Оподаткування дивідендів: ставки та порядок виплати

Від чого залежить ставка: не від отримувача, а від того, хто платить

Це головне й найменш очевидне правило оподаткування дивідендів. Ставка ПДФО визначається податковим статусом емітента, а не отримувача.

Практичний висновок, який варто врахувати ще на етапі вибору системи оподаткування: ТОВ на єдиному податку розподіляє прибуток дорожче — 9 % проти 5 %. Для власника, який планує регулярно виводити прибуток дивідендами, це реальна різниця, і її потрібно порівнювати з економією на самому єдиному податку. Порівняння систем — у матеріалі про групи єдиного податку.

Контекст — на сторінці податкове право, а корпоративна процедура розподілу — у матеріалі про дивіденди ТОВ.

Фізособи-резиденти: 5 % або 9 %

Дивіденди, нараховані фізичній особі, оподатковуються ПДФО за ставкою 5 % або 9 % залежно від статусу емітента, як описано вище. Податок утримується податковим агентом — тобто самою компанією при виплаті, а не сплачується отримувачем самостійно.

Із цього випливає кілька практичних речей:

• отримувач отримує суму «на руки» після утримання — ПДФО й військовий збір зменшують фактичну виплату;
• відповідальність за правильність утримання лежить на компанії, а не на учаснику: помилка в ставці створює проблему емітенту;
• дивіденди не включаються до загального розрахунку з іншими доходами за прогресією — для них діє власна ставка.

Окремо про дату нарахування. Вона, а не дата фактичної виплати, визначає, які ставки застосовуються. Це має значення в періоди зміни законодавства: дивіденди, нараховані за старими правилами, але виплачені пізніше, оподатковуються за ставками, чинними на дату нарахування. Тому в бухгалтерських документах дата нарахування має бути зафіксована однозначно.

Військовий збір з дивідендів

Крім ПДФО, з дивідендів фізичним особам утримується військовий збір. Для дивідендів, нарахованих у 2026 році, ставка становить 5 %.

Отже, сукупне навантаження на виплату фізособі становить:

• 10 % — якщо емітент на загальній системі (5 % ПДФО + 5 % військового збору);
• 14 % — якщо емітент не є платником податку на прибуток (9 % ПДФО + 5 % військового збору).

Тут діє те саме правило дати: ставка військового збору визначається датою нарахування дивідендів, а не періодом, за який вони розподіляються, і не датою виплати. Для дивідендів, нарахованих до зміни ставки, застосовується попередній розмір збору — на практиці це питання виникає щоразу, коли компанія розподіляє прибуток за минулі роки.

Тому при розподілі прибутку за кілька періодів одночасно варто перевіряти, на яку дату нараховано кожну частину: сума збору може відрізнятися в межах однієї виплати.

Юрособи-резиденти та авансовий внесок

При виплаті дивідендів юридичній особі-резиденту ПДФО та військовий збір не утримуються — ці податки стосуються лише фізичних осіб.

Але виникає інше зобов’язання. Емітент, який є платником податку на прибуток, може бути зобов’язаний сплатити авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 18 % із суми дивідендів.

Логіка авансового внеску часто розуміється неправильно, тому два уточнення:

• це не додатковий податок «понад усе» — сплачений авансовий внесок зменшує податок на прибуток до сплати;
• він виникає не завжди — ПКУ передбачає випадки, коли авансовий внесок не нараховується, зокрема за певних умов щодо вже оподаткованого прибутку.

Тому до виплати дивідендів юрособі потрібен розрахунок: чи виникає авансовий внесок у вашій ситуації, і як він співвідноситься з нарахованим податком на прибуток за період. Це питання бухгалтерського розрахунку, а не загального правила, і робити його варто до, а не після виплати — переплачений внесок повертається складніше, ніж не сплачується вчасно.

Виплати нерезидентам

Тут два різні режими залежно від того, хто отримувач.

Юридична особа-нерезидент. Утримується податок на доходи нерезидентів — так званий податок на репатріацію — за ставкою 15 %, якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування не передбачено інше.

Фізична особа-нерезидент. Застосовуються ті самі ставки, що й для резидентів: ПДФО 5 % або 9 % залежно від статусу емітента, плюс військовий збір.

Головне практичне питання — застосування пільгової ставки за міжнародним договором. Договори зазвичай передбачають знижені ставки для дивідендів, але скористатися ними автоматично не можна. Потрібно:

1. довідка про податкову резидентність отримувача, видана компетентним органом відповідної держави, належно легалізована та перекладена;
2. підтвердження, що отримувач є бенефіціарним власником доходу — а не посередником, через якого дохід проходить далі.

Друга умова є типовою точкою провалу: якщо отримувач є лише транзитною ланкою, пільга за договором не застосовується, і податок утримується за внутрішньою ставкою — із донарахуванням і санкціями для емітента, а не для нерезидента. Дотична тема — оподаткування нерезидентів, а структурування груп — трансфертне ціноутворення.

Коли податку немає

Є ситуація, у якій дивіденди не оподатковуються ні ПДФО, ні військовим збором: коли вони спрямовуються на збільшення статутного капіталу без грошової виплати учаснику.

Умова істотна: учасник не отримує коштів, а його частка в статутному капіталі збільшується пропорційно. Якщо пропорції змінюються або виплата частково здійснюється грошима, режим інший.

Це робочий інструмент для компаній, які реінвестують прибуток: замість виплати з утриманням 10–14 % і подальшого внесення коштів назад капіталізація прибутку дає той самий економічний результат без податку на цьому етапі. Але оформлення має бути коректним — рішення учасників, реєстрація змін до статуту, відображення в обліку. Порядок змін — у матеріалі про зміни до статуту ТОВ.

Що варто перевірити перед будь-яким розподілом прибутку:

• чи є в компанії нерозподілений прибуток за даними фінансової звітності;
• чи ухвалено рішення учасників про розподіл у встановленому статутом порядку;
• хто отримувач і яка його податкова природа — фізособа, юрособа, резидент, нерезидент;
• на яку дату нараховуються дивіденди;
• чи виникає авансовий внесок;
• чи є підстави для пільги за міжнародним договором і чи є документи для неї.

Ми супроводжуємо розподіл прибутку, розрахунок навантаження та застосування пільг за міжнародними договорами в межах практики податкового права та корпоративного права.

Більше матеріалів — у розділі податкове право.