Пояснюємо способи визнання батьківства, як проходить судова справа, значення ДНК-тесту та які права дитини виникають після встановлення батьківства.
Презумпція батьківства та добровільне визнання
Якщо дитина народжена у шлюбі, діє презумпція: батьком вважається чоловік матері. Поза шлюбом батьківство встановлюється за спільною заявою матері й батька до органу РАЦС. Чоловік може визнати себе батьком навіть до народження дитини. Регулює ці питання СК України.
Добровільне визнання — найпростіший шлях, що не потребує суду. Воно одразу породжує всі права та обов’язки, зокрема щодо аліментів на дитину. Напрям висвітлено в розділі сімейне право.
Встановлення батьківства через суд
Якщо чоловік заперечує батьківство або відмовляється подати спільну заяву, мати (чи інша заінтересована особа) подає позов. Суд бере до уваги будь-які докази, що достовірно підтверджують походження дитини: спільне проживання, ведення спільного господарства, листування, фото, свідчення, а також результати експертизи.
Право на звернення до суду має і сама дитина після досягнення повноліття. Часто справа про батьківство передує спору про місце проживання дитини.
Роль ДНК-експертизи
Молекулярно-генетична (ДНК) експертиза є найбільш точним доказом. Суд може призначити її за клопотанням сторони. Якщо відповідач без поважних причин ухиляється від проходження експертизи, суд вправі визнати факт, для з’ясування якого вона призначалася, встановленим.
Тобто ухилення від тесту нерідко тлумачиться не на користь того, хто його уникає. Це потужний процесуальний інструмент.
Що дає встановлення батьківства
Після встановлення батьківства дитина набуває повного обсягу прав: на утримання (аліменти, у тому числі за минулий час), на спадкування за батьком, на прізвище та громадянство. Виникають і обов’язки батька щодо виховання та захисту дитини.
Спадкові аспекти ми розкриваємо у статті спадкування подружжям. Більше — у розділі сімейне право.
Послуги напряму: Розірвання шлюбу через РАЦС та суд, Поділ спільного майна подружжя, Стягнення та зміна розміру аліментів.