Службове підроблення та зловживання (ст. 364, 366 ККУ)

Три склади, а не два

Статті розділу про злочини у сфері службової діяльності часто інкримінуються бізнесу разом, в одному провадженні, і доповнюють склади ухилення від податків чи привласнення. Але перше, що треба зробити у такій справі, — розкласти склади за суб’єктом, бо саме тут слідство помиляється найчастіше.

• Стаття 364 КК — зловживання владою або службовим становищем. Суб’єкт — службова особа публічного права.
• Стаття 364-1 КК — зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права. Саме це норма «для бізнесу».
• Стаття 366 КК — службове підроблення. Суб’єкт — службова особа як публічного, так і приватного права.

Практичний наслідок, який часто стає самостійною лінією захисту: директор приватного ТОВ не є суб’єктом злочину, передбаченого статтею 364 КК. Якщо йому інкримінують саме цю статтю, кваліфікація помилкова вже за суб’єктним складом.

Є один виняток, про який варто знати. Керівник юридичної особи приватного права, який не є суб’єктом статті 364 КК, за умови доведення вини службової особи публічного права та спільного умислу може відповідати як пособник у вчиненні злочину за статтею 364 КК. Такий підхід застосований, зокрема, у вироку Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 у справі № 991/8783/21.

Адвокати кримінального захисту бізнесу LEGIUS у таких справах перевіряють насамперед чотири речі: чи є особа службовою і якого саме права, чи правильно обрана стаття, чи доведено умисел і спеціальну мету, і чи дійсно настала істотна шкода в розумінні закону.

Хто є службовою особою

Поняття службової особи визначене у примітці до статті 364 КК і охоплює осіб, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади, а також обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

У приватному бізнесі службовими особами приватного права зазвичай визнаються директори, керівники підрозділів, головні бухгалтери — ті, хто реально має такі повноваження. Рядові працівники без організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій службовими особами не є й суб’єктами цих злочинів виступати не можуть.

Ключовий критерій сформульований у практиці так: якщо при вчиненні діяння особа не використовувала наданих їй по службі прав і повноважень, вона діяла як приватна особа і не може відповідати за службовий злочин. Тобто сам факт обіймання посади недостатньо — потрібно, щоб діяння було вчинене саме через використання повноважень.

Що для цього досліджується: статут, положення про підрозділ, посадова інструкція, накази про розподіл повноважень, довіреності, внутрішні регламенти підписання документів. Нерідко з’ясовується, що повноваження, через які нібито вчинено зловживання, особі взагалі не надавалися, — і це знімає обвинувачення без будь-якої дискусії по суті.

Статус особи — самостійна і найсильніша лінія захисту в цій категорії справ, тому перевіряти його треба першим, а не після роботи з доказами по суті.

Зловживання за статтею 364 КК і за статтею 364-1 КК

Стаття 364 КК карає умисне використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Санкція частини 1 — арешт до шести місяців або обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років і зі штрафом від 250 до 750 НМДГ. Частина 2 (тяжкі наслідки) — позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права до трьох років і штрафом від 500 до 1000 НМДГ.

Стаття 364-1 КК побудована аналогічно, але для приватного сектору: використання повноважень усупереч інтересам юридичної особи приватного права. Діяння вважається вчиненим усупереч інтересам такої юридичної особи, якщо воно є незаконним і суперечить цілям і завданням, заради вирішення яких ця особа створюється, а її службові особи наділяються повноваженнями. Санкція частини 1 — штраф від 500 до 2000 НМДГ з позбавленням права обіймати посади до двох років.

Обидві статті передбачають злочини з матеріальним складом: вони визнаються закінченими з моменту настання наслідків. Відсутність наслідків може свідчити про незакінчений злочин (за умови спрямованості діяння на їх досягнення) або лише про адміністративний чи дисциплінарний проступок.

Важливе розмежування зі статтею 191 КК: якщо службова особа зловживає повноваженнями і при цьому привласнює майно на свою користь, це привласнення за статтею 191 КК. Якщо ж вона не привласнила майно, а заподіяла матеріальну шкоду іншим шляхом або одержала іншу неправомірну вигоду — нематеріальну або для третьої особи, — це охоплюється статтями 364 чи 364-1 КК.

Позиція об’єднаної палати ВС: корисливий мотив не обов’язковий

Це найважливіша зміна в практиці останніх років, і вона працює проти захисту, тому про неї треба знати заздалегідь.

