Банкрутство фізичної особи в Україні: як списати борги

Що дає банкрутство фізособи

Процедура неплатоспроможності фізичної особи з’явилася в українському праві з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства. До того списати борги громадянину було неможливо в принципі: виконавче провадження тривало роками, борг зростав за рахунок пені та інфляційних, і вийти з нього законним шляхом не було як.

Що дає процедура. Головний результат — звільнення від боргів. Завершуючи процедуру погашення боргів і закриваючи провадження, господарський суд ухвалює рішення про звільнення боржника — фізичної особи від боргів. Непогашена частина вимог, за трьома винятками, припиняється.

Що відбувається одразу після відкриття провадження. Зупиняється нарахування неустойки та інших фінансових санкцій за всіма зобов’язаннями. Зупиняється стягнення за виконавчими документами. Кредитори втрачають можливість звертатися до боржника напряму — усі вимоги заявляються в межах справи. Для людини, яка роками живе під тиском колекторів і арештованих рахунків, уже це є суттєвим результатом.

Чого процедура не дає. Вона не є способом «не платити за кредит, бо не хочеться». Суд досліджує добросовісність боржника; майно, яке можна реалізувати, буде реалізоване; окремі категорії боргів не списуються взагалі; а наслідки для кредитної історії та ділової репутації тривають роками.

Кому вона реально підходить. Людині, у якої борг об’єктивно більший за можливість його обслуговувати: валютний кредит, що виріс після девальвації; поручительство за чужим зобов’язанням; борг, що утворився після втрати житла чи бізнесу; сукупність споживчих кредитів, які перекредитовувалися один одним. Якщо ж ідеться про прострочення, яке можна закрити за рік-два, дешевше домовитися з кредитором або скористатися реструктуризацією поза процедурою.

Хто може подати заяву

Тільки сам боржник. Це принципова відмінність від банкрутства підприємств. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи або фізичної особи — підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Кредитор, банк, колектор чи державний виконавець ініціювати процедуру не можуть.

Підстави — альтернативні, а не одночасні. Достатньо однієї з них:

• розмір прострочених понад два місяці грошових зобов’язань перед кредитором або кредиторами становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2026 році, при мінімальній зарплаті 8 647 гривень, це 259 410 гривень;
• боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі понад 50 відсотків місячних платежів за кожним зобов’язанням упродовж двох місяців;
• у виконавчому провадженні ухвалено постанову про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
• існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання.

Що подається до суду. Заява до господарського суду за місцем проживання боржника, а до неї — перелік кредиторів із сумами, опис усього майна, у тому числі спільного, декларація про майновий стан за три роки, відомості про доходи, копії документів про правочини з майном вартістю понад 30 мінімальних зарплат за останній рік, відомості про наявність або відсутність непогашеної судимості за економічні злочини, проєкт плану реструктуризації боргів і докази авансування винагороди арбітражному керуючому.

Декларація за три роки — ключовий документ. У ній відображаються доходи, майно, правочини з майном, у тому числі за членів сім’ї. Саме через неї суди перевіряють добросовісність: виведення майна на родичів напередодні звернення майже гарантовано призведе до відмови у звільненні від боргів.

ФОП теж може скористатися процедурою. Кодекс застосовує ті самі правила до фізичної особи — підприємця. Якщо борг виник у підприємницькій діяльності, це не блокує звернення: ФОП не є окремим суб’єктом, і зобов’язання все одно особисті.

Дві процедури

Після відкриття провадження справа йде одним із двох шляхів, і цю різницю варто розуміти до подання заяви.

Реструктуризація боргів. Основна процедура. Боржник подає план, у якому описано, скільки, кому і протягом якого часу він платитиме. Частина боргу може бути прощена, частина — відстрочена, процентна ставка — змінена. План схвалюють кредитори і затверджує суд.

Строк виконання плану не може перевищувати п’яти років, а якщо йдеться про погашення боргів за кредитами, отриманими на придбання житла, — десяти років. Це робить процедуру реальним інструментом для іпотечних боржників.

