Гіг-контракт проти ФОП: порівняння для IT

Три моделі найму в українському IT

Українська IT-компанія сьогодні обирає між трьома конструкціями, і це не стилістичне рішення — від нього залежить податкове навантаження, обсяг зобов’язань перед людиною, права на створений продукт і навіть можливість забронювати спеціаліста.

• Трудовий договір за КЗпП — повний соціальний пакет і повна ж вартість: 18 % ПДФО, 5 % військового збору, 22 % ЄСВ від фактичної зарплати.
• Договір із ФОП — історично найпоширеніша модель: спеціаліст реєструється підприємцем, сам веде облік і сплачує єдиний податок, компанія платить за акт.
• Гіг-контракт — доступний виключно резидентам Дія City. За ст. 1 Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15 липня 2021 року № 1667-IX це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст виконує роботи та/або надає послуги відповідно до завдань резидента Дія City як замовника, а резидент оплачує їх і забезпечує належні умови та соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону.

Гіг-контракт — гібрид. Він гнучкий як цивільно-правовий договір, але несе соціальні гарантії, яких договір з ФОП не дає взагалі. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1667-IX прямо виключають поширення КЗпП на відносини між резидентом Дія City і гіг-спеціалістом: усе, що в трудових відносинах встановлює кодекс, тут встановлюють Закон і сам контракт. Звідси висновок, з якого варто починати: гіг-контракт потрібно читати, а не підписувати. Супровід таких питань ми ведемо в межах практики IT-права.

Хто може бути резидентом Дія City

Гіг-контракт — не окремий тип договору «для айтішників», а інструмент, похідний від статусу компанії. Резидентом може стати юридична особа, зареєстрована в Україні, яка займається кваліфікованими видами діяльності (їх перелік — ч. 4 ст. 5 Закону № 1667-IX) і відповідає вимогам вступу. Заявка подається онлайн, без ліцензій і дозволів; на розгляд відведено до 10 робочих днів. Саму процедуру вступу ми розібрали у статті про вступ до Дія City.

Дві вимоги ст. 5 мають значення щоденно, бо саме від них залежить пільгове оподаткування:

• п. 2 ч. 1 ст. 5 — розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам і гіг-спеціалістам, починаючи з місяця, наступного за місяцем набуття статусу, кожного календарного місяця становить не менше ніж еквівалент 1 200 євро за офіційним курсом НБУ станом на перше число відповідного місяця;
• п. 3 ч. 1 ст. 5 — середньооблікова кількість працівників і гіг-спеціалістів за підсумками кожного календарного місяця становить не менше дев’яти осіб.

Показник середньої винагороди рахується просто: усі виплати винагороди та зарплати за місяць (до утримання податків) діляться на кількість осіб, яким вони здійснені. Тобто це середнє по компанії, а не мінімум для кожного — один високооплачуваний спеціаліст математично «витягує» кількох молодших. Середньооблікова кількість розраховується за Інструкцією зі статистики кількості працівників № 286, і сумісники з суміщенням до неї враховуються.

Держава зафіксувала умови Дія City на 25 років, і це реальний аргумент для довгострокового планування. Але є й зворотний бік: з 2 червня 2026 року статус резидента більше не дає автоматичної критичності для бронювання. Постановою Кабінету Міністрів від 30 травня 2026 року № 692 запроваджено окрему умову: компанія має підтвердити відповідність саме критерію 1 200 євро кожного місяця протягом останніх шести календарних місяців, що передують зверненню. Рішення про критичність, ухвалені до 2 червня 2026 року, зберігали силу не довше ніж до 1 вересня 2026 року.

Податки: де справжня економія і де підводний камінь

Оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія City встановлює п. 170.14-1 ст. 170 ПКУ. Податковим агентом є сам резидент — спеціаліст нічого не рахує й нікуди не звітує.

• ПДФО — 5 % (ставка п. 167.2 ПКУ) на заробітну плату, винагороду за гіг-контрактом (у тому числі за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням) і авторську винагороду за службові твори.
• Військовий збір — 5 %.
• ЄСВ — 22 % від мінімальної заробітної плати, а не від фактичної винагороди. Саме це, а не ставка ПДФО, дає основну економію на високих винагородах.

