибуває особисто; видана за кордоном — потребує апостиля або консульської легалізації та перекладу.

Про податковий номер варто сказати окремо, бо саме він найчастіше стає вузьким місцем. РНОКПП потрібен не для сплати податків засновником, а для внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру: без номера реєстраційну дію провести неможливо. Отримати його можна в Державній податковій службі, зокрема через представника за належно оформленою довіреністю. На практиці це займає орієнтовно 5–7 робочих днів, і цей час потрібно закладати в графік до подання документів на реєстрацію товариства.

Якщо іноземець має ID-картку, окрема копія документа у складі реєстраційного пакета не потрібна — дані вносяться безпосередньо до заяви.

Документи, які готуються в Україні: рішення єдиного засновника або протокол зборів засновників про створення товариства, статут (підписи засновників засвідчуються нотаріально) або рішення про діяльність на підставі модельного статуту, заява встановленої форми, наказ про призначення керівника, документи про структуру власності, квитанція про сплату адміністративного збору.

Орієнтовний строк державної реєстрації — кілька робочих днів після того, як повний пакет підготовлений, підписаний і нотаріально оформлений. Основний час забирає не реєстрація, а збирання та легалізація документів засновника.

Документи іноземної компанії

Якщо засновником є іноземна юридична особа, пакет істотно більший:

  • витяг із торгового або корпоративного реєстру країни реєстрації — підтверджує існування компанії та її актуальний стан;
  • установчі документи компанії, з яких видно склад учасників і розміри їхніх часток;
  • рішення уповноваженого органу іноземної компанії про заснування товариства в Україні та про призначення представника;
  • документи щодо кінцевого бенефіціарного власника — нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, з перекладом;
  • нотаріальна довіреність від компанії на представника в Україні.

Головна складність — структура власності. Для компанії з іноземним учасником ланцюг володіння потрібно розкрити до кінцевих фізичних осіб, а для кожної юридичної особи в ланцюзі — надати витяги з відповідних іноземних реєстрів із легалізацією та перекладом. Для юрисдикцій із закритими реєстрами доводиться працювати з сертифікатами інкорпорації, реєстрами акціонерів і підтвердженнями від директорів, і склад документів варто узгодити заздалегідь. Детальніше — у матеріалі про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.

Практична порада щодо строків: витяги з іноземних реєстрів замовляйте безпосередньо перед поданням, а не заздалегідь. Засвідчення документів не повинне бути старшим за 90 днів, тому «запасені» документи втрачають придатність саме тоді, коли решта пакета вже готова.

Другий регулярний дефект — розбіжність між назвами та іменами в різних документах. Назва іноземної компанії в витязі з реєстру, у статуті українського товариства та в перекладі має бути тотожною, включно з організаційно-правовою формою. Будь-яка розбіжність дає реєстратору підставу зупинити розгляд.

Апостиль, легалізація, переклад

Правило послідовності, яке економить тижні роботи: спершу апостиль або консульська легалізація в країні видачі документа, і лише потім переклад українською з нотаріальним засвідченням в Україні. Зворотна послідовність означає, що переклад доведеться робити заново, бо апостиль — це окремий документ або штамп, який сам підлягає перекладу.

Який шлях обрати:

  • апостиль — для документів із країн, що є сторонами Гаазької конвенції 1961 року про скасування вимоги легалізації іноземних офіційних документів;
  • консульська легалізація — для країн, які до конвенції не приєдналися;
  • без легалізації — якщо між Україною та відповідною державою діє двосторонній договір про правову допомогу, який звільняє документи від легалізації. Цей варіант перевіряється окремо для кожної країни, і він суттєво скорочує процедуру.

Два моменти, які регулярно недооцінюють.

Апостиль проставляється виключно в країні видачі документа — в Україні його на іноземний документ поставити неможливо. Якщо засновник уже в Україні, а документ залишився неапостильованим, доведеться залучати представника за кордоном.

Апостиль підтверджує справжність підпису та повноваження посадової особи, але не робить документ актуальним. Витяг із реєстру, виданий два роки тому й апостильований, залишається застарілим витягом. Реєстратор оцінює і легалізацію, і актуальність.

Щодо перекладу: він має бути виконаний в Україні з нотаріальним засвідченням підпису перекладача. Транслітерація імені засновника має збігатися з усіма іншими документами — передусім із РНОКПП та з паспортом. Розбіжність на одну літеру між написанням імені в довідці про податковий номер і в перекладі паспорта — найчастіша причина повернення документів.