Окремий важливий момент: у процедурі реструктуризації податковий борг, що виник протягом трьох років до дня ухвали про відкриття провадження, визнається безнадійним і списується.

Погашення боргів. До цієї процедури переходять, якщо план реструктуризації не схвалений кредиторами, не затверджений судом або не виконується. Суд визнає боржника банкрутом і вводить процедуру погашення боргів строком на 12 місяців. Майно боржника, яке входить до ліквідаційної маси, реалізується, виручка розподіляється між кредиторами в порядку черговості, а непогашений залишок за результатами процедури списується.

Що важливо розуміти про вибір. Реструктуризація зберігає майно, але вимагає платоспроможності — у боржника має бути дохід, з якого можна платити. Погашення боргів означає втрату майна, що підлягає реалізації, але дає повне звільнення за рік. Більшість справ, у яких у боржника немає ані доходу, ані ліквідного майна, завершуються саме другим шляхом.

Керуючий. У першій процедурі це керуючий реструктуризацією, у другій — керуючий реалізацією. Він веде реєстр вимог, перевіряє правочини боржника за попередні періоди, організовує продаж майна і звітує суду.

Що станеться з майном

Це питання хвилює найбільше, і відповідь на нього не «заберуть усе».

Ліквідаційна маса. До неї включається все майно боржника, у тому числі частка у спільній власності подружжя. Якщо майно перебуває у спільній власності, для його реалізації частка боржника виділяється.

Єдине житло. Кодекс встановлює, що житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, не включається до складу ліквідаційної маси в межах площі, визначеної кодексом, і не може бути реалізоване — за однієї умови: воно не є предметом забезпечення (іпотеки, застави). Якщо квартира в іпотеці, вона буде реалізована в інтересах забезпеченого кредитора.

Це найважливіше практичне розмежування. Людина з валютною іпотекою, яка сподівається через банкрутство зберегти квартиру, має розуміти: процедура дозволить списати залишок боргу після продажу, але саме житло захистить лише план реструктуризації, схвалений іпотекодержателем. Про механіку звернення стягнення ми писали у статті про іпотеку.

Інше майно, що виключається. Кодекс виводить з-під реалізації речі повсякденного вжитку, необхідні для життя боржника та його сім’ї. Водночас загальна вартість майна, що виключається з ліквідаційної маси, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати — у 2026 році це 259 410 гривень. Тобто виключення не безмежне.

Правочини за попередні періоди. Керуючий перевіряє договори боржника за визначений кодексом період до відкриття провадження. Договори дарування родичам, продаж майна за заниженою ціною, переоформлення автомобіля на дружину — усе це може бути визнано недійсним, а майно повернуто до ліквідаційної маси. Більше того, такі дії ставлять під сумнів добросовісність боржника і можуть коштувати йому звільнення від боргів.

Доходи під час процедури. Боржник не залишається без засобів: з його доходу виключаються суми, необхідні для утримання самого боржника та осіб, які перебувають на його утриманні. Решта спрямовується на погашення вимог.

Які борги не списуються

Кодекс залишає три групи вимог, які зберігаються і після закриття провадження. Їх можна заявити боржнику й пізніше — у непогашеній частині.

• Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, а також шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення або адміністративного правопорушення.
• Аліменти. Жодна процедура неплатоспроможності не звільняє від обов’язку утримувати дитину. Про механізми стягнення ми писали у статті про аліменти з безробітного.
• Інші вимоги, нерозривно пов’язані з особистістю боржника. Це оціночна категорія, яку наповнює судова практика.

Окрема підстава для відмови у звільненні. Суд може не звільнити боржника від боргів, якщо встановить його недобросовісність: надання недостовірних відомостей у декларації, приховування майна, доходів чи правочинів, умисне нарощування боргу напередодні звернення, отримання кредиту на підставі свідомо неправдивих даних. У такому разі процедура відбудеться, майно буде реалізоване, а борг залишиться.

Про що часто запитують окремо. Кредити — списуються. Позики в мікрофінансових організаціях — списуються. Поручительство — списується, бо це грошове зобов’язання боржника. Комунальні борги — списуються. Податковий борг у процедурі реструктуризації, що виник протягом трьох років до відкриття провадження, визнається безнадійним. Штрафи за кримінальні та адміністративні правопорушення — ні.

