Розстрочення та відстрочення податкового боргу

Що це за механізм і чим він не є

Спершу про термінологію, бо вона створює хибні очікування. Словосполучення «податковий компроміс» в Україні позначало окремий механізм 2015 року, який давно не діє. Інструмент, який працює сьогодні, називається інакше: розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, стаття 100 ПКУ.

Суть: перенесення строків сплати. Різниця між двома варіантами:

Що це не є: ні зменшенням суми, ні прощенням боргу, ні амністією. Сума залишається тією самою, і до неї додаються проценти. Механізм вирішує проблему строку, а не розміру.

Якщо спір про саму суму — працює інший інструмент, оскарження; порівняння шляхів ми навели в матеріалі про адміністративне чи судове оскарження ППР.

Контекст — на сторінці податкове право.

Підстави: що саме доводити

Підстави для двох механізмів різні, і це визначає, який із них взагалі доступний.

Для розстрочення платник подає достатні докази існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про загрозу виникнення або накопичення податкового боргу, а також економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення боргу в запропоновані строки.

Дві частини, і друга важить не менше за першу. Заява без економічного обґрунтування — без розрахунку, з якого видно, звідки візьмуться кошти за графіком, — не має сенсу: орган не має чим мотивувати позитивне рішення.

Для відстрочення потрібні докази дії обставин непереборної сили. Це вужча й суворіша підстава, і підтверджувати її потрібно документально, а не описово.

Практичний порядок підготовки:

1. з’ясувати, яка обставина з переліку КМУ відповідає вашій ситуації — перелік закритий, і «складне фінансове становище» загалом до нього не входить;
2. зібрати документи, що підтверджують саме цю обставину;
3. підготувати фінансовий розрахунок із джерелами погашення за графіком;
4. перевірити, чи немає підстав оспорити саме зобов’язання — це може бути вигіднішим.

Ціна механізму: проценти

Перенесення строку сплати не безкоштовне. Розстрочення й відстрочення здійснюються під проценти, розмір яких становить 120 % річних облікової ставки Національного банку України на день ухвалення рішення.

Це та цифра, яку потрібно порахувати до подання заяви. Два орієнтири для порівняння:

• штраф за прострочення — 5 % або 10 % погашеної суми боргу залежно від тривалості, плюс пеня за кожен день; розміри ми розібрали в матеріалі про штрафи ДПС;
• банківський кредит — якщо він доступний, порівняння за ставкою буває не на користь розстрочення.

Тому розрахунок простий: якщо кошти з’являться за кілька тижнів, дешевше прострочити в межах 30 днів зі штрафом 5 %, ніж оформлювати розстрочення під проценти на рік. Якщо йдеться про місяці — картина змінюється, бо прострочення понад 30 днів дає 10 % плюс пеню плюс загрозу арешту та стягнення.

Головна перевага розстрочення не в ставці, а в тому, що воно знімає загрозу примусового стягнення: сплата відбувається законно за графіком, а не з простроченням.

Хто ухвалює рішення: межі повноважень

Рішення ухвалюється на різних рівнях залежно від суми, і це визначає, куди подавати заяву та скільки триватиме розгляд.

Практичний висновок: сума 3 млн ₴ є межею, за якою справа переходить на центральний рівень — із довшим строком розгляду й іншою логікою ухвалення рішення. Якщо загальна сума близька до цієї межі, варто заздалегідь розуміти, на якому рівні буде розглядатися заява.

Окремо про майнове забезпечення: якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу, заявлена до розстрочення чи відстрочення, становить 1 млн ₴ і більше, платник зобов’язаний виділити майно для реєстрації податкової застави (п. 100.11 ПКУ).

Тобто для сум від мільйона механізм передбачає обтяження майна — і це потрібно врахувати до подання заяви, бо вибір майна впливає на операційну діяльність.

Застава не знімається — головне застереження

Норма, яку найчастіше розуміють неправильно: розстрочення та відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника з податкової застави (п. 100.14 ПКУ).

Очікування «оформимо розстрочення — і зніметься застава» не відповідає закону. Застава, що виникла з дня виникнення боргу, продовжує діяти до повного погашення. Механіку застави ми розібрали в матеріалі про податковий борг та арешт рахунків.

Що саме дає розстрочення, якщо застава залишається:

• знімає загрозу примусового стягнення коштів і продажу майна, поки графік виконується;
• припиняє накопичення штрафів за прострочення — сплата здійснюється у строк за графіком;
• дає передбачуваність — компанія планує платежі, а не очікує рішення про стягнення.

І зворотний бік: порушення графіка повертає ситуацію до початкової, причому в гіршому вигляді — із утраченим часом і сплаченими процентами. Тому графік потрібно будувати з запасом, а не за оптимістичним сценарієм.

Коли розстрочення доцільне

Коротка матриця, якою ми користуємося в роботі.

Важливо, що оскарження й розстрочення не виключають одне одного послідовно: якщо спір програно, механізм розстрочення залишається доступним для вже узгодженої суми.

Чого ми не радимо: подавати заяву про розстрочення як спосіб «виграти час» без наміру виконувати графік. Порушення графіка не повертає початковий стан, а погіршує його, і друга заява після зриву першої розглядається зовсім інакше.

Ми оцінюємо, що вигідніше у вашій ситуації, готуємо заяви з економічним обґрунтуванням і супроводжуємо оскарження зобов’язань у межах практик податкового права та судових спорів.

Більше матеріалів — у розділі податкове право.