Доменні спори та боротьба з кіберсквотингом

Чому домен не є об’єктом права власності

Доменне ім’я не є об’єктом права інтелектуальної власності й не є річчю. Реєстрація домену — це договір із реєстратором про делегування імені, а не набуття власності. Саме тому «відібрати домен» як майно неможливо: його можна лише переделегувати або скасувати.

Реєстрація доменних імен в Україні відбувається за принципом «first come, first served» — хто перший подав заявку, той і отримав ім’я. Винятком є зона GOV.UA. Жодної автоматичної перевірки на наявність чужої торговельної марки при реєстрації немає.

Із цього випливає конструкція захисту: домен сам по собі прав не дає, а торговельна марка дає. Тому спір про домен майже завжди є спором про право на позначення, а не про право на запис у реєстрі. Без зареєстрованої торговельної марки (або марки, визнаної добре відомою) претензія не має на що опертися — і це перше, що потрібно перевірити. Порядок реєстрації ми описали в матеріалі про реєстрацію торгової марки.

Три механізми захисту при кіберсквотингу, у порядку зростання витрат:

1. переговори з реєстрантом;
2. досудова адміністративна процедура — UDRP або UA-DRP;
3. звернення до суду.

Ці справи ведуть юристи практики інтелектуальної власності LEGIUS.

Два механізми: UDRP для gTLD і UA-DRP для .UA

Процедура залежить від зони, у якій зареєстровано спірний домен.

UA-DRP створено за домовленістю між «Хостмайстером» і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, і за основу взято стандарт UDRP. Застосовуються три документи: Політика вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA (чинна редакція — з 15 лютого 2025 року), Правила Політики (редакція з 1 листопада 2024 року) і Додаткові правила ВОІВ. У разі суперечності між Додатковими правилами ВОІВ і Правилами .UA переважну силу мають Правила .UA.

Охоплення Політики .UA поступово розширювалося: спершу домени другого рівня та .COM.UA (з 19 грудня 2019 року), потім з 1 листопада 2024 року додано .ORG.UA, .KM.UA, .RV.UA та інші, а з 15 лютого 2025 року — ще низку регіональних і .NET.UA, .IN.UA, .LVIV.UA, .OD.UA, .KH.UA. Тому перше, що потрібно перевірити, — чи поширюється Політика на вашу зону на дату звернення: перелік зон змінюється.

Окремо діє Рішення про особливості застосування Політики .UA та Правил .UA за правового режиму воєнного стану (від 1 липня 2023 року) — його теж варто врахувати при підготовці скарги.

Три елементи, які треба довести

Спір за UA-DRP розглядається, якщо позивач доведе кожен із трьох елементів:

1. доменне ім’я є ідентичним або оманливо подібним до знака для товарів і послуг, на який позивач має права;
2. у власника домену немає прав або законних інтересів щодо доменного імені;
3. доменне ім’я зареєстроване або використовується недобросовісно.

Як це доводиться на практиці.

Перший елемент — схожість. Корисна технічна деталь із практики ВОІВ у спорах за Політикою .UA: використання у спірному доменному імені домену з кодом країни «.ua» є технічною вимогою і не враховується при оцінці схожості. Порівнюється саме другорівневий елемент домену зі словесним елементом вашої марки. Якщо він повністю відтворює словесний елемент марки, перший елемент доведено.

Другий елемент — відсутність прав чи законних інтересів. Тут тягар фактично розподіляється: позивач показує відсутність очевидних підстав, а відповідач має можливість довести, що такі права чи інтереси в нього є. Законними інтересами можуть бути власна торговельна марка, використання домену під власне ім’я чи найменування, добросовісне некомерційне використання, тривале використання домену в господарській діяльності під цим позначенням.

Третій елемент — недобросовісність. Типові ознаки: пропозиція продати домен власнику марки за суму, що перевищує витрати на реєстрацію; реєстрація серії доменів, схожих на відомі бренди; використання домену для перенаправлення трафіку на конкурента; розміщення контенту, що створює враження афілійованості з власником марки; порожній сайт із рекламними посиланнями.