Донедавна поширеною була позиція захисту: «керівник діяв в інтересах підприємства, а не з особистого корисливого мотиву, отже складу зловживання немає». У судовій практиці 2022–2024 років з цього питання виникла колізія, яку передали на вирішення об’єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Згідно з постановою об’єднаної палати ККС ВС від 10.02.2025 у справі № 757/11969/18-к, суб’єктивна сторона складу за статтею 364 КК характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, а корисливий мотив обов’язковою ознакою не є.

Що це означає практично. Якщо службова особа вчиняє діяння всупереч інтересам служби і внаслідок цього інша фізична або юридична особа безпідставно, незаконно отримує матеріальні або нематеріальні блага, цього достатньо для інкримінування складу за наявності всіх інших ознак — навіть якщо сама службова особа нічого не отримала. Більше того, в разі отримання вигоди іншими особами зв’язок із службовою особою може не мати очевидного вигляду.

Основною ознакою суб’єктивної сторони є усвідомлене вчинення службовою особою зловживання владою або службовим становищем.

Висновок для захисту: лінію «діяв в інтересах компанії» після цієї постанови треба переформулювати. Робочі аргументи тепер інші — доведення того, що діяння не суперечило інтересам служби, що воно вчинене в межах наданих повноважень, що жодна особа не отримала безпідставної вигоди, або що відсутня істотна шкода. Недоведеність будь-якого з цих елементів виключає кваліфікацію — навіть за наявності помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень.

Істотна шкода і тяжкі наслідки: конкретні суми

Це найтехнічніший і найрезультативніший напрям роботи, бо тут усе рахується.

Примітка до статті 364 КК встановлює:

• істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
• тяжкими наслідками у статтях 364–367 вважаються наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують НМДГ.

Для кваліфікації НМДГ дорівнює 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня, тобто у 2026 році — 1 664 грн. Відповідно істотна шкода починається від 166 400 грн, а тяжкі наслідки — від 416 000 грн. Рахувати треба за НМДГ, встановленим на час вчинення діяння, а не на дату розгляду справи.

Два нюанси, які дають простір для захисту. Перший: істотна шкода може полягати не лише в матеріальних збитках, а й у нематеріальній шкоді або в поєднанні обох. Коли шкода нематеріальна, її істотність є оціночним поняттям і встановлюється в кожному випадку з урахуванням усіх обставин справи — тобто обвинувачення має її обґрунтувати, а не просто констатувати.

Другий: істотна шкода і тяжкі наслідки мають однакову юридичну природу і відрізняються лише ступенем тяжкості — обсягом заподіяної шкоди. Тому спір про суму автоматично є спором про частину статті та про тяжкість злочину. Тяжкими судова практика визнає також заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, смерть потерпілого, доведення особи до самогубства.

Що оспорюється на практиці: включення до шкоди упущеної вигоди замість прямих збитків, неустойок і пені, спірних нарахувань, а також подвійний облік тих самих сум за різними епізодами. Клопотання про економічну експертизу щодо розміру шкоди варто заявляти якомога раніше — як і в справах про шахрайство.

Службове підроблення за статтею 366 КК

Стаття 366 КК передбачає відповідальність за чотири альтернативні дії, і кожна з них є самостійним варіантом об’єктивної сторони:

• внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей — фіксація інформації, що не відповідає дійсності (наприклад, дані про роботи, які фактично не виконувалися);
• інше підроблення офіційних документів — зміна змісту вже існуючого справжнього документа: підчистки, дописки, виправлення дат, підробка підписів;
• складання завідомо неправдивих офіційних документів — створення документа, що з самого початку містить недостовірні факти, з дотриманням усіх зовнішніх реквізитів;
• видача завідомо неправдивих офіційних документів — випуск документа в обіг, надання його третім особам.

Окрема деталь щодо видачі: вона має місце й тоді, коли документ був складений приватною особою, але потім засвідчений службовою особою і виданий нею від імені організації, яку ця службова особа представляє.

Санкції: частина 1 — штраф від двох до чотирьох тисяч НМДГ або обмеження волі до трьох років, з обов’язковим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років. Частина 2 (тяжкі наслідки) — позбавлення волі від двох до п’яти років з позбавленням права до трьох років і штрафом від 250 до 750 НМДГ.