А тепер нюанси, на яких компанії втрачають гроші:

1. Місяць набуття статусу. Доходи, нараховані у календарному місяці, в якому статус набуто, оподатковуються за загальною ставкою 18 % (п. 167.1 ПКУ). Пільга працює починаючи з наступного місяця.
2. Невідповідність вимогам ст. 5. Якщо в календарному місяці резидент не відповідав вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 5, доходи його спеціалістів оподатковуються за ставкою 18 % — і, за роз’ясненнями ДПС, за рахунок самого резидента. База нарахування 18 % тотожна базі 5 %. Тобто недотримання показника за один місяць перетворюється на пряму дотацію бюджету з кишені компанії.
3. Виплати поза винагородою. Якщо сума не входить до складу винагороди за умовами гіг-контракту, вона оподатковується у загальному порядку за 18 %. Класичний приклад — лікарняні: допомога по тимчасовій непрацездатності не належить до фонду оплати праці за Інструкцією зі статистики заробітної плати № 5, тому ДПС послідовно застосовує до неї 18 %. Натомість оплачувані перерви, додаткова винагорода за невикористані дні перерви й компенсаційні виплати, якщо вони передбачені контрактом як складова винагороди, йдуть за 5 %.
4. Платити більше не можна «про запас». ПКУ не дозволяє резиденту самостійно підвищити ставку ПДФО, а ЄСВ сплачувати в розмірі, більшому за мінімальний страховий внесок. Тому «перестрахуватися» не вийде — єдиний спосіб не платити 18 % це виконувати вимоги ст. 5.

Формулювання гіг-контракту тут має пряму грошову вагу: від того, що саме контракт називає складовою винагороди, залежить ставка. Це не юридична казуїстика, а робота з текстом, яку варто робити до підписання. Повну картину податків компанії — разом із корпоративним податком на виведений капітал — ми розбираємо у статті про оподаткування IT-компанії.

Що гіг-контракт дає спеціалісту

Закон № 1667-IX у статтях 17—24 встановлює, що має містити гіг-контракт, і додає гарантії, яких у договорі з ФОП немає за визначенням:

• щорічна оплачувана перерва в роботі — щонайменше 17 робочих днів на рік, а за наявності невикористаних днів при припиненні контракту виплачується додаткова винагорода;
• оплачувана перерва у зв’язку з хворобою і право на виплати у зв’язку з вагітністю та народженням дитини;
• розмір і порядок виплати винагороди фіксуються контрактом, причому суму можна визначити в іноземній валюті та прив’язати до показників або до дострокового виконання завдань;
• страховий стаж — за гіг-спеціаліста сплачується ЄСВ, тому період роботи зараховується до стажу (на відміну від ситуації, коли ФОП на спрощеній системі сплачує мінімум і потім з’ясовує, який у нього буде розмір пенсії);
• жодної звітності — усі податки рахує й сплачує компанія.

Резидент має право контролювати виконання завдань, але без втручання в особисте й сімейне життя спеціаліста. Умови виконання робіт — час роботи й відпочинку, місце, правила охорони праці, порядок обробки персональних даних, забезпечення обладнанням — можуть бути визначені або в самому контракті, або у внутрішньому документі резидента. Це аналог правил внутрішнього трудового розпорядку, і саме тут варто дивитися найуважніше: внутрішній документ компанія змінює без вашої згоди, умова в контракті — ні.

Що перевіряти у проєкті гіг-контракту: склад винагороди (від цього залежить ставка 5 %), порядок і строки виплати, підстави та строк попередження про розірвання, обсяг завдань і механізм їх постановки, відповідальність за прострочення, положення про конфіденційність і заборону конкуренції (їхня співмірність), обсяг переданих майнових прав на створені об’єкти, порядок надання оплачуваних перерв.

Ризики моделі ФОП

Договір із ФОП дешевий і звичний, але він несе ризик, який не зникає від того, що «всі так працюють». Якщо фактичні відносини мають ознаки трудових — фіксований графік, робоче місце, підпорядкування керівнику, щомісячна однакова оплата незалежно від результату, виконання розпоряджень, а не замовлених робіт — Держпраці та суди можуть визнати їх трудовими. Наслідки для компанії: донарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ з усієї суми виплат, штрафи за використання праці без оформлення, поновлення працівника.

Інші слабкі місця, про які сторони зазвичай згадують запізно:

• Соціальні гарантії відсутні. Відпустки, лікарняні, декрет — не передбачені. Якщо ФОП не працює, він не отримує нічого.
• Облік і відповідальність — на спеціалісті. Єдиний податок, ЄСВ, звітність, РРО у визначених випадках, ліміт доходу для групи — усе це ризик самого ФОП, і вихід за ліміт означає перехід на загальну систему.
• Валютний і банківський нагляд. Надходження від замовника-нерезидента вимагають документального підтвердження; банк може запитувати договори й акти, а неправильно оформлений інвойс блокує зарахування.
• Права на результат — лише за договором. Жодного «автоматичного» переходу майнових прав від ФОП до замовника закон не передбачає: немає умови в договорі — немає прав.
• Розірвання в один день. Договір з ФОП припиняється на умовах, які в ньому написані, і зазвичай вони на боці замовника.

Це не означає, що модель ФОП погана. Вона цілком робоча для справжнього підряду: окремі проєкти, самостійний виконавець, оплата за результат, кілька замовників. Проблема виникає тоді, коли ФОП-ом оформлюють по суті штатну роботу. Докладніше про сам статус — у матеріалі про реєстрацію ФОП, про вибір між формами — у статті ФОП чи ТОВ, а про те, як правильно побудувати сам договір, — у матеріалі про договір з розробником B2B.

