Шість випадків, коли згода другого з батьків не потрібна, вікові правила за ст. 148 СК, різниця між зміною прізвища і по батькові та порядок при спорі.
Як закон регулює зміну прізвища
Базова норма — стаття 148 Сімейного кодексу, і вона побудована не навколо бажання одного з батьків, а навколо двох обставин: чи змінюють прізвище самі батьки і скільки років дитині.
| Ситуація | Що потрібно | Норма |
|---|---|---|
| Прізвище змінюють обоє батьків, дитині менше 7 років | прізвище дитини змінюється — додаткових умов немає | ч. 1 ст. 148 |
| Прізвище змінюють обоє батьків, дитині 7 років і більше | потрібна згода дитини | ч. 2 ст. 148 |
| Прізвище змінює один із батьків | потрібна згода обох батьків і згода дитини від 7 років | ч. 3 ст. 148 |
| Один із батьків заперечує | спір вирішує орган опіки та піклування або суд | ч. 5 ст. 148 |
Саме третій рядок — найчастіша ситуація після розлучення: мати повернула дівоче прізвище й хоче, щоб дитина мала те саме. За загальним правилом тут потрібна згода батька, і сам факт розлучення цього не змінює.
Прізвище дитини також може бути змінене й з інших підстав — наприклад, якщо при реєстрації народження прізвище присвоїли без урахування побажань батьків, або за заявою батька про визнання батьківства у разі смерті матері, визнання її недієздатною, безвісно відсутньою чи позбавленою батьківських прав.
Контекст — практика сімейного права.
Чи потрібна згода другого з батьків
Закон прямо називає випадки, коли достатньо згоди одного з батьків. Їх шість, і вони вирішують більшість реальних справ без суду:
- другий із батьків помер;
- визнаний безвісно відсутнім;
- оголошений померлим;
- визнаний обмежено дієздатним;
- визнаний недієздатним;
- позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини.
Додатково згоди одного з батьків достатньо, якщо відомості про батька (матір) виключено з актового запису про народження дитини, або якщо відомості про чоловіка як батька внесені до актового запису за заявою матері. Останній випадок стосується дітей, народжених жінкою, яка не перебувала у шлюбі, за відсутності добровільного визнання батьківства.
Чого в цьому переліку немає — і це головне непорозуміння в темі. Несплата аліментів, байдуже ставлення, відсутність участі у вихованні, виїзд за кордон, тривала відсутність контакту — самі по собі не звільняють від потреби в згоді. Вони є аргументами в спорі, але не підставою обійтися без згоди.
Практичний висновок для найчастішої ситуації: якщо батько роками не платить аліменти й не бере участі у вихованні, є два шляхи. Коротший і надійніший — спершу позбавлення батьківських прав, після якого його згода вже не потрібна. Довший — спір про зміну прізвища, де ці самі обставини доводяться як підстава змінити прізвище в інтересах дитини.
Коли враховується думка дитини
Вікові межі в цій темі три, і вони різні за змістом.
- 7 років — поріг, з якого прізвище дитини не може бути змінене без її згоди. Це не «врахування думки», а саме згода: без неї зміна неправомірна незалежно від позиції батьків.
- 14 років — з цього віку дитина має право сама змінити своє прізвище, власне ім’я та по батькові, але за згодою батьків (ст. 295 ЦК). Якщо над дитиною від 14 років встановлено піклування, потрібна згода піклувальника.
- 16 років — з цього віку особа змінює прізвище, ім’я та по батькові на власний розсуд, без будь-якої згоди.
Звідси практичний орієнтир, який економить роки конфлікту: якщо дитині 15 і батько заперечує, іноді розумніше дочекатися 16 років, коли вона зробить це самостійно, ніж починати судовий спір. Якщо ж дитині 5, часу на очікування немає, і питання вирішується зараз.
Поза цими межами зміна прізвища дитини строком не обмежена — її можна ініціювати в будь-який момент, доки дитина неповнолітня.
Зміна по батькові
Це окреме питання з окремим регулюванням, і його часто плутають зі зміною прізвища.
По батькові дитини визначається за іменем батька, а якщо дитина народжена жінкою, яка не перебуває у шлюбі, і батьківство не визнано — за іменем особи, яку мати назвала батьком (ст. 147 СК).
Можливість змінити по батькові з’явилася з 1 січня 2021 року: тоді набрали чинності зміни до статті 295 Цивільного кодексу і статті 149 Сімейного кодексу. Правила побудовані так само, як для прізвища: той самий перелік випадків, коли достатньо згоди одного з батьків, і той самий порядок вирішення спору — органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни інтересам дитини.
Практично це означає, що зміну прізвища й зміну по батькові можна заявляти разом — підстави й процедура збігаються. Для громадян, які слідують національним традиціям і не мають звичаю фіксувати по батькові, стаття 12 Закону «Про національні меншини в Україні» дозволяє записувати в паспорті лише прізвище та ім’я.
Роль органу опіки та піклування
При заперечені одного з батьків стаття 148 СК дає два альтернативні шляхи — орган опіки та піклування або суд. І тут є деталь, яку варто знати: звернення до органу опіки не є обов’язковим етапом перед судом. Той із батьків, хто бажає змінити прізвище дитини, може звернутися безпосередньо до суду.
| Орган опіки та піклування | Суд | |
|---|---|---|
| Куди подається | служба у справах дітей за місцем проживання дитини | суд за загальними правилами підсудності |
| Хто ухвалює рішення | районна, районна в місті держадміністрація або виконавчий орган відповідної ради | суд |
| Строки й витрати | швидше, без судового збору | довше, із судовим збором |
| Сила рішення | може бути оскаржене до суду | остаточне після апеляції |
Послуга органу опіки має офіційну назву «Прийняття рішення про розв’язання спору між батьками щодо визначення або зміни імені, прізвища, по батькові дитини». Логіка вибору проста: якщо позиція другого з батьків слабка і ви очікуєте, що він не стане оскаржувати, орган опіки швидший і дешевший. Якщо конфлікт серйозний і оскарження неминуче, раціональніше одразу йти до суду.