Внесення вкладу з-за кордону

Строк внесення вкладу — шість місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо статут не передбачає іншого (стаття 14 Закону № 2275-VIII). Для нерезидента цей строк треба планувати з урахуванням банківських процедур, які займають час.

Форми, в яких нерезидент може зробити іноземну інвестицію (стаття 2 Закону № 93/96-ВР):

  • іноземна валюта, що визнається конвертованою Національним банком України;
  • грошова одиниця України — при реінвестиціях в об’єкт первинного інвестування за умови сплати податку на прибуток;
  • майно та майнові права — з оцінкою в порядку, встановленому законом.

Технічні правила, які потрібно знати до першого платежу:

  • готівкою вклад вносити не можна — лише безготівковим перерахуванням на рахунок товариства;
  • валютний вклад оцінюється і в іноземній конвертованій валюті, і в гривні; перерахунок здійснюється за курсом НБУ;
  • розмір статутного капіталу фіксується в гривні за курсом НБУ на дату підписання установчих документів і не перераховується у зв’язку з подальшою зміною курсу;
  • валюта надходить на розподільчий рахунок банку, і лише після цього зараховується як погашення заборгованості засновника за вкладом;
  • курсова різниця між датою виникнення заборгованості засновника та датою фактичного надходження коштів відображається в обліку товариства.

Практичний висновок: у статуті та рішенні про створення варто прямо зафіксувати і суму вкладу в іноземній валюті, і її гривневий еквівалент за курсом НБУ на дату підписання. Якщо зафіксувати лише гривню, зміна курсу до моменту фактичного перерахування створить розбіжність між сумою, що надійшла, і розміром частки — і це доведеться виправляти.

Окремо: банк відкриває рахунок товариству з іноземним капіталом після повної перевірки структури власності та кінцевого бенефіціарного власника в межах фінансового моніторингу. Це ще одна причина підготувати структуру власності якісно, а не формально.

Директор-нерезидент і дозвіл на працю

Керівником українського ТОВ може бути:

  • громадянин України;
  • іноземець із посвідкою на постійне проживання в Україні — дозвіл на застосування праці йому не потрібен;
  • іноземець, для роботи якого оформлено дозвіл на застосування праці.

Дозвіл отримує не іноземець, а роботодавець — саме товариство, звертаючись до регіонального центру зайнятості. Строк надання послуги — від 3 до 7 робочих днів; послуга платна, документ про внесення плати додається до заяви. Форма заяви визначена постановою Кабінету Міністрів від 24 січня 2023 року № 68.

Для нашої ситуації принципово важлива одна норма. Закон України «Про зайнятість населення» № 5067-VI у частині 2 статті 42-1 відносить до особливих категорій іноземців, серед інших, засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи, створеної в Україні. З цього випливають дві переваги:

  • дозвіл видається на строк дії трудового договору, але не більш як на три роки (для решти найманих працівників граничний строк коротший);
  • до цієї категорії не застосовуються вимоги щодо мінімальної заробітної плати. Для інших найманих працівників-іноземців дозвіл можна отримати лише за умови виплати не менш як десяти мінімальних заробітних плат (п’яти — для громадських об’єднань, благодійних організацій та окремих закладів освіти).

Тобто засновнику-іноземцю, який хоче керувати власною компанією, не потрібно встановлювати собі зарплату в десять мінімальних — достатньо підтвердити статус засновника або бенефіціара. Дію дозволу можна продовжувати необмежену кількість разів.

Про що часто забувають:

  • дозвіл на працю не дає права на проживання. Перебування понад 90 днів потребує візи типу «Д» і далі посвідки на тимчасове проживання. Строк для оформлення цих документів після отримання дозволу обмежений, тому діяти потрібно відразу;
  • дозвіл скасовують, зокрема, якщо праця іноземця застосовується на інших умовах, ніж визначені дозволом, або іншим роботодавцем, а також якщо товариство не сплачує єдиний соціальний внесок за цю особу протягом двох місяців з дати укладення трудового договору;
  • про зміну назви посади, переведення на іншу посаду в межах строку дозволу, зміну найменування роботодавця або оформлення нового паспорта потрібно звернутися із заявою про внесення змін до дозволу — не пізніш як за 30 днів після виникнення таких обставин (стаття 42-5 Закону № 5067-VI). Внесення змін безоплатне.

