Обшук на підприємстві: що робити в перші години

Підстава для обшуку — тільки ухвала слідчого судді

Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя правопорушення або майна, здобутого внаслідок його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК). І проводиться він на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування; у справах, підсудних Вищому антикорупційному суду, — на підставі ухвали слідчого судді ВАКС.

Клопотання про обшук розглядається в день надходження за участю слідчого або прокурора. І тут — найсвіжіша й найважливіша для захисту позиція. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 336/4830/22 (рішення оприлюднене в січні 2026 року) дійшла висновку: оскільки клопотання розглядається за участю слідчого або прокурора, слідчий суддя зобов’язаний здійснювати такий розгляд із фіксуванням за допомогою технічних засобів (ч. 4 ст. 107 КПК). Постановлення ухвали без повної технічної фіксації засідання тягне визнання доказів, отриманих під час виконання такої ухвали, недопустимими за п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК. Водночас суд розмежував формулювання: «за участю» не тотожне «за обов’язкової участі», тому сама відсутність прокурора автоматично ухвалу не знищує — знищує відсутність фіксації.

Практичний висновок: перше, що робить захист після обшуку, — витребовує матеріали розгляду клопотання і перевіряє, чи є технічна фіксація засідання. Це перевірка, яка нічого не коштує й іноді вирішує справу. Такі питання ми ведемо в межах практики кримінального захисту бізнесу.

Ще одна деталь на користь бізнесу: у разі відмови слідчому судді в дозволі на обшук слідчий чи прокурор не має права повторно звертатися з клопотанням щодо того самого володіння, якщо в ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися.

Що перевірити в ухвалі в перші хвилини

Перед початком виконання ухвали особі, яка володіє приміщенням, а за її відсутності — іншій присутній особі, повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія (ч. 3 ст. 236 КПК). Виготовляються дві копії ухвали, чітко позначені як копії. Не «показали здалеку», а надали — і це ваш робочий документ на весь час обшуку.

Що саме читати (ст. 235 КПК):

• строк дії ухвали — він не може перевищувати одного місяця з дня постановлення. Прострочена ухвала не дає права входити;
• право входу лише один раз. Ухвала надає право проникнути до володіння один раз; «вийшли і повернулися наступного дня за тією самою ухвалою» — порушення;
• адреса — чи збігається вона з вашою, і чи вказана частина приміщення, якщо обшук дозволено лише в ній;
• особа, якій належить володіння, і особа, у фактичному володінні якої воно знаходиться — поширена ситуація: ухвала на орендодавця, а обшук в орендаря;
• перелік речей, документів або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Це головне: усе, що виходить за межі переліку, має інший правовий режим;
• відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання.

Хто може виконувати ухвалу. За ч. 1 ст. 236 КПК — слідчий чи прокурор. Верховний Суд в огляді практики ККС прямо зазначив: системне тлумачення п. 3 ч. 2 ст. 40 і ст. 236 КПК дає підстави для висновку, що виконання ухвали про дозвіл на обшук покладається на слідчого чи прокурора і не може бути доручене оперативним підрозділам. При цьому ухвала не визначає конкретного слідчого: обшук може провести будь-який прокурор, призначений здійснювати процесуальне керівництво, або слідчий, визначений керівником органу досудового розслідування. Тому фіксуйте, хто саме прийшов і в якій якості.

І час: обшук має відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка володіє приміщенням, — якщо слідчий не вважатиме, що це суттєво зашкодить меті обшуку (ч. 2 ст. 236 КПК).

Право на адвоката — найсильніша норма

Це положення варто знати напам’ять. Особа, у володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку, і слідчий чи прокурор не має права заборонити учасникам обшуку таку допомогу. Незалежно від стадії слідчої дії вони зобов’язані допустити на місце захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджені за ст. 50 КПК (ч. 1, 3 ст. 236 КПК).

Наслідок порушення прописаний прямо: за п. 3 ч. 3 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої дії. Не «можуть бути визнані», а є. Тому недопущення адвоката — не просто порушення, а подарунок захисту, який треба зафіксувати: час прибуття адвоката, прізвища тих, хто не пустив, заяви до протоколу, за можливості — відеозапис.