В обох випадках вирішальне — не конфлікт між батьками, а інтереси дитини. Беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини, фактична участь у її житті, прив’язаність дитини, яким прізвищем її фактично називають у школі й середовищі, наявність у матері та дитини різних прізвищ і практичні труднощі, які це створює.
Порядок і документи
Без спору між батьками заява подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. На час дії воєнного стану громадяни України можуть подавати заяви до будь-якого відділу ДРАЦС.
Процедура регулюється Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану (наказ Мін’юсту від 26.09.2002 № 86/5) і Порядком розгляду заяв про зміну імені (постанова КМУ від 11.07.2007 № 915).
Базовий пакет:
- заява встановленої форми — залежно від підстави це заява обох батьків або одного з них;
- свідоцтво про народження дитини;
- документи, що посвідчують особи батьків;
- згода дитини, яка досягла семи років, за формою, наведеною в додатку до Положення;
- документ, що підтверджує підставу обійтися без згоди другого з батьків — свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання безвісно відсутнім, недієздатним, про позбавлення батьківських прав;
- рішення органу опіки або суду — якщо спір вирішувався;
- документ про сплату адміністративного збору.
Підставою для відмови є, зокрема, подання заявником неправдивих відомостей про себе.
Для орієнтиру щодо самостійної зміни: особа від 14 років подає заяву до ДРАЦС із паспортом, свідоцтвом про народження і світлиною, адміністративний збір становить 5,10 ₴, а свідоцтво про зміну імені видається протягом трьох місяців.
Останнє, про що варто сказати прямо: прізвище дитини не змінюється автоматично після розлучення батьків — навіть якщо мати повернула дівоче прізвище. Це завжди окрема процедура.
Юристи практики сімейного права LEGIUS визначають, чи є у вашому випадку підстава обійтися без згоди другого з батьків, і супроводжують справу в органі опіки або в суді. Суміжні питання — у матеріалах про визначення місця проживання дитини та усиновлення дитини.
Послуги напряму: Складання та супровід шлюбного договору, Спори про участь у вихованні дитини, Міжнародні сімейні спори та виконання рішень.
Питання та відповіді
Чи можна змінити прізвище дитини без згоди батька?
Так, але лише у визначених законом випадках: батько помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним або недієздатним, позбавлений батьківських прав. Також якщо відомості про нього виключено з актового запису про народження або внесені за заявою матері. В інших випадках потрібна його згода або рішення органу опіки чи суду.
Чи звільняє несплата аліментів від потреби в згоді батька?
Ні. Несплата аліментів, байдуже ставлення й відсутність участі у вихованні не входять до переліку підстав обійтися без згоди. Вони є аргументами у спорі, але не замінюють згоду. Часто надійніший шлях — спершу позбавлення батьківських прав, після якого згода вже не потрібна.
Хто вирішує спір про прізвище дитини?
Орган опіки та піклування або суд — за вибором того з батьків, хто ініціює зміну. Звернення до органу опіки не є обов’язковим етапом перед судом: можна подати позов безпосередньо. Орган опіки швидший і без судового збору, але його рішення можна оскаржити до суду.
З якого віку потрібна згода самої дитини?
З семи років. Без згоди дитини, яка досягла семи років, прізвище змінити не можна незалежно від позиції батьків. З 14 років дитина може змінити прізвище сама, але за згодою батьків, а з 16 років — на власний розсуд, без згоди.
Чи можна змінити дитині по батькові?
Так, з 1 січня 2021 року — після змін до ст. 295 ЦК і ст. 149 СК. Правила ті самі, що для прізвища: той самий перелік випадків, коли достатньо згоди одного з батьків, і той самий порядок вирішення спору органом опіки або судом. Зміну прізвища й по батькові можна заявляти разом.
Чи змінюється прізвище дитини автоматично після розлучення?
Ні. Навіть якщо мати повернула дівоче прізвище, прізвище дитини залишається незмінним. Це завжди окрема процедура, і за загальним правилом вона вимагає згоди обох батьків.
Куди подавати заяву і які документи потрібні?
До відділу ДРАЦС за місцем проживання заявника, а під час воєнного стану — до будь-якого відділу. Потрібні заява встановленої форми, свідоцтво про народження, документи батьків, згода дитини від семи років, документ про підставу обійтися без згоди другого з батьків або рішення органу опіки чи суду, і підтвердження сплати адміністративного збору.
Читайте також
Визначення місця проживання дитини після розлучення
Велика Палата Верховного Суду у 2018 році відмовилася від автоматичного застосування принципу 6 Декларації прав дитини — «презумпції на користь матері» більше немає. Розбираємо, що насправді доводять у таких справах і які моделі рішень застосовує суд.
ЧитатиПозбавлення батьківських прав: підстави та процедура
Несплата аліментів підставою для позбавлення прав не є, перелік підстав вичерпний, а Верховний Суд називає цей захід винятковим і вимагає доведеної вини. Розбираємо ст. 164-170 СК, тягар доказування, наслідки й поновлення прав.
ЧитатиУсиновлення дитини в Україні: умови та порядок
З 5 серпня 2026 року справи про усиновлення розглядає суддя одноособово, без присяжних, з обов’язковою участю прокурора і не довше 30 днів. Розбираємо вимоги до усиновлювача, етапи процедури, таємницю усиновлення та правові наслідки.
Читати