Засвідчення документів: апостиль, переклади, нострифікація

Навіщо засвідчувати документи

Щоб іноземний документ — диплом, свідоцтво, довідка, довіреність — мав юридичну силу в Україні, він має пройти засвідчення та офіційний переклад. Без цього органи ДМС, суди, навчальні заклади й роботодавці не приймуть його, а вся міграційна процедура зупиниться на старті. Це один із найчастіших «непомітних» бар’єрів, через який зриваються строки.

Спосіб засвідчення залежить від країни походження документа: для держав-учасниць Гаазької конвенції достатньо апостиля, для інших потрібна консульське засвідчення.

Апостиль, засвідчення, переклади та нострифікація

Ми визначаємо правильний шлях для кожного документа та супроводжуємо весь ланцюжок: проставлення апостиля або консульське засвідчення, офіційний переклад із належним засвідченням, а за потреби — нострифікацію (визнання) іноземних дипломів для роботи чи навчання в Україні.

Цей блок ми ведемо паралельно з основними міграційними процедурами — оформленням дозволу на працю чи посвідки на проживання, щоб не втрачати час.

Допомога LEGIUS

Ми перевіряємо вимоги до кожного документа, обираємо правильний спосіб засвідчення, організовуємо переклади й нострифікацію та стежимо, щоб готовий пакет відповідав вимогам органу, який його прийматиме. Так клієнт уникає повторних звернень і відмов через формальності.

Потрібно підготувати іноземні документи для України? Запишіться на консультацію — візьмемо засвідчення на себе.

Які документи найчастіше потребують засвідчення

У міграційних процедурах засвідчення та офіційного перекладу зазвичай потребує цілком передбачуваний набір документів. Підготувавши їх заздалегідь, клієнт не зупиняє основний процес:

• дипломи та документи про освіту — для дозволу на працю та нострифікації;
• свідоцтва про шлюб і народження — для підстав возз’єднання сім’ї;
• довідки про несудимість і про сімейний стан;
• довіреності та корпоративні документи іноземної компанії;
• паспортні та інші особисті документи з відповідним перекладом.

Для кожного ми визначаємо потрібний спосіб — апостиль чи консульське засвідчення — залежно від країни походження, і організовуємо переклад так, щоб готовий документ прийняв саме той орган, для якого він призначений.