Ліцензія на медичну практику для медичного центру

З чого починається проєкт

Багатопрофільний медичний центр відрізняється від кабінету не обсягом паперів, а послідовністю рішень. Тут неможливо «спочатку відкритися, потім оформити»: перелік спеціальностей визначає, яке потрібне приміщення, яке обладнання і які фахівці, а не навпаки.

Правова рамка. Медична практика — ліцензований вид господарської діяльності за Законом «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII. Вимоги встановлені Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 2 березня 2016 року № 285. Їх суттєво оновлено постановою від 24 червня 2026 року № 813, яка набрала чинності 1 вересня 2026 року. Орган ліцензування — Міністерство охорони здоров’я України.

Правильна послідовність для центру:

1. Модель послуг. Які напрями надаєте, за якими спеціальностями, чи буде діагностика, чи плануються інвазивні процедури, чи потрібна анестезія.
2. Кадрова карта. Хто з фахівців уже є, кого треба знайти, і чи відповідає їхня кваліфікація професійним стандартам.
3. Приміщення під модель. Набір і площі кабінетів, окремі зони, інженерія — усе це похідне від переліку напрямів.
4. Обладнання під кожну спеціальність, із документами на ліцензіата.
5. Пакет документів за чинними формами і подання до МОЗ.

Найдорожча помилка. Орендувати й відремонтувати приміщення під «медичний центр узагалі», а потім з’ясувати, що для заявлених напрямів не вистачає окремого кабінету, зони обробки інструментів або санітарного приміщення. Переробка готового ремонту коштує більше за весь юридичний супровід.

Деталі послуги й що саме змінила постанова № 813 — на сторінці ліцензія на медичну практику.

Перелік спеціальностей

Ліцензія видається з переліком спеціальностей, і цей перелік — головний документ проєкту. Надавати допомогу за спеціальністю, якої в ньому немає, не можна навіть за наявності кваліфікованого лікаря.

Як формується перелік. Не з планів власника, а з перетину двох множин: що ви хочете надавати і за якими спеціальностями маєте фахівців із підтвердженою кваліфікацією. Постанова № 813 переорієнтувала кваліфікаційні вимоги на професійні стандарти, тому підтвердження кваліфікації тепер оцінюється за відповідністю стандарту, а не лише за записом у дипломі.

Що це означає для багатопрофільного центру:

• Перелік зазвичай виходить вужчим за план. Це нормально: напрями додають поступово, у міру комплектування штату.
• Кожна спеціальність — окрема відповідальність. Якщо єдиний фахівець за напрямом звільняється, формально зникає підстава надавати ці послуги. Для центру це операційний ризик, який закривають дублюванням ключових позицій.
• Діагностика — окремі напрями. Лабораторні дослідження, ультразвукова діагностика, рентгенологія мають власні вимоги до обладнання та фахівців і не «входять» автоматично до клінічних спеціальностей.
• Анестезіологія. Якщо плануються процедури під седацією або загальною анестезією, це окремий напрям із власними вимогами і до фахівця, і до умов. Його не можна заявити «про запас».

Про види медичної допомоги. Законодавство розрізняє екстрену, первинну, спеціалізовану, паліативну медичну допомогу та реабілітацію. Для приватного центру практичне значення має насамперед те, за якими саме спеціальностями він ліцензований, а вид допомоги стає критичним у двох випадках: при укладенні договору з Національною службою здоров’я України та при акредитації. Про обидва — нижче.

Реабілітація заслуговує окремої згадки: склад фахівців із фізичної терапії та ерготерапії визначає, що саме центр може надавати, і цей напрям часто намагаються «додати до масажу», що не працює.

Приміщення й обладнання

Для центру цей блок найбільший за обсягом, бо кожен напрям додає власні вимоги.

Право користування. Власність або договір найму зі строком, що покриває період діяльності, і з описом приміщення, достатнім для його ідентифікації. Для центру часто йдеться про частину будівлі — тоді особливо важливо, щоб у договорі й у Відомостях ішлося про ті самі площі.

Призначення й конфігурація. Цільове призначення має допускати медичну діяльність. Фактичний набір кабінетів і зон мусить відповідати тому, що зазначено у Відомостях про стан матеріально-технічної бази. З 1 вересня 2026 року діє оновлена форма цих Відомостей — заповнення за формою, що втратила чинність, є готовою підставою залишити заяву без розгляду.

