Договірна робота: побудова безпечної системи договорів

Роль договорів у бізнесі

Договірна робота — це не оформлення паперів, а розподіл ризиків у компанії, адже саме договір визначає, хто й за що відповідає у разі проблем. Основи договірного права закладені в Цивільному кодексі України — главах 52 і 53, які визначають поняття та умови договорів, порядок їх укладення, зміни і розірвання.

Недбала договірна робота — одна з найчастіших причин збитків і судових спорів. Типова послідовність така: умову сформульовано нечітко → сторони розуміють її по-різному → виникає спір → суд тлумачить умову не на вашу користь, бо саме ви її писали. Вартість такого спору зазвичай у десятки разів перевищує вартість нормальної перевірки договору до підписання.

Контекст — практика корпоративного права.

Що змінило скасування Господарського кодексу

Це головне, що мусить знати кожен, хто веде договірну роботу. Господарський кодекс України втратив чинність 28 серпня 2025 року — на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».

Міністерство юстиції дало пряму оцінку: відносини, які регулювала глава 20 ГК «Господарські договори», повною мірою врегульовані положеннями глав 52 і 53 Цивільного кодексу. Тобто правового вакууму немає — але низка звичних правил зникла.

Три практичні висновки.

1. Перелік істотних умов розширився і став гнучким. Раніше було три обов’язкові позиції для всіх. Тепер істотною стає будь-яка умова, щодо якої одна зі сторін заявила, що згоди треба досягти. Це працює в обидва боки: ви можете зробити істотною важливу для вас умову, але й контрагент може — тому листування на переддоговірній стадії набуло ваги.
2. Зникло шестимісячне обмеження на нарахування штрафних санкцій. Для кредитора це добре, для боржника — помітно гірше: за тривалого прострочення сума пені більше не «зупиняється» автоматично. Якщо ваші договори розраховували на це обмеження, умову про відповідальність варто переглянути.
3. Досудова пропозиція про розірвання перестала бути вимогою закону — але залишилася корисною практикою. І якщо ваш договір сам встановлює досудовий порядок, він обов’язковий.

Що зі старими договорами. Договори, укладені до 28 серпня 2025 року, не анулюються і залишаються чинними до закінчення строку дії. Посилання в них на статті ГК не роблять договір недійсним. Але самі норми ГК уже не діють, тому в довгострокових договорах варто перевірити: чи не спирається умова про відповідальність на шестимісячне обмеження, чи не описує порядок зміни договору через процедуру ст. 188 ГК, чи не визначає істотні умови через ст. 180 ГК. Усе це тепер треба мати прямо в тексті договору, а не в посиланні на кодекс.

Окремо про організаційно-правові форми: Закон № 4196-IX заборонив створювати нові юридичні особи у формі приватного, дочірнього, іноземного, державного та комунального підприємства. На перехідний період — три роки, до 28 серпня 2028 року — наявні підприємства працюють далі, але мають привести статути у відповідність. Для договірної роботи це означає дві речі: перевіряти ОПФ контрагента в ЄДР уважніше, ніж раніше, і бути готовим до зміни найменувань партнерів.

Типові ризики

Ризики в договірній роботі повторюються з компанії в компанію.

• Контрагент не той, за кого себе видає. Відсутність повноважень у підписанта, відомості про припинення в ЄДР, банкрутство, санкції, непідтверджена ділова репутація.
• Нечіткий предмет. «Надання маркетингових послуг» без опису результату — класика спорів про те, чи було виконання.
• Ціна без механізму зміни в довгостроковому договорі, у валютних і будівельних контрактах особливо.
• Строки без наслідків. Строк є, а санкції за його порушення немає — умова декларативна.
• Приймання без процедури. Не описано, хто, як і в який строк підписує акт, і що означає мовчання.
• Односторонні права лише в контрагента — відмова від договору, зміна ціни, зупинення виконання.
• Неузгодженість з іншими договорами компанії: ви зобов’язалися перед замовником швидше, ніж ваш постачальник зобов’язався перед вами.
• Відсутність підписаних додатків, на які посилається основний текст.

Перевірка контрагента має бути процедурою, а не доброю волею менеджера: витяг з ЄДР на дату підписання, перевірка повноважень підписанта за статутом і наказом чи довіреністю, судовий реєстр, реєстр боржників, санкційні переліки. Для великих угод це переростає в повноцінний due diligence.

Ключові застереження

Набір умов, відсутність яких найдорожче обходиться.

1. Предмет із вимірюваним результатом — що саме має бути зроблено, у якому обсязі, за якими критеріями це вважається виконаним.
2. Ціна та порядок розрахунків — включно з ПДВ чи без, валюта і курс, передоплата, строки оплати, наслідки затримки.
3. Строки — початок, завершення, проміжні етапи, порядок їх перенесення.
4. Приймання — форма акта, строк на підписання, порядок мотивованої відмови, і головне: наслідки мовчання. Умова «якщо вмотивовану відмову не надано протягом N днів, роботи вважаються прийнятими» знімає цілий клас спорів.
5. Відповідальність — розмір пені та штрафу окремо. Пам’ятайте про дві межі: для грошових зобов’язань пеня обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ за Законом «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», а суд може зменшити неустойку за ч. 3 ст. 551 ЦК, якщо вона значно перевищує збитки.
6. Форс-мажор — із посиланням на сертифікат ТПП, строком повідомлення і правом розірвати договір за тривалої дії обставин.
7. Конфіденційність — із визначенням інформації, строком і відповідальністю; докладніше в матеріалі про захист комерційної таємниці.
8. Порядок вирішення спорів — підсудність, право, що застосовується, чи є обов’язковий досудовий порядок. Після скасування ГК це питання варто вирішувати саме в договорі.
9. Порядок обміну документами й повідомленнями — адреси, електронна пошта, момент вважання повідомлення отриманим.
10. Підписання — паперове чи КЕП; про електронний документообіг — у матеріалі про КЕП та електронний документообіг.

Система узгодження

Окремо складений гарний договір не рятує, якщо немає системи. Робочий мінімум для компанії будь-якого розміру:

1. Типові форми під регулярні операції — з позначенням, які умови змінювати не можна без юриста. Це головний інструмент: він знімає з юриста 80 % рутини й лишає час на нестандартні угоди.
2. Регламент узгодження — хто візує залежно від суми та типу договору, у який строк, у якому порядку. Без строків регламент не працює.
3. Матриця повноважень — хто що підписує і до якої суми. Узгоджена зі статутом і з обмеженнями повноважень директора; про його ризики — у матеріалі про відповідальність директора ТОВ.
4. Реєстр договорів — з датами, сумами, строками дії та відповідальними. Мінімум — таблиця; краще — система з нагадуваннями про закінчення строків.
5. Зберігання оригіналів і сканів, включно з усіма додатками та додатковими угодами. Втрачений додаток дорівнює його відсутності.
6. Контроль виконання — хто стежить за строками, актами й оплатами після підписання. Найчастіше саме тут система ламається: договір узгоджено ідеально, а про прострочення дізнаються через півроку.

І окремо — перегляд портфеля договорів після скасування ГК. Це разова робота, яку варто зробити один раз для довгострокових договорів: перевірити посилання на норми ГК, умови про відповідальність і процедуру розірвання. Для договорів, що закінчуються найближчим часом, цього робити не треба — вони доживуть свій строк за чинними правилами.

Юристи практики корпоративного права LEGIUS будують договірну роботу в компаніях: розробляють типові форми, регламенти узгодження та супроводжують нестандартні угоди.