Пояснюємо, як реагувати на запит ДПС про надання інформації: на яких підставах його надсилають, які строки відповіді, права платника та чим загрожує ігнорування.
Що таке запит про надання інформації
Запит ДПС — це письмове звернення контролюючого органу з вимогою надати інформацію та документи. Право на такі запити передбачене статтею 73 ПКУ, проте воно обмежене чіткими підставами та вимогами до оформлення.
Часто запит передує перевірці, тому реакція на нього — частина стратегії, описаної в матеріалі про податкову перевірку. Контекст — на сторінці податкове право.
Підстави та вимоги до запиту
Запит має містити підставу для його надсилання, перелік інформації, що запитується, та посилання на норми закону. Запит без належних підстав чи реквізитів платник має право не виконувати, про що варто письмово повідомити орган.
- чітко зазначена правова підстава;
- конкретний перелік запитуваної інформації;
- підпис уповноваженої посадової особи;
- дотримання порядку надсилання.
Строки та форма відповіді
За загальним правилом відповідь надається протягом строку, визначеного ПКУ (зазвичай 15 робочих днів). Відповідь має бути по суті запиту, без надання зайвих документів поза його межами, аби не розширювати предмет можливої перевірки.
Ризики ігнорування запиту
Ненадання відповіді на правомірний запит може стати підставою для призначення позапланової перевірки за статтею 78 ПКУ. Тому навіть незгоду із запитом потрібно оформлювати письмово, а не залишати без реакції.
Допомога LEGIUS
Ми аналізуємо правомірність запиту, готуємо виважену відповідь, що не створює додаткових ризиків, і за потреби обґрунтовано відмовляємо у наданні інформації. За ескалації спору супроводжуємо клієнта в межах практики судових спорів.
Більше матеріалів — у розділі податкове право.
Послуги напряму: Супровід податкових перевірок ДПС, Оскарження податкових повідомлень-рішень (ППР), Розблокування податкових накладних.