Державна підтримка інвестицій зі значними інвестиціями

Закон про підтримку значних інвестицій

Режим встановлений Законом «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-IX від 17 грудня 2020 року — у публічних обговореннях його називають законом про «інвестиційних нянь». Чинна редакція — від 31 жовтня 2025 року.

Головне, що треба знати перед читанням будь-яких інших джерел: вимоги до проєкту суттєво знижувалися, і в інтернеті досі багато матеріалів зі старими цифрами.

Якщо ви бачите в статті чи презентації «20 млн євро і 80 робочих місць» — це застаріла інформація, і орієнтуватися на неї не варто: саме через цей поріг багато середніх інвесторів вважали режим недоступним.

Мета зниження була прямою: залучити не лише великих, а й середніх інвесторів. Режим є складовою державної політики «Зроблено в Україні». Контекст — практика супроводу інвестицій.

Критерії проєкту та пріоритетні сфери

Проєкт має одночасно відповідати чотирьом вимогам:

1. обсяг капітальних інвестицій — від 12 млн євро без ПДВ;
2. створення від 10 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників вище за середню у відповідній сфері в регіоні реалізації;
3. строк реалізації — до 5 років;
4. проєкт передбачає будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення об’єктів інвестування.

Четверта вимога часто випадає з уваги, а вона відсікає цілі категорії: купівля готового бізнесу, поповнення обігових коштів, фінансові вкладення під цей режим не підпадають. Потрібне створення або переоснащення реального об’єкта.

Сфери реалізації визначені законом, і перелік закритий:

• переробна промисловість — крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв;
• добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин — крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти й природного газу;
• поводження з відходами;
• транспорт;
• складське господарство;
• поштова та кур’єрська діяльність, логістика;
• електронні комунікації;
• освіта, наука та науково-технічна діяльність;
• охорона здоров’я;
• мистецтво, культура, спорт, туризм і курортно-рекреаційна сфера.

Зверніть увагу на винятки в межах дозволених сфер: тютюн і алкоголь виключені з переробної промисловості, а вугілля, нафта й газ — із добування. Тобто належність до сфери перевіряється не за загальною назвою галузі, а за конкретним видом діяльності.

Які пільги надає держава

Загальний обсяг державної підтримки не може перевищувати 30 % планового обсягу капітальних інвестицій за проєктом і встановлюється у спеціальному інвестиційному договорі. Це стеля, а не автоматична сума.

Форми, у яких ці 30 % можуть бути надані:

• звільнення від податку на прибуток на строк до 5 років;
• звільнення від ПДВ і ввізного мита при ввезенні нового обладнання та комплектуючих до нього;
• компенсація вартості об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібних для реалізації проєкту;
• часткова компенсація вартості будівництва об’єктів суміжної інфраструктури — форма, запроваджена у квітні 2023 року;
• забезпечення земельною ділянкою та переважне право на її користування для реалізації проєкту.

Щоб це не лишалося абстракцією — реальний приклад із 2025 року. У межах спеціального інвестиційного договору, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів від 29 жовтня 2025 року № 1175, інвестор у проєкті з виробництва кормових домішок на Черкащині отримав звільнення від ввізного мита на суму близько 7,8 млн ₴ і звільнення від ПДВ на імпорт обладнання на суму понад 45 млн ₴, а також пільги з податку на прибуток і компенсацію вартості об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури.

Практичне зауваження щодо структури пакета: звільнення від ПДВ і мита при ввезенні обладнання працює одразу, на етапі закупівель, а звільнення від податку на прибуток — лише тоді, коли з’явиться прибуток. Для проєкту з довгим виходом на операційну рентабельність перша форма цінніша за другу, і це варто враховувати при формуванні заявки.

Спеціальний інвестиційний договір

Підтримка надається не за фактом відповідності критеріям, а на підставі спеціального інвестиційного договору (СІД) між інвестором і державою Україна, до якого може долучатися територіальна громада. Договір укладається на строк до 15 років, і в ньому можна обрати застосовне право.