Що перевіряють окремо:

• набір і площі кабінетів під кожну заявлену спеціальність;
• окремі зони для інвазивних процедур і маніпуляційні;
• приміщення для обробки й стерилізації інструментів із розведенням потоків;
• санітарні приміщення, вентиляція, водопостачання, електроживлення під обладнання;
• умови зберігання медичних виробів і лікарських засобів;
• поводження з медичними відходами, включно з договором на їх вивезення.

Обладнання. Під кожну заявлену спеціальність, введене в експлуатацію, з документами й організованим технічним обслуговуванням. Для діагностичної техніки додається метрологічне забезпечення. Документи мають бути оформлені на ліцензіата — не на засновника, не на лікаря особисто, не на пов’язану компанію. Якщо обладнання в лізингу або оренді, підтвердні документи так само мають бути на ліцензіата.

Рентген, КТ, МРТ — окремий дозвільний блок. Обладнання, що є джерелом іонізуючого випромінювання, регулюється окремо законодавством про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку й потребує власних дозвільних документів профільного регулятора. Ліцензія МОЗ цього не покриває. Захист приміщення — проєктне рішення, тому його закладають до ремонту, а не після.

Персонал і кваліфікація

Для центру це вузьке місце номер один — не приміщення, а кадри.

Базове правило. На кожну заявлену спеціальність потрібен фахівець із кваліфікацією, що відповідає вимогам. Після постанови № 813 кваліфікаційні вимоги орієнтуються на професійні стандарти, тому перевіряють не наявність диплома як такого, а відповідність фахівця стандарту за конкретною спеціальністю.

Що входить до кадрового пакета: документи про освіту, про спеціалізацію, про підтвердження кваліфікації, трудові або цивільно-правові відносини з ліцензіатом, штатний розпис. Для середнього медичного персоналу — власні кваліфікаційні документи.

Форма відносин. Лікар може бути в штаті або працювати як ФОП за договором про надання послуг. Друга модель поширена, але має власний ризик: якщо відносини фактично мають ознаки трудових — підпорядкування графіку, робоче місце, регулярна оплата за процес, а не за результат, — їх перекваліфікують із донарахуванням ПДФО, військового збору та ЄСВ і штрафом за кожного працівника. Ознаки й суми ми розбирали у статті про податкове планування.

Нова організаційна вимога. Постанова № 813 прямо закріпила обов’язок закладів і лікарів-ФОП забезпечувати позачергове обслуговування ветеранів війни та членів сімей загиблих захисників і захисниць. Для центру це означає не лише пункт у внутрішніх правилах, а й фактичну організацію прийому: порядок запису, інформування пацієнтів, навчання адміністраторів.

Внутрішні документи, які варто мати до подання: порядок ведення медичної документації, правила обробки персональних даних пацієнтів із урахуванням того, що дані про здоров’я є особливою категорією, порядок інфекційного контролю, правила поводження з відходами, порядок позачергового обслуговування визначених категорій.

Чому це не формальність. Ліцензійні умови перевіряють не лише на вході. Після початку роботи саме організаційний блок і кадрові документи стають предметом контролю найчастіше — і саме їх найважче відтворити заднім числом.

Процедура, строки, плата

Подання. Заява встановленої форми, Відомості про стан матеріально-технічної бази за чинною редакцією додатка, документи щодо персоналу, приміщення й обладнання. Орган ліцензування — МОЗ.

Строк розгляду — десять робочих днів з дня одержання заяви органом ліцензування.

Плата за видачу — один прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату ухвалення рішення про видачу ліцензії, тобто 3 328 гривень у 2026 році. Платіж здійснюється за кодом бюджетної класифікації 22011800 за місцем провадження діяльності. Документ про сплату зберігайте: його відсутність є підставою для зупинення ліцензії повністю або частково.

Строк дії ліцензії — необмежений, якщо інше прямо не встановлено законом. Продовжувати її не потрібно, але потрібно підтримувати в актуальному стані.

Підтвердження. Наявність ліцензії підтверджується записом у ліцензійному реєстрі. Саме за реєстром вас перевіряють контролюючі органи, страхові компанії, корпоративні клієнти та пацієнти.

Реалістичний графік проєкту. Десять робочих днів — це строк розгляду, а не строк проєкту:

Для центру, у якого приміщення й штат готові, від старту до запису в реєстрі зазвичай виходить кілька тижнів. Якщо модель послуг ще не зафіксована — визначальним стає саме цей, перший етап.

Ліцензія і акредитація — різні речі

Ці дві процедури плутають постійно, і плутанина коштує часу та грошей.

