Єдиний податок: групи платників, ставки та обмеження для ФОП

Спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування передбачена главою 1 розділу XIV ПКУ й дозволяє ФОП та юридичним особам сплачувати єдиний податок замість частини загальних платежів. Це популярний вибір для малого бізнесу завдяки простоті обліку та передбачуваності навантаження.

Втім, спрощена система має чіткі обмеження, порушення яких призводить до переходу на загальну систему. Контекст оподаткування бізнесу — на сторінці податкове право.

Групи платників єдиного податку

Для ФОП передбачено три основні групи. Перша — роздрібна торгівля на ринках і побутові послуги населенню без найманих працівників. Друга — послуги населенню та платникам єдиного податку, торгівля, ресторанне господарство з обмеженою кількістю працівників. Третя — найширша за видами діяльності, з можливістю працювати з будь-якими контрагентами.

• 1 група — мінімальні ліміти, без працівників;
• 2 група — обмеження за контрагентами та персоналом;
• 3 група — гнучкі умови, ставка від доходу;
• ставки ЄСВ сплачуються окремо.

Обмеження та заборонені види діяльності

Кожна група має ліміт річного доходу та перелік дозволених видів діяльності. ПКУ також встановлює види, які взагалі не можуть бути на спрощеній системі (зокрема торгівля підакцизними товарами з певними винятками, фінансове посередництво, видобуток корисних копалин).

Питання ЄСВ та ПДФО для працівників ми окремо розглядаємо в матеріалі про ПДФО та ЄСВ.

Ризики втрати права на спрощену систему

Перевищення ліміту доходу, здійснення забороненого виду діяльності чи розрахунки в негрошовій формі ведуть до обов’язкового переходу на загальну систему та можливих санкцій. Процедуру ми описали в матеріалі про перехід на загальну систему.

Консультація LEGIUS

Ми допомагаємо обрати оптимальну групу, оцінити податкові наслідки договорів і структурувати діяльність так, щоб уникнути ризику примусового переходу та донарахувань.

Більше матеріалів — у розділі податкове право.