Як розлучитися, якщо чоловік або дружина проти

Згода другої сторони не потрібна

Найпоширеніший міф у сімейних справах — що для розлучення потрібна згода обох. Це не так. Шлюб ґрунтується на вільній згоді, і ніхто не може бути примушений до перебування у шлюбі.

Суд розриває шлюб, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них. Достатньо позиції однієї сторони.

Заперечення відповідача не є підставою для відмови в позові. Воно впливає лише на одне — на тривалість процесу. Загальний порядок розібраний у матеріалі про розірвання шлюбу.

Куди подавати позов

Якщо друга сторона проти, ДРАЦС відпадає — там розлучення можливе лише за спільною заявою. Залишається суд.

За загальним правилом позов подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Але сімейні справи мають винятки: позивач може подати позов і за своїм місцем проживання, якщо з ним проживають малолітні або неповнолітні діти.

Це важлива практична деталь: вона позбавляє необхідності їздити до суду в іншому місті, якщо відповідач переїхав.

До позову додаються: копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, документ про сплату судового збору, докази на підтвердження обставин. Якщо одночасно вирішуються питання дітей чи майна, вимоги можна об’єднати в одному позові.

Строк на примирення

Це головний інструмент затягування, доступний відповідачу. Суд має право надати подружжю строк для примирення, і на практиці при запереченні однієї зі сторін такий строк надається часто.

Строк не є безмежним — закон встановлює його граничну тривалість. Протягом цього часу провадження зупиняється, а потім поновлюється.

Що варто знати:

• надання строку — право, а не обов’язок суду;
• суд не надає строк, якщо це суперечить моральним засадам суспільства — зокрема, за наявності доказів домашнього насильства;
• після спливу строку сторона може підтвердити, що примирення не відбулося, і справа рухається далі;
• повторне надання строку в тій самій справі не є звичайною практикою.

Якщо у справі є факти насильства, про них слід заявити одразу з доказами — це не лише запобігає наданню строку, а й впливає на питання дітей. Про механізм захисту — у матеріалі про охоронний ордер.

Якщо відповідач ігнорує засідання

Друга поширена тактика — просто не з’являтися, розраховуючи, що без відповідача справу не розглянуть.

Це не працює. Неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи. Суд може ухвалити рішення за наявними матеріалами, зокрема заочне рішення.

Умова одна, зате сувора — належне повідомлення. Тому ключове завдання позивача не в тому, щоб «привести» відповідача до суду, а в тому, щоб у справі були докази його виклику: рекомендовані листи, дані про вручення, відомості про розміщення оголошення.

Заочне рішення має особливість: відповідач може подати заяву про його перегляд протягом встановленого строку. Тому в справах, де очікується така поведінка, часто доцільніше домогтися звичайного рішення.

Якщо місце проживання невідоме

Ситуація, коли зв’язок повністю втрачено, вирішується процесуально.

Позов подається за останнім відомим місцем проживання відповідача або за місцезнаходженням його майна. Суд надсилає повістки на цю адресу, а за відсутності відомостей здійснює виклик через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади. Такий виклик вважається належним.

Окремо варто перевірити, чи не змінилися обставини: якщо особа виїхала за кордон, це не перешкода для розгляду. Якщо особа зникла безвісти в умовах бойових дій — це окремий статус із власними наслідками, і його не варто плутати з ухиленням від суду.

Скільки це триває

Реалістичні орієнтири залежать від поведінки відповідача.

Прискорити процес неможливо, але можна не сповільнювати його самому: подати повний пакет документів одразу, забезпечити правильні адреси для повідомлень і не пропускати засідання.

Єдине законодавче обмеження

Заборона одна, і вона стосується лише чоловіка. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений чоловіком протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Винятки з цього правила існують, але вони вузькі й потребують доведення конкретних обставин. Для дружини такого обмеження немає — вона може подати позов у будь-який час.

Інших підстав, за яких суд може відмовити в розірванні шлюбу назавжди, законодавство не містить. Твердження «я не дам розлучення» правового значення не має.

Адвокати практики сімейного права LEGIUS ведуть справи про розірвання шлюбу, зокрема в конфліктних процесах із запереченням і затягуванням.