Щодо обов’язковості акредитації. За Порядком акредитації їй підлягають заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності, крім аптечних закладів, акредитація яких може здійснюватися на добровільних засадах. Порядок змінювався — зокрема постановою Кабінету Міністрів № 42 від 17 січня 2025 року, — тому обсяг вимог до конкретного закладу варто звіряти з чинною редакцією, а не з оглядами.

Практична послідовність. Спершу ліцензія — без неї діяльність неможлива. Акредитація — наступний крок, і вона має сенс не лише як виконання вимоги: акредитаційний висновок використовують у відносинах зі страховими компаніями, корпоративними клієнтами й при участі в програмах державних гарантій.

Чого акредитація не замінює. Вона не дає права надавати спеціальності, яких немає в ліцензії, і не компенсує відсутність дозвільних документів на радіаційне обладнання. Це три паралельні системи вимог, і кожна перевіряється окремо.

Договір з НСЗУ

Для приватного центру це один із головних мотивів ліцензуватися «правильно» з першого разу: без коректної ліцензії договір із Національною службою здоров’я України неможливий.

Логіка. НСЗУ укладає договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Базова умова — заклад має право надавати відповідну допомогу, тобто ліцензований за потрібними спеціальностями. Якщо в ліцензії немає напряму, за яким ви хочете укласти договір, участь у відповідному пакеті неможлива.

Що це означає для планування:

• Перелік спеціальностей формують із урахуванням пакетів. Якщо центр планує працювати за програмою медичних гарантій, перелік напрямів у ліцензії треба зіставити з вимогами того пакета, який цікавить, ще до подання заяви.
• Вид медичної допомоги має значення. Для первинної допомоги, спеціалізованої допомоги й реабілітації вимоги різні, і саме тут абстрактне «ми медичний центр» перестає працювати.
• Кадри й обладнання перевіряються знову. Умови закупівлі можуть вимагати більше, ніж Ліцензійні умови: конкретне обладнання, графік роботи, доступність для осіб із інвалідністю, електронні сервіси.
• Актуальність реєстру критична. Нова адреса, яку не внесли до ліцензійного реєстру, фактично не існує для НСЗУ.

Практичний висновок. Якщо договір із НСЗУ у планах, рішення про перелік спеціальностей і про адреси перестає бути суто юридичним — воно стає частиною фінансової моделі. Тому його ухвалюють разом: власник, медичний директор і юрист.

Підтримання ліцензії

Ліцензія безстрокова, але не статична. Для центру, який розвивається, це постійна робота.

Коли потрібні дії:

• Новий напрям. Подається заява про розширення провадження господарської діяльності з медичної практики за формою відповідного додатка. Працювати за спеціальністю до внесення змін не можна.
• Нова адреса або новий відокремлений підрозділ. Подається повідомлення із заповненим додатком, у якому зазначаються лише відомості, що змінилися; розділ про матеріально-технічну базу заповнюється тільки щодо підрозділів зі змінами. Орган ліцензування не ухвалює окремого рішення — він вносить зміни до реєстру.
• Критично: повідомлення має читатися як додавання адреси, а не заміна. Інакше попередню адресу знімуть із реєстру, і діяльність за нею стане неліцензованою.
• Зміна найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження — так само потребує внесення змін.
• Припинення діяльності за адресою — її видаляють із реєстру, і це теж окрема дія.

Що перевіряти регулярно: чи відповідає перелік спеціальностей у реєстрі тому, що фактично надається; чи є на кожну спеціальність кваліфікований фахівець сьогодні, а не на дату подання; чи актуальні документи на обладнання й договори на обслуговування; чи не змінилися вимоги Ліцензійних умов.

Останнє особливо актуально. Протягом 2025–2026 років Ліцензійні умови змінювалися двічі — постановою № 781 і постановою № 813. Форми додатків із відкритих джерел масово застаріли, а подання за нечинною формою зупиняє процедуру. Тому форму беруть із чинної редакції, а не з шаблону в пошуку.

У LEGIUS ми ведемо ліцензування медичних центрів повним циклом: аудит готовності, формування переліку спеціальностей під модель послуг, кадровий і документальний пакет, подання до МОЗ, супровід до запису в реєстрі, а далі — підтримання ліцензії при розширенні. Напрям веде практика корпоративного права, деталі — на сторінці ліцензія на медичну практику. Суміжні розбори: ліцензія для стоматології та ліцензія для лікаря-ФОП. Щоб оцінити вашу готовність, запишіться на консультацію.