Поширений практичний сценарій: товариство реєструють із директором-громадянином України, після реєстрації компанія як роботодавець оформлює дозвіл на застосування праці для іноземця, і лише після отримання дозволу керівника змінюють. Це дозволяє не затримувати реєстрацію на час оформлення дозволу.

Посвідка на проживання через інвестицію

Для багатьох іноземних засновників реєстрація компанії — лише перший крок до легального проживання в Україні. Тут існує нормативна особливість, про яку варто знати заздалегідь, бо вона впливає на вибір суми інвестиції.

Посвідка на тимчасове проживання. Частина 2 статті 12 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» однією з підстав її видачі визначає внесення до статутного капіталу української юридичної особи не менше ніж 100 тисяч євро (за офіційним курсом НБУ на дату внесення іноземної інвестиції) іноземним засновником, учасником або бенефіціаром.

Дозвіл на імміграцію та посвідка на постійне проживання. Закон України «Про імміграцію» передбачає, що особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше ніж 100 тисяч доларів США, отримують дозвіл на імміграцію в межах квоти на імміграцію.

Звідси парадокс, на який звертають увагу практики: поріг для тимчасової посвідки (100 тисяч євро) вищий за поріг для постійної (100 тисяч доларів США). У підсумку легалізація тимчасового перебування через інвестицію може коштувати іноземцю дорожче, ніж здобуття постійного проживання. Тому перед визначенням розміру вкладу варто порівняти обидва шляхи, а не орієнтуватися лише на тимчасову посвідку як «простіший» варіант.

Що потрібно врахувати:

  • дозвіл на імміграцію видається в межах квоти — тобто автоматизму немає, і строки залежать від її наявності;
  • інвестиція має бути здійснена іноземною конвертованою валютою і документально підтверджена банківськими документами;
  • іноземець із посвідкою на постійне проживання не потребує дозволу на застосування праці — це знімає всі питання, описані в попередньому розділі;
  • сума вкладу має бути реально внесена, а не лише задекларована в статуті.

Якщо мета — саме проживання, структуру інвестиції варто проєктувати від цієї мети, а не підганяти постфактум під уже зареєстровану компанію з мінімальним статутним капіталом.

Обмеження, про які варто знати

Загального обмеження частки іноземного капіталу в ТОВ немає, але окремі заборони та перевірки діють.

  • Санкційні обмеження. Участь осіб, до яких застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, блокується. Санкційні списки затверджуються указами Президента на підставі рішень Ради національної безпеки і оборони, і перевіряти їх потрібно щодо кожної фізичної та юридичної особи в ланцюзі володіння — не лише щодо безпосереднього засновника. Банк проведе таку перевірку в межах фінансового моніторингу незалежно від реєстратора.
  • Громадяни та компанії держави-агресора. Щодо них діє окремий режим обмежень, і на практиці ані реєстрація, ані банківське обслуговування не проходять. Це стосується і випадків, коли така особа перебуває не в першому, а в глибшому рівні структури власності.
  • Окремі галузі. У стратегічних сферах діють додаткові вимоги — до ліцензування, до складу учасників або до погодження інвестиції. Перелік видів діяльності варто перевірити до реєстрації, бо зміна КВЕД згодом може вимагати перебудови структури.
  • Земельні обмеження. Іноземці та іноземні компанії обмежені у набутті права власності на землі сільськогосподарського призначення. Якщо бізнес-модель передбачає землю, структуру потрібно проєктувати з урахуванням цього з самого початку.

Окремо про те, що формально не є обмеженням, але регулярно блокує роботу: відкриття банківського рахунку. Для компанії з іноземним капіталом банк проводить посилену перевірку — вимагає структуру власності, документи кінцевого бенефіціарного власника, пояснення щодо джерел коштів і характеру майбутньої діяльності. Відмова банку не скасовує реєстрації, але робить компанію неробочою. Тому діалог із банком варто починати паралельно з підготовкою реєстраційних документів, а не після отримання виписки з реєстру.

Юристи LEGIUS супроводжують реєстрацію ТОВ з іноземним засновником: перевіряють структуру на обмеження, узгоджують перелік документів для конкретної юрисдикції, готують довіреності й переклади, отримують РНОКПП для нерезидента, складають структуру власності, супроводжують відкриття рахунку та оформлення дозволу на застосування праці. Суміжні матеріали: реєстрація ТОВ, зміни до статуту ТОВ, залучення інвестицій. Обговорити вашу структуру можна через форму консультації.

Потрібна персональна консультація з теми «Корпоративне право»? Перейдіть на сторінку практики або залиште заявку — відповімо протягом 15 хвилин.
Послуги напряму: Реєстрація ТОВ під ключ, Реєстрація та супровід ФОП, Реєстрація громадських організацій.
Матеріал підготувала команда LEGIUS Юридична компанія в Києві, практика з 2011 року. Текст має інформаційний характер: обставини кожної справи різні, і остаточний висновок можливий лише після розбору документів. Про компанію · Наші адвокати · RSS
Реєструєте компанію чи вносите зміни?Адвокати LEGIUS ведуть такі справи в Києві. Перша консультація — безкоштовна.

Питання та відповіді

Чи може іноземець володіти ТОВ на сто відсотків?

Так. Українське законодавство не обмежує частку іноземного капіталу в звичайному ТОВ, вимог до мінімального статутного капіталу також немає. Обмеження стосуються окремих стратегічних галузей, земель сільськогосподарського призначення, підсанкційних осіб і громадян держави-агресора.

Чи потрібно іноземцю приїжджати в Україну для реєстрації ТОВ?

Ні. Процедуру можна повністю провести через представника за довіреністю. Довіреність, видана за кордоном, потребує апостиля або консульської легалізації та нотаріального перекладу українською.

Навіщо іноземному засновнику український податковий номер?

РНОКПП необхідний для внесення відомостей про засновника до Єдиного державного реєстру — без нього реєстраційну дію провести неможливо. Отримати його можна в податковій, зокрема через представника; на практиці це займає орієнтовно 5–7 робочих днів і робиться до подання документів на реєстрацію.

Чи може іноземець бути директором українського ТОВ?

Так. Без додаткових умов — якщо він має посвідку на постійне проживання. В інших випадках компанія як роботодавець оформлює дозвіл на застосування праці. Для засновників, учасників і бенефіціарів дозвіл видається на строк до трьох років, і вимоги щодо мінімальної заробітної плати до них не застосовуються.

Що робити спершу — апостиль чи переклад?

Спершу апостиль або консульська легалізація в країні видачі документа, і лише потім переклад українською з нотаріальним засвідченням в Україні. Зворотна послідовність означає, що переклад доведеться робити заново, бо апостиль сам підлягає перекладу.

Як нерезидент вносить вклад до статутного капіталу?

Лише безготівково — готівкою вклад вносити не можна. Інвестиція здійснюється іноземною конвертованою валютою, оцінюється і у валюті, і в гривні за курсом НБУ на дату підписання установчих документів, і в подальшому не перераховується у зв’язку зі зміною курсу. Строк внесення — шість місяців з дати державної реєстрації, якщо статут не передбачає іншого.

Яка інвестиція дає право на проживання в Україні?

Для посвідки на тимчасове проживання — внесення до статутного капіталу не менше 100 тисяч євро за курсом НБУ на дату внесення. Для дозволу на імміграцію та постійної посвідки — іноземна інвестиція конвертованою валютою не менше 100 тисяч доларів США, але в межах квоти на імміграцію. Через цю різницю тимчасовий шлях може виявитися дорожчим за постійний.

Читайте також

Корпоративне право · 13 хв

Реєстрація ТОВ у Києві 2026: покрокова інструкція та документи

Покроковий гайд із реєстрації ТОВ: які документи потрібні, коли вибирати модельний статут, як працює автоматична реєстрація через «Дію» і що зробити одразу після внесення до реєстру.

Читати
Корпоративне право · 14 хв

Кінцевий бенефіціарний власник і структура власності ТОВ

Пояснюємо, за якими ознаками визначають КБВ, як виглядає схема структури власності, які строки діють під час воєнного стану й чому за неподання штрафують саме керівника.

Читати
Корпоративне право · 15 хв

Залучення інвестицій у стартап: SAFE, конвертований займ і частка

SAFE та конвертована позика в Україні мають законну форму, але лише для резидентів Дія Сіті — це статті 29 і 30 Закону № 1667-IX. Розбираємо кожен інструмент, вибір права для корпоративного договору та валютні обмеження на репатріацію доходу інвестора.

Читати