Окремо про особистий обшук співробітників. Він здійснюється особами тієї самої статі й у присутності адвоката або представника на вимогу такої особи; неявка адвоката протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку особи (ч. 5 ст. 236 КПК). Хід і результати особистого обшуку обов’язково фіксуються в протоколі. Верховний Суд в огляді практики зазначив, що особистий обшук фактично не є окремою слідчою дією — він проводиться або при затриманні за ст. 208 КПК, або під час обшуку володіння за правилами ч. 7 ст. 223 і ч. 5 ст. 236 КПК. Тобто «обшукати всіх у офісі просто так» не можна.

Практично: телефон адвоката має бути в керівника, бухгалтера та адміністратора на ресепшені — не в комп’ютері, а на папері й у телефоні. Перші тридцять хвилин обшуку визначають його результат.

Межі обшуку та обов’язкова відеофіксація

Обсяг. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку (ч. 5 ст. 236 КПК). Якщо в ухвалі йдеться про договори з конкретним контрагентом, «суцільне» вилучення всієї бухгалтерії виходить за межі мети, і це фіксується заявами до протоколу.

Закриті приміщення. Слідчий має право відкривати закриті приміщення, сховища й речі, якщо присутня особа відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб (ч. 6 ст. 236 КПК). Чинити фізичний спротив безглуздо — його все одно подолають, а в протоколі з’явиться запис про перешкоджання.

Відеофіксація. Обшук на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису (ч. 10 ст. 236 КПК). Норму запровадив Закон № 2213-VIII від 16 листопада 2017 року, і докази, отримані під час обшуку й не зафіксовані технічними засобами, визнаються недопустимими. Тому варто з початку уточнити й зафіксувати в протоколі, чи ведеться запис, яким пристроєм і хто його здійснює. Паралельно власну відеофіксацію ніхто не забороняє — вона не замінює офіційну, але дисциплінує.

Якщо нікого немає в приміщенні. За відсутності осіб копія ухвали повинна бути залишена на видному місці, а слідчий чи прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна і неможливість доступу до нього сторонніх (ч. 4 ст. 236 КПК). Якщо після такого обшуку виявилася шкода чи зникло майно — це окремий привід для скарги.

Доступ до комп’ютерних систем. Законом № 2137-IX від 15 березня 2022 року ч. 6 ст. 236 КПК доповнено положенням: якщо під час обшуку виявлено доступ або можливість доступу до комп’ютерних систем чи мобільних терміналів, на які дозвіл не надавався, але є достатні підстави вважати, що інформація на них має значення, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних на місці проведення обшуку. Зверніть увагу на формулювання: мова про фіксацію даних на місці, а не про вивезення обладнання.

Техніка, сервери й первинні документи

Це найболючіша частина обшуку для бізнесу: вилучення серверів зупиняє роботу надовше, ніж будь-яка підозра. Закон тут на боці підприємства, і норму варто мати в розпечатаному вигляді на місці.

Частина 2 ст. 168 КПК забороняє тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку — крім трьох випадків:

1. їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження;
2. такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення;
3. доступ до них обмежується власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

За загальним правилом замість вилучення обладнання здійснюється копіювання інформації. Тому коли слідчий забирає робочі станції «про всяк випадок», правильна реакція — не спротив, а вимога зазначити в протоколі, на якій саме з трьох підстав це робиться, і власна заява про незгоду. Зверніть увагу й на третю підставу: вона фактично означає, що відмова надати пароль відкриває шлях до вилучення самого обладнання.

Первинні документи. Законодавство про бухгалтерський облік передбачає, що вилучення первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку у підприємства можливе лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їхніх повноважень, і обов’язковим є складання реєстру документів, що вилучаються. Підприємство має право зробити копії вилучених документів — і це не ввічливе прохання, а те, без чого компанія не зможе ні звітувати, ні захищатися.

Практичні заходи, які варто вжити заздалегідь, а не в день обшуку: щоденні резервні копії у хмарі або на окремому носії поза офісом; чітке розмежування корпоративних і особистих пристроїв; письмове положення про режим комерційної таємниці (див. захист комерційної таємниці); інструкція персоналу на одну сторінку — кого телефонувати і чого не робити.

Протокол: єдиний документ, що залишається вам

Протокол — не формальність, а той матеріал, з яким потім працює захист і суд. Правила прості, але їх масово не використовують.