Порівняння по пунктах

Коротко, за тими критеріями, які реально впливають на рішення.

• Хто рахує і сплачує податки. Гіг-контракт — компанія (5 % ПДФО, 5 % ВЗ, ЄСВ з мінімальної). ФОП — сам спеціаліст (єдиний податок, ЄСВ, звітність). КЗпП — компанія (18 % + 5 % + 22 % з фактичної зарплати).
• Соціальні гарантії. Гіг-контракт — базові за Законом № 1667-IX, зокрема 17 днів оплачуваної перерви. ФОП — немає. КЗпП — повний обсяг за КЗпП.
• Гнучкість умов. Гіг-контракт — висока, умови встановлює контракт. ФОП — найвища. КЗпП — обмежена кодексом.
• Ризик перекваліфікації у трудові відносини. Гіг-контракт — відсутній, бо модель прямо передбачена законом. ФОП — головний ризик моделі. КЗпП — не застосовується.
• Права на об’єкти інтелектуальної власності. Гіг-контракт у резидента Дія City — за замовчуванням у замовника. ФОП — лише якщо прописано. КЗпП — службові твори за законом у роботодавця, але оформлення все одно потрібне.
• Доступність. Гіг-контракт — тільки резидентам Дія City, які виконують вимоги ст. 5. ФОП і КЗпП — будь-якій компанії.
• Бронювання. Гіг-контракт у резидента — можливе, але з 2 червня 2026 року лише за підтвердження показника 1 200 євро за останні шість місяців. ФОП — залежить від окремих підстав, статус резидента тут не допомагає.

Головне обмеження гіг-контракту очевидне: щоб ним скористатися, компанія мусить мати щонайменше дев’ять осіб і тримати середню винагороду на рівні 1 200 євро. Для студії з трьох розробників це недосяжно, і для неї вибір реально звужується до ФОП або КЗпП.

Права на код і конфіденційність

Для IT-компанії це часто важливіше за податки: продукт вартий стільки, скільки вартують права на нього. Режим Дія City тут дає суттєву перевагу — майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, створені у зв’язку з виконанням гіг-контракту, за замовчуванням належать замовнику (роботодавцю), і сторони можуть домовитися про інше, закріпивши це в договорі.

У моделі ФОП усе навпаки: за загальними правилами права на створений об’єкт виникають у його автора, і до замовника вони переходять лише на підставі договору — з чітким переліком об’єктів, обсягом прав, територією і строком. Формулювання на кшталт «усі права належать замовнику» без конкретики легко оспорюється. Окремо фіксують момент переходу: розумно прив’язувати його до оплати, інакше замовник ризикує отримати код без прав на нього.

Дві речі, які варто прописати в обох моделях незалежно від обраної конструкції:

• Конфіденційність. Умову про нерозголошення має сенс підсилювати через режим комерційної таємниці в компанії — інакше довести порушення складно. Про це докладніше у статті про захист комерційної таємниці.
• Передача матеріалів при завершенні. Доступи, репозиторії, документація, ключі та акаунти передаються за актом у визначений строк. Без цієї умови «вихід» спеціаліста може паралізувати продукт.

Як обрати модель

Практичний алгоритм, яким ми користуємося з клієнтами.

1. Порахуйте, чи дотягує компанія до вимог ст. 5. Якщо середньооблікова кількість стабільно менша за дев’ять або середня винагорода не тримається на рівні 1 200 євро — Дія City поки не ваш інструмент, і економія обернеться 18 % за рахунок компанії.
2. Оцініть характер відносин. Якщо людина працює за графіком, на вашому обладнанні, виконує розпорядження і отримує однакову суму щомісяця — це трудові відносини за змістом. Тоді вибір між гіг-контрактом і КЗпП, а не між гіг-контрактом і ФОП.
3. Перевірте, що для вас критичніше — права на продукт, можливість бронювання, податкове навантаження чи швидкість розірвання. Ці пріоритети дають різні відповіді.
4. Не змішуйте моделі в одній ролі. Коли частина команди на тих самих завданнях працює за ФОП, а частина за гіг-контрактом, це стає аргументом проти компанії в спорі про перекваліфікацію.
5. Приведіть документи у відповідність до обраної моделі — договори, внутрішні документи резидента, положення про комерційну таємницю, акти передачі прав.

І зустрічне питання до спеціаліста: гіг-контракт вигідний, але він не КЗпП. Підстави й строки розірвання, обсяг завдань, порядок обчислення винагороди — усе це визначає контракт, і закон не підставить вам страхувальну сітку, якої ви самі не передбачили.

Текст має інформаційний характер: вибір моделі залежить від структури команди, показників компанії та характеру робіт. Щоб ми перевірили ваш гіг-контракт або порівняли моделі під конкретну команду, залиште заявку на консультацію.