Як стягнути моральну шкоду через суд

Що закон вважає моральною шкодою

Поняття розкрите у статті 23 Цивільного кодексу України. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у звʼязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровʼя; у душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо неї самої, членів її сімʼї чи близьких родичів; у душевних стражданнях через знищення чи пошкодження майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації.

Ключове слово тут — страждання. Закон компенсує не факт порушення сам по собі, а його наслідки для внутрішнього стану людини. Саме тому в суді недостатньо довести, що право порушено: треба показати, як це відбилося на житті позивача.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, і незалежно від майнової шкоди. Тобто її можна стягувати і окремо, і разом із реальними збитками.

Коли виникає право на відшкодування

Загальна підстава — стаття 1167 ЦК України: моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Але є випадки, коли шкода відшкодовується незалежно від вини. До них закон відносить, зокрема, шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а також шкоду від незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду у визначених випадках.

Окремі підстави розкидані по спеціальних законах:

• Трудові відносини — стаття 237-1 Кодексу законів про працю: моральна шкода відшкодовується, якщо порушення трудових прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звʼязків або вимагають від працівника додаткових зусиль для організації життя.
• Захист прав споживачів — право на відшкодування передбачене профільним законом.
• Захист честі, гідності й ділової репутації — разом із вимогою про спростування недостовірної інформації.

Як довести страждання

Це найслабше місце більшості позовів. Суд не може «побачити» душевні страждання — їх треба матеріалізувати в доказах.

Що працює:

• Медичні документи — виписки, листки непрацездатності, призначення, записи про звернення до невролога чи психіатра, зміна схеми лікування після події.
• Висновок психолога про стан позивача та причинний звʼязок із подією.
• Показання свідків — родичів, колег, сусідів про зміни в поведінці, сні, працездатності.
• Документи про вимушені зміни — переїзд, зміна роботи, відмова від запланованої поїздки, витрати на реабілітацію.
• Матеріали справи, у якій установлено факт порушення: вирок, постанова, рішення органу.

Найгірша конструкція позову — «я дуже переживав, тому прошу стягнути». Без доказів суд або відмовляє, або присуджує символічну суму.

Судова експертиза у справах про моральну шкоду можлива, але не обовʼязкова: розмір визначає суд, і експерт його не встановлює.

Від чого залежить сума

Закон не містить таблиці й не встановлює ні мінімуму, ні максимуму. Розмір визначає суд, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, і враховуючи:

• характер і тривалість страждань;
• тяжкість вимушених змін у житті потерпілого;
• стан здоровʼя, тяжкість каліцтва чи ушкодження;
• ступінь вини особи, яка завдала шкоди, якщо вина має значення;
• інші обставини, що мають істотне значення.

Орієнтиром для судів десятиліттями слугує постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди — вона досі цитується в рішеннях.

Практичний момент: заявляти захмарну суму контрпродуктивно. Суд знизить її до тієї, що вважає розумною, а надмірність вимоги іноді сприймається як ознака необґрунтованості позову. Реалістичний розрахунок із поясненням, з чого він складається, працює краще.

Найчастіші категорії справ

ДТП і травми. Найбільш «доказова» категорія: є медичні документи, висновок про ступінь тяжкості, документально підтверджене лікування. Тут суми традиційно вищі.

Незаконне звільнення. Разом із поновленням на роботі й оплатою вимушеного прогулу заявляється моральна шкода за статтею 237-1 КЗпП. Доводиться стрес, погіршення стану, втрата звичного кола спілкування.

Поширення недостовірної інформації. Позов про спростування плюс відшкодування моральної шкоди. Для бізнесу — захист ділової репутації, і там логіка доказування інша: важлива не образа, а наслідки для репутації.

Порушення прав споживача. Неякісний товар чи послуга, тривале ігнорування законних вимог.

Незаконне кримінальне переслідування. Окрема, складна категорія з власними правилами відшкодування.

Помилки, через які відмовляють

За нашою практикою відмови рідко повʼязані з відсутністю права — частіше з тим, як позов складено.

• Не доведено сам факт порушення. Моральна шкода є похідною вимогою: спершу треба встановити протиправність.
• Немає причинного звʼязку. Страждання є, порушення є, але не показано, що одне випливає з іншого.
• Пропущено позовну давність. До вимог про моральну шкоду застосовуються загальні правила давності, і відповідач майже завжди про це заявляє.
• Неправильний відповідач — особливо у справах проти органів влади, де є свої правила щодо того, хто саме відповідає за шкоду.
• Вимога не підкріплена розрахунком. Сума «зі стелі» без пояснення, чому саме така.

Адвокати LEGIUS ведуть такі справи в межах практики судових спорів: оцінюємо перспективу до подання позову, збираємо доказову базу страждань, формуємо обґрунтований розрахунок і представляємо позивача в судах усіх інстанцій. Суміжна тема — відшкодування збитків та упущеної вигоди, яку часто заявляють у тому самому позові.