Принципова процесуальна особливість: частина 1 статті 366 КК — злочин із формальним складом, тобто закінчений з моменту вчинення самої дії, незалежно від наслідків і від того, чи завдано збитків. А частина 2 — вже матеріальний склад, закінчений з моменту настання тяжких наслідків. Тому аргумент «шкоди не було» проти частини 1 не працює — працюють лише аргументи про умисел і про офіційність документа.

Ключове слово складу — завідомо. Підроблення є умисним злочином, і особа має усвідомлювати неправдивість відомостей, які вносить. Практика ВС це підтверджує: у справі № 712/5082/21 суд виправдав обвинуваченого, бо не було доведено, що він усвідомлював неправдивий характер інформації, яку вносив до документів. У справі № 357/10458/17 касаційний суд вказав на необхідність ретельного аналізу доказів наявності умислу, що стало підставою для скасування рішення апеляційного суду.

Помилка, технічна неточність чи добросовісна омана щодо змісту документа складу підроблення не утворюють. Часто слідство кваліфікує як підроблення звичайні облікові розбіжності, що насправді є предметом податкового спору, а не кримінального переслідування.

Що є офіційним документом

Обов’язковою ознакою складу є предмет — офіційні документи. І це другий за силою аргумент захисту після суб’єктного складу.

Офіційним за статтею 366 КК є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти і яка породжує або здатна породити наслідки правового характеру.

Що з цього випливає. Не є офіційними документами в розумінні статті 366 КК внутрішні чернетки, робочі записи, службові нотатки, проєкти документів, неформальне листування, внутрішні таблиці та розрахунки «для себе» — тобто все, що не посвідчує факти для зовнішнього обігу й не породжує правових наслідків.

У бізнесових справах цей аргумент працює частіше, ніж здається: слідство нерідко інкримінує підроблення щодо документів, які за своєю природою офіційними не є. Тому перелік документів, покладених в основу обвинувачення, треба проаналізувати окремо по кожному — за критерієм правових наслідків, а не за наявністю печатки.

І зворотний бік: наявність бланка, печатки та реєстраційного номера сама по собі не робить документ офіційним, так само як відсутність печатки не позбавляє його офіційності. Вирішальним є те, чи посвідчує документ факти, що мають юридичне значення.

Варто враховувати і правила кваліфікації за сукупністю. Складання чи видача завідомо неправдивих офіційних документів є спеціальним видом зловживання службовою особою приватного права своїми повноваженнями, і відповідальність настає за статтею 366 КК без додаткової кваліфікації за статтею 364-1 КК. Натомість у поєднанні з привласненням майна дії кваліфікуються за сукупністю статей 191 і 366 КК.

Стратегія захисту у службових злочинах

Захист за цими статтями будується на послідовному спростуванні обов’язкових елементів складу. Послідовність має значення: кожен наступний напрям дорожчий і менш надійний за попередній.

1. Суб’єкт. Чи є особа службовою; якого саме права — публічного чи приватного; чи правильно обрана стаття; чи використовувала особа саме надані по службі повноваження. Помилка в суб’єктному складі знімає обвинувачення повністю.
2. Предмет (для ст. 366). Чи є документи офіційними в розумінні закону — по кожному документу окремо.
3. Умисел. Для статті 366 КК — чи усвідомлювала особа неправдивість відомостей; для статей 364 і 364-1 КК — чи було зловживання усвідомленим і чи була спеціальна мета одержання неправомірної вигоди для когось.
4. Наслідки. Чи настала істотна шкода у розмірі від ста НМДГ; чи правильно її порахували; чи обґрунтовано істотність нематеріальної шкоди.
5. Межі повноважень. Чи вчинялися дії в межах повноважень і чи справді суперечили інтересам служби або інтересам юридичної особи.
6. Допустимість доказів і строки досудового розслідування — як і в будь-якій економічній справі.

Оскільки ці склади майже завжди інкримінуються разом з іншими економічними злочинами, важливо вибудовувати єдину узгоджену позицію: зміна аргументів за одним епізодом впливає на інші. Системний, а не точковий захист відрізняє професійну роботу. За відсутності складу провадження підлягає закриттю.

Документи відіграють вирішальну роль: статут, посадові інструкції, накази про розподіл повноважень, протоколи, первинні документи, внутрішні регламенти підписання. Про суміжні ризики керівника — у матеріалі про відповідальність директора ТОВ.

Якщо щодо вас або вашого керівника відкрито провадження за статтями 364, 364-1 чи 366 КК, зверніться за консультацією — ми перевіримо суб’єктний склад, офіційність документів і розрахунок шкоди та підготуємо лінію захисту.