Share deal і asset deal: порівняння структур

Різниця в одному реченні

Share deal — купівля часток або акцій компанії: покупець отримує юридичну особу цілком, з усім, що в ній є, включно з тим, про що не знає.

Asset deal — купівля конкретних активів: покупець отримує перелічені активи й бере на себе перелічені зобов’язання, а решта залишається у продавця.

Із цього випливає головний практичний висновок, який визначає вибір у більшості угод: у share deal покупець успадковує історію компанії, в asset deal — ні. Податкові ризики минулих періодів, судові спори, претензії контрагентів у share deal переходять разом із компанією, бо юридична особа залишається тією самою — змінюється лише власник.

Саме тому asset deal часто стає результатом due diligence, а не початковим задумом: виявивши в компанії ризики, покупець пропонує купити активи, а не компанію. Механіку перевірки ми розібрали в матеріалі про due diligence перед купівлею компанії.

Супровід здійснюємо в межах практики M&A.

Таблиця порівняння

Три рядки з цієї таблиці визначають рішення частіше за решту: зобов’язання минулих періодів, ліцензії й оформлення.

Share deal: коли доцільний

Обирають, коли:

• цінність — у самій компанії, а не в окремих активах: ліцензії, дозволи, історія, репутація, клієнтська база, кредитна історія;
• є ліцензії або дозволи, переоформлення яких тривале або неможливе — для ліцензованих видів діяльності це часто вирішальний аргумент;
• є довгострокові договори, які вигідно зберегти;
• потрібна швидкість — одна угода замість десятків;
• компанія «чиста» за результатами due diligence.

Чим захищається покупець, якщо структура share deal, а ризики минулого все одно переходять:

1. податкові індемніті — окреме зобов’язання продавця відшкодувати донарахування за періоди до закриття; у share deal це найважливіший елемент захисту;
2. розгорнуті запевнення та гарантії щодо стану компанії;
3. escrow або відкладений платіж — частина ціни утримується на визначений строк для покриття претензій;
4. зниження ціни на виявлені ризики.

Деталі механізмів — у матеріалі про гарантії та індемніті.

Практична деталь українського share deal: для третіх осіб перехід права на частку виникає з моменту реєстрації змін у ЄДР, а не з дати договору. Між платежем і реєстрацією утворюється ризикове вікно, яке закривають escrow-рахунком — порядок у матеріалі про етапи угоди M&A.

Asset deal: коли доцільний

Обирають, коли:

• у компанії є ризики, які покупець не хоче успадковувати — податкові донарахування, спори, непрозора історія;
• потрібна лише частина бізнесу — напрям, виробництво, майновий комплекс;
• структура власності складна або є проблеми з корпоративними правами продавця;
• продавець не може або не хоче давати широкі гарантії щодо всієї компанії;
• є міноритарні учасники, згоду яких отримати важко.

Ціна asset deal — у складності оформлення. Кожна група активів має власну процедуру:

Останні три рядки — найбільший ризик asset deal: контрагент може не погодитися на заміну сторони, працівник — на переведення, а ліцензію може бути неможливо отримати швидко. Тому asset deal вимагає інвентаризації не лише активів, а й усіх залежностей бізнесу.

Порядок отримання дозвільних документів — у матеріалі про ліцензування діяльності.

Що реально впливає на вибір

Коротка матриця рішення, якою ми користуємося в роботі.

Окремо про податковий бік. Податкові наслідки двох структур різні — і для продавця, і для покупця: вони залежать від того, хто продає (фізособа чи юрособа), що саме продається, якою є балансова вартість активів і чи є ПДВ. Ці розрахунки робляться до вибору структури, а не після, бо різниця в навантаженні може перевищувати економію на ризиках.

Ми тут свідомо не наводимо узагальнених ставок: конкретні наслідки залежать від конфігурації угоди, і загальне правило в цій темі дає неправильну відповідь частіше, ніж правильну. Дотичні матеріали — оподаткування дивідендів і оподаткування нерезидентів, якщо в угоді є іноземний елемент.

Гібридні конструкції

На практиці чистий share deal або чистий asset deal — не єдині варіанти. Поширені проміжні конструкції:

1. Попередня реорганізація. Продавець виділяє потрібний напрям в окрему юридичну особу, і вже її частки продаються в межах share deal. Покупець отримує «чисту» компанію без історії, а зручність share deal зберігається. Ціна — час на реорганізацію.
2. Частковий share deal із опціоном. Купівля частини часток зараз із правом або обов’язком викупити решту згодом за визначеною формулою. Застосовується, коли результат залежить від подальших показників бізнесу.
3. Asset deal із переведенням ключових контрактів як умовою закриття. Ризик незгоди контрагентів переноситься на етап до закриття: немає згод — немає угоди.
4. Share deal із виведенням проблемних активів до закриття. Продавець зобов’язується вивести з компанії те, що покупець не хоче отримувати.

Вибір конструкції — не теоретичне питання, а наслідок трьох речей: що показав due diligence, які гарантії готовий дати продавець і скільки часу є в сторін. Структура угоди визначається після перевірки, а не до неї — це головне, що варто взяти з цього матеріалу.

Ми структуруємо угоди, проводимо due diligence і готуємо договори в межах практик M&A та корпоративного права.

Більше матеріалів — у розділі M&A.