• Право на заяви. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу (ч. 8 ст. 236 КПК). Це не прохання — обов’язок слідчого. Заявляйте все: недопущення адвоката, вихід за межі переліку в ухвалі, відсутність відеофіксації, пошкодження майна, вилучення обладнання без зазначення підстави.
• Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами (ч. 5 ст. 104 КПК). Підписувати «чистий» протокол, домовившись дописати потім, не можна.
• Другий примірник. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові (ч. 9 ст. 236 КПК). Якщо керівника немає — представнику; якщо його не вручили, це окреме порушення, яке теж варто зафіксувати.
• Опис вилученого. Кожна позиція має бути ідентифікована: серійні номери, кількість аркушів, назви й реквізити документів, номери томів. Формулювання «папка з документами, 1 шт.» унеможливлює подальше повернення конкретних паперів.

Відмова підписувати протокол нічого не дає — слідчий просто зазначить про відмову. Значно сильніша тактика: підписати, але з детальними письмовими зауваженнями, внесеними перед підписами.

Перші 48 годин після вилучення

Тут працює норма, про яку бізнес дізнається найчастіше із запізненням. Вилучені речі й документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл в ухвалі, і не належать до предметів, вилучених законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК).

А далі — ч. 5 ст. 171 КПК: клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна повинно бути подано слідчому судді протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Що це означає практично. Якщо протягом 48 годин клопотання про арешт не подано — у вас є пряма підстава вимагати повернення. Тому алгоритм такий:

1. зафіксувати точний час завершення обшуку й вилучення (він є в протоколі);
2. одразу після обшуку звернутися із заявою про повернення тимчасово вилученого майна;
3. перевірити в суді, чи надходило клопотання про арешт і коли саме;
4. якщо клопотання подано — брати участь у його розгляді: слідчий суддя має оцінити співмірність і потребу в арешті саме цього майна, а не «усього вилученого»;
5. якщо арешт накладено — заявляти клопотання про скасування арешту або про зміну його обсягу, а щодо серверів — про копіювання даних і повернення обладнання.

Паралельно працює інший напрям: скарги на дії слідчого слідчому судді, звернення до керівника органу досудового розслідування і прокурора вищого рівня, а в разі істотних порушень — заява про внесення відомостей щодо перевищення повноважень. Про зняття арештів із рахунків ми пишемо окремо — у статті про зняття арешту з рахунків.

Алгоритм дій і типові помилки

Що робити.

1. Викликати адвоката першим дзвінком. До його прибуття — не давати пояснень і не підписувати нічого, крім факту ознайомлення з ухвалою.
2. Отримати копію ухвали й перевірити строк, адресу, особу володільця та перелік речей.
3. Зафіксувати склад групи: прізвища, посади, орган, номер службового посвідчення.
4. Призначити одну людину, яка супроводжує обшук і веде власний хронометраж, і одну, яка комунікує з персоналом.
5. Вести власний перелік усього, що вилучається, паралельно з протоколом.
6. Робити заяви до протоколу щодо кожного порушення — одразу, а не «потім у скарзі».
7. Вимагати копії вилучених документів і реєстр документів, що вилучаються.
8. Отримати другий примірник протоколу під підпис.
9. Протягом 48 годин — заява про повернення тимчасово вилученого майна і перевірка, чи подано клопотання про арешт.

Чого не робити. Не перешкоджати фізично й не видаляти файли — це створює новий склад там, де попередній міг не підтвердитися, і фіксується на відео. Не давати «неофіційних» пояснень у коридорі: усе сказане стає доказом. Не підписувати протокол без зауважень, якщо порушення були. Не обіцяти «вирішити питання». Не відправляти персонал додому — присутність працівників дає більше свідків і більше заяв до протоколу.

І головне: обшук — не вирок і навіть не підозра. Це слідча дія, законність якої перевіряється. Кожне порушення, зафіксоване сьогодні в протоколі, через місяці працює як підстава для визнання доказів недопустимими. Про захист керівника в кримінальній справі ми пишемо у статті про захист директора.

Текст має інформаційний характер: обсяг прав і тактика залежать від змісту ухвали та обставин провадження. Якщо обшук уже відбувся або ви очікуєте його, зверніться за консультацією — ми оцінимо порушення й підготуємо реагування.