Орієнтовна послідовність:

1. Підготовчий етап — техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) та фінансова модель проєкту.
2. Подання заяви до Міністерства економіки з пакетом документів.
3. Оцінка проєкту Міністерством — до 60 календарних днів. Порядок і методика оцінки затверджені постановою Кабінету Міністрів.
4. Опрацювання ТЕО і фінансової моделі командою UkraineInvest, доопрацювання за отриманими зауваженнями.
5. Направлення проєкту СІД до Кабінету Міністрів і відповідного місцевого органу — до 30 робочих днів.
6. Формальна оцінка документів — до 10 робочих днів.
7. Схвалення урядом і підписання договору.

Орієнтовний шаблон СІД затверджує Міністерство економіки, але конкретні умови — обсяг, форми й строки підтримки, зобов’язання інвестора, порядок звітування та відповідальність — узгоджуються індивідуально. Саме це і є основною роботою юриста в проєкті.

Корисна норма для планування: з квітня 2023 року інвестор має можливість розпочати реалізацію проєкту до укладення СІД і внести інвестиції на передпроєктні роботи в обсязі до 25 % від обсягу інвестицій. Це знімає найбільш неприємну з попередніх проблем — очікування підписання договору без права рухатися далі.

Реалістична оцінка строків: формальні 60 календарних днів на оцінку плюс процедурні строки дають теоретичний мінімум кілька місяців, але основний час іде на підготовку та доопрацювання ТЕО і фінансової моделі. Планувати варто від цього, а не від нормативних строків.

Обмеження та повернення компенсації

Два блоки обмежень, які варто перевірити ще до підготовки ТЕО.

Хто не може бути інвестором зі значними інвестиціями:

• юридичні особи, зареєстровані в державах, включених до чорного списку FATF;
• юридичні особи, понад 10 % акцій або часток яких прямо чи опосередковано належать особам із такого списку;
• особи, до яких застосовано санкції.

Для структур з іноземним капіталом це означає перевірку всього ланцюжка власності, а не лише безпосереднього інвестора. Про суміжні питання — у матеріалі про захист іноземного інвестора.

Підстави повернення отриманої підтримки. Якщо Міністерство економіки на підставі відомостей реєстру інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями встановить, що фактичний обсяг інвестицій менший за 12 млн євро, інвестор зобов’язаний у місячний строк повернути весь обсяг отриманої компенсації на спеціальний реєстраційний рахунок міністерства. Те саме правило діє, якщо органи державного фінансового контролю встановлять факт незаконного отримання компенсації.

Підкреслимо: повертається весь обсяг, а не різниця. Це робить реалістичність фінансової моделі не формальністю для заявки, а питанням прямого грошового ризику. Проєкт, запланований «з запасом» на 12,2 млн євро, при подорожчанні гривні або скороченні обсягу закупівель легко опускається під поріг — і тоді вся отримана підтримка стає боргом із місячним строком.

Тому в практиці ми закладаємо в модель відчутний буфер над порогом і окремо прописуємо в СІД порядок дій при зміні обсягу інвестицій.

Інші преференційні режими

Режим значних інвестицій — не єдиний інструмент, і для проєктів під 12 млн євро варто дивитися в бік інших.

• Індустріальні парки — податкові та митні пільги для учасників, компенсація підключення до інженерних мереж. Поріг входу суттєво нижчий.
• Дія.City — спеціальний режим для ІТ-компаній: ставки оподаткування праці спеціалістів, гіг-контракти, податок на виведений капітал за вибором. Не є інвестиційною пільгою в чистому вигляді, але для технологічного проєкту часто дає більший ефект.
• Грантові програми для малого та середнього бізнесу — із власними порогами й вимогами щодо робочих місць, значно нижчими.
• Фінансування через міжнародні фінансові організації та програми Ukraine Facility — не пільга, а інструмент залучення капіталу, який часто поєднують із режимом значних інвестицій.

Вибір режиму — це рішення, яке ухвалюється до структурування проєкту, а не після. Про саме структурування — у матеріалі про те, як структурувати інвестицію, а про вивід коштів — у матеріалі про репатріацію прибутку.

Юристи практики супроводу інвестицій LEGIUS оцінюють відповідність проєкту критеріям, готують документи для Міністерства економіки та узгоджують умови спеціального інвестиційного договору.