Борги подружжя. Якщо кредит оформлений на одного з подружжя, але кошти витрачені на потреби сім’ї, другий із подружжя може відповідати солідарно. Процедура банкрутства одного з них не звільняє другого — це окремий і дуже практичний ризик, який варто оцінити до подання заяви.

Наслідки на роки вперед

Звільнення від боргів має ціну, і вона розтягнута в часі. Кодекс встановлює три обмеження.

П’ять років — заборона повторної процедури. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про її неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, коли боржник повністю погасив борги.

П’ять років — обов’язок попереджати. Протягом п’яти років після визнання банкрутом особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти другу сторону про факт своєї неплатоспроможності. Невиконання цього обов’язку створює ризик визнання договору недійсним та інших наслідків.

Три роки — ділова репутація. Протягом трьох років після визнання банкрутом особа не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію. Це обмеження має цілком конкретні прояви: вимога бездоганної ділової репутації висувається до керівників і власників істотної участі банків, страхових компаній, фінансових установ, професійних учасників ринків капіталу, арбітражних керуючих.

Чого в кодексі немає, попри поширений міф. Загальної заборони працювати директором звичайного ТОВ, бути ФОП, виїжджати за кордон чи відкривати рахунки після завершення процедури кодекс не встановлює. Обмеження стосуються саме регульованих сфер, де законом вимагається бездоганна ділова репутація.

Кредитна історія. Інформація про процедуру потрапляє до бюро кредитних історій і зберігається тривалий час. На практиці це означає відмови в кредитуванні протягом кількох років і необхідність заново будувати історію з невеликих забезпечених продуктів.

Публічність. Оголошення про відкриття провадження оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади. Це не приватна процедура, і кредитори, роботодавці та контрагенти можуть про неї дізнатися.

Скільки це коштує і триває

Авансування винагороди арбітражного керуючого. Це основна обов’язкова витрата. До заяви додаються докази внесення на депозитний рахунок суду авансу винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Винагорода розраховується від мінімальної заробітної плати, тому у 2026 році аванс становить близько 25 941 гривні. Верховний Суд виходив із того, що чинне законодавство не звільняє фізичну особу від обов’язку авансувати цю винагороду при поданні заяви.

Судовий збір. Стаття 4 Закону «Про судовий збір» не встановлює ставки за подання фізичною особою заяви про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність — ставка у 10 прожиткових мінімумів стосується заяви кредитора у справі про банкрутство. Судовий збір боржнику доведеться сплачувати лише в окремих випадках: при поданні позову в межах справи або при апеляційному чи касаційному оскарженні ухвал.

Інші витрати. Правова допомога, нотаріальні дії, оцінка майна, витрати на публікації та проведення торгів. Останні покриваються з ліквідаційної маси.

Строки. Орієнтовний графік виглядає так:

Реалістичний орієнтир. Справа без ліквідного майна і без спорів із кредиторами займає від року до півтора. Справа з нерухомістю, запереченнями банку та оспорюванням правочинів — два роки і більше.

Чи є альтернатива. Так, і її варто зважити: домовленість із кредитором про реструктуризацію поза процедурою, оспорювання окремих вимог, застосування позовної давності до старих боргів, захист у виконавчому провадженні. Останній напрям ми описали у статті про виконання судового рішення.

Коли процедура не допоможе

Чесна оцінка на старті економить і гроші, і рік життя. Є ситуації, у яких банкрутство фізособи не дасть очікуваного результату.

• Основний борг — аліменти або відшкодування шкоди здоров’ю. Ці вимоги не списуються, тож процедура нічого не змінить.
• Майно виведено напередодні звернення. Правочини будуть перевірені, а недобросовісність стане підставою для відмови у звільненні від боргів.
• Мета — зберегти іпотечну квартиру без згоди банку. Забезпечене майно реалізується; зберегти його можна лише через план реструктуризації, схвалений іпотекодержателем.
• Борг невеликий і об’єