Податок на репатріацію: ставка, види доходів, звітність

Що таке податок на репатріацію

Податок на доходи нерезидентів, який на практиці називають податком на репатріацію, справляється з доходів нерезидентів із джерелом походження з України. Базова ставка — 15 %, якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування не передбачено інше.

Ключове, що визначає всю логіку: податок утримує й сплачує резидент, який виплачує дохід, а не нерезидент, який його отримує. Українська компанія виступає податковим агентом.

Із цього випливають два практичні наслідки, які регулярно стають неприємним відкриттям:

• відповідальність за неутримання лежить на платнику в Україні — донарахування, штраф і пеня приходять до нього, а не до нерезидента;
• податок утримується з суми виплати, тому якщо в договорі ціна зафіксована «чистою» для нерезидента, 15 % фактично платить українська сторона понад ціну контракту.

Друга позиція — питання формулювання договору, і вирішувати її потрібно до підписання, а не під час платежу.

Контекст — на сторінці податкове право.

Які доходи охоплені

Перелік доходів із джерелом походження з України, що підпадають під податок, широкий. Серед найчастіших у практиці:

• дивіденди — детально в матеріалі про оподаткування дивідендів;
• проценти за позиками та борговими зобов’язаннями;
• роялті — платежі за використання об’єктів інтелектуальної власності;
• оренда та лізинг;
• інжиніринг;
• фрахт;
• агентська та комісійна винагорода;
• прибуток від продажу окремих інвестиційних активів.

Для частини видів доходів Податковий кодекс передбачає окремі ставки, відмінні від базових 15 % — зокрема для фрахту та деяких інших платежів. Конкретні значення потрібно дивитися у чинній редакції статті 141 ПКУ: вони різні для різних видів доходу, і помилка тут означає неправильне утримання з усіма наслідками для платника.

Що важливо для оцінки ризику: перелік не обмежується «класичними» пасивними доходами. Агентська винагорода, інжиніринг, окремі види послуг теж у ньому. Тому перед будь-якою виплатою нерезиденту робиться перевірка: чи є цей платіж доходом із джерелом походження з України і чи підпадає він під податок.

Юрособа чи фізособа: різні режими

Це найчастіша плутанина в темі, і вона дорого коштує.

Тобто при виплаті фізичній особі-нерезиденту податок на репатріацію не справляється — працює інший режим, за правилами оподаткування доходів фізичних осіб. Для дивідендів це означає ті самі ставки, що й для резидентів.

Практичний висновок: перше питання перед виплатою — хто отримувач за своєю правовою природою. Застосування режиму репатріації до фізособи або, навпаки, правил ПДФО до компанії дає неправильну суму в обидві сторони.

Пільга за міжнародним договором: дві умови

Договори про уникнення подвійного оподаткування зазвичай передбачають знижені ставки або звільнення для окремих видів доходу. Але скористатися ними автоматично неможливо — потрібні дві умови, і обидві документальні.

1. Довідка про податкову резидентність отримувача, видана компетентним органом відповідної держави, належно легалізована або апостильована та перекладена українською.
2. Підтвердження, що отримувач є бенефіціарним власником доходу — тобто справжнім отримувачем вигоди, а не проміжною ланкою, через яку дохід проходить далі.

Друга умова — головна точка провалу, і саме через неї найбільше донарахувань. Якщо компанія в договірній юрисдикції є лише транзитною структурою без реальної діяльності, персоналу й функцій, пільга не застосовується, і податок утримується за внутрішньою ставкою. Донарахування отримує український платник.

Що працює як підтвердження бенефіціарності: реальна господарська діяльність отримувача, наявність персоналу й офісу, право самостійно розпоряджатися доходом, відсутність зобов’язання передати його далі.

Практичне правило: довідку про резидентність потрібно мати на дату виплати, а не отримувати згодом. Довідка, отримана через рік під час перевірки, захищає значно слабше. Дотична тема — трансфертне ціноутворення, бо структури з транзитними ланками перевіряються в обох режимах.

Постійне представництво

Окремий режим: якщо нерезидент провадить діяльність в Україні через постійне представництво, прибутки від такої діяльності оподатковуються у загальному порядку — як у резидента, а не за правилами репатріації.

Постійне представництво визначається не вивіскою й не формальною реєстрацією, а характером діяльності: наявністю місця діяльності, через яке повністю або частково провадиться господарська діяльність нерезидента, або особи, яка діє від його імені й має повноваження укладати договори.

Із цього випливає ризик, який недооцінюють: постійне представництво може виникнути фактично, без будь-якої реєстрації. Якщо іноземна компанія веде діяльність в Україні через працівника чи агента з повноваженнями, податкові наслідки виникають незалежно від того, чи оформлено представництво.

Норми міжнародних договорів застосовуються й до постійних представництв — вони визначають, коли діяльність утворює постійне представництво, а коли ні. Це одне з питань, яке варто з’ясовувати до початку діяльності в Україні, а не після запиту органу.

Звітність і ризики

Додаток ПН. Інформація про доходи нерезидентів і утриманий податок відображається в додатку ПН до декларації з податку на прибуток.

Тут найбільша кількість помилок, і причина проста: додаток ПН подають не лише платники податку на прибуток. Якщо платник єдиного податку виплачує дохід нерезиденту, обов’язок утримати податок і відзвітувати в нього також виникає — разом із необхідністю подати декларацію з податку на прибуток із цим додатком.

Тобто ТОВ на спрощеній системі, яке заплатило роялті іноземному правовласнику, має подати звітність, якої в його звичайному циклі немає. Пропуск цього обов’язку виявляється під час перевірки, і до донарахування додається штраф за неподання звітності.

Ризики, на які варто дивитися:

• неутримання податку — донарахування з платника в Україні плюс санкції;
• неправильна ставка для конкретного виду доходу;
• пільга без документів — застосована знижена ставка без довідки про резидентність або без підтвердження бенефіціарності;
• неподання додатка ПН платником єдиного податку;
• посилена відповідальність за повторність — у разі умисної несплати втретє й більше протягом 1 095 календарних днів санкція суттєво зростає.

Чек-лист перед виплатою нерезиденту: хто отримувач за правовою природою; який це вид доходу; яка ставка за ПКУ; чи є договір із країною отримувача; чи є довідка про резидентність на дату виплати; чи є підтвердження бенефіціарності; хто подає додаток ПН і коли.

Ми супроводжуємо виплати нерезидентам, застосування пільг за міжнародними договорами й спори з органом у межах практик податкового права та судових спорів.

Більше матеріалів — у розділі податкове право.