Позов може стосуватися декількох доменних імен одночасно — за умови, що вони зареєстровані тим самим реєстрантом. Для боротьби з серійним кіберсквотингом це економить і час, і кошти.

Головна відмінність: чим UA-DRP легша за UDRP

Це найцінніша практична особливість української процедури, і вона прямо зафіксована в матеріалах ВОІВ щодо відмінностей між UDRP і Політикою .UA.

За UDRP позивач має довести, що домен і зареєстрований, і використовується недобросовісно — обидві обставини разом. За Політикою .UA достатньо довести, що недобросовісною є АБО реєстрація, АБО використання.

Чому це змінює результат справ. Класична проблема в UDRP — домен зареєстровано явно недобросовісно (наприклад, скуплено назву бренду), але він не використовується: сайт порожній, листи не надсилаються. Довести недобросовісне використання за таких обставин складно. В українській зоні цієї проблеми немає: доведеної недобросовісності самої реєстрації достатньо.

Дзеркально це працює і проти позивача, тому планувати справу потрібно тверезо:

• якщо домен зареєстровано до того, як ви набули прав на марку, недобросовісність реєстрації довести практично неможливо;
• тоді лінія захисту переноситься на недобросовісне використання — і доводити потрібно вже його.

Інші практичні деталі процедури:

1. Центр ВОІВ надсилає запит щодо верифікації відповідному реєстратору .UA з копією адміністратору публічного домену — виключно з метою інформування.
2. На час провадження домен блокується.
3. Якщо позов відхилено або припинено, Центр ВОІВ повідомляє адміністратора домену й реєстратора, а реєстратор знімає блокування протягом одного робочого дня.
4. За розгляд справи сплачується збір за тарифами Центру ВОІВ — це окрема стаття витрат, яку варто порахувати до звернення.

Критерії прийнятності: пастка для позивача

Ця вимога зриває справи, які по суті виграшні, і про неї потрібно знати до подання скарги.

Якщо позивач вимагає переделегування приватного доменного імені другого рівня в домені .UA, він повинен надати докази того, що відповідає загальним критеріям прийнятності для реєстрації, визначеним у Регламенті особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA. Причому відповідати цим критеріям потрібно і на момент подання скарги, і на момент виконання рішення.

Простою мовою: домен другого рівня в зоні .UA можна зареєструвати лише за наявності відповідних прав на позначення. Отже, щоб вимагати передання такого домену собі, ви самі маєте мати право його зареєструвати. Якщо ваша марка зареєстрована не в Україні, або охоплює інші товари й послуги, або строк дії свідоцтва вже сплив — критеріям ви не відповідаєте, і в переделегуванні відмовлять навіть за доведених трьох елементів.

Вихід передбачений самою Політикою: позивач може просити не передання домену, а його скасування. Це слабший результат — домен звільняється і теоретично може бути зареєстрований кимось іншим, — але він досяжний тоді, коли переделегування недоступне.

Практичний алгоритм перед поданням скарги:

1. перевірити чинність свідоцтва на торговельну марку та сплату збору за продовження;
2. перевірити, чи охоплює свідоцтво ті товари й послуги, для яких використовується спірний домен;
3. перевірити, чи ви відповідаєте критеріям прийнятності для реєстрації в потрібній зоні;
4. обрати вимогу: переделегування або скасування;
5. зафіксувати доказову базу щодо недобросовісності — скриншоти з датою, пропозиції продажу, дані WHOIS, перелік інших доменів реєстранта.

Межі механізму: коли скарга не спрацює

UA-DRP не є універсальним інструментом, і чесна оцінка шансів економить і час, і збір.

Найважливіше обмеження випливає з логіки недобросовісності: торговельна марка, яка не існувала на момент реєстрації спірного доменного імені, не може слугувати підставою для висновку про недобросовісність реєстрації — бо на той момент реєстрант не міг порушувати право, якого ще не було. У практиці ВОІВ за Політикою .UA є справи, де спірний домен було зареєстровано на багато років раніше, ніж заявник набув прав на свої торговельні марки, і скаргу відхилено саме з цієї причини.

Інші сценарії, у яких механізм не працює:

• у реєстранта є власні права на позначення — своя торговельна марка, найменування, прізвище;
• домен тривало використовується в реальній господарській діяльності під цим позначенням, і це не пов’язано з вашим брендом;
• паралельне існування двох різних продуктів із однаковим або схожим позначенням у різних сферах: аналогічне використання позначення у складі іншого об’єкта не перешкоджає існуванню двох різних інтелектуальних продуктів;
• ваша власна марка не використовується: якщо власник не здійснює господарської активності у зв’язку зі своїми марками, аргумент про враження афілійованості слабшає;
• зона не охоплена Політикою .UA на дату звернення.

Висновок, який варто зробити заздалегідь: дата реєстрації домену проти дати пріоритету вашої марки — перше, що потрібно порівняти. Якщо домен старший, готуйтеся доводити недобросовісне використання або розгляньте викуп домену як комерційне рішення.

Коли потрібен суд

Адміністративна процедура вирішує одне питання: кому належить делегування домену. Усе інше — тільки суд.

До суду звертаються, коли потрібно:

1. стягнути збитки або компенсацію за неправомірне використання марки — UA-DRP грошей не дає. Способи й розміри розібрані в матеріалі про порушення прав на торгову марку, зокрема компенсація замість відшкодування збитків за частиною 2 статті 432 ЦК;
2. припинити використання позначення не лише в домені, а й на сайті, у рекламі, на вивісках;
3. подолати ситуацію, де зона не охоплена Політикою .UA;
4. оспорити рішення адміністративної комісії — Політика .UA визначає юрисдикцію судів України;
5. діяти проти фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання, коли механізм звернення до Антимонопольного комітету за недобросовісну конкуренцію не застосовується.

Паралельний інструмент, який варто застосувати разом із позовом, — забезпечення позову: заборона вчиняти дії з доменним іменем, зокрема передавати його іншій особі чи змінювати реєстратора. Без цього домен може «переїхати» на нового реєстранта за час процесу. У господарському процесі заява розглядається не пізніше двох днів і без повідомлення відповідача — порядок описано в матеріалі про забезпечення позову.

Щодо юрисдикції: спори про права на торговельні марки формально віднесені до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, але він станом на жовтень 2026 року роботу не розпочав, тому справи розглядають господарські суди. Перед поданням позову юрисдикцію слід перевіряти на актуальну дату.

Як захиститися заздалегідь

Доменний спір майже завжди дешевше попередити, ніж виграти. Мінімальний набір дій для бренду:

1. Зареєструвати торговельну марку до запуску бренду, а не після. Дата пріоритету марки проти дати реєстрації домену — вирішальний фактор у будь-якому майбутньому спорі.
2. Зареєструвати домени в ключових зонах одразу: .ua, .com.ua, .com, а також очевидні варіації написання й типові помилки набору. Це коштує копійки порівняно зі збором за процедуру ВОІВ.
3. Тримати реєстрацію домену на компанії, а не на підряднику, маркетологу чи особистому акаунті працівника. Домен, оформлений на колишнього співробітника, — класичний і дуже дорогий сценарій.
4. Налаштувати автопродовження і контролювати дати: втрачений через неоплату домен нерідко одразу реєструє перекупник.
5. Моніторити нові реєстрації, схожі на бренд, і реагувати на етапі, коли реєстрант ще не вклав коштів у розвиток сайту.
6. Продовжувати свідоцтво на марку вчасно: строк дії становить 10 років від дати подання заявки і продовжується щоразу на 10 років за умови сплати збору. Протермінований збір руйнує всю конструкцію захисту.
7. Використовувати марку й фіксувати використання — це знімає і ризик дострокового припинення свідоцтва, і аргумент відповідача про відсутність вашої господарської активності.

Якщо схожий домен уже зареєстровано, перший крок — не претензія, а порівняння дат і перевірка власних документів. Зверніться за консультацією: від того, чия дата старша, залежить не тактика, а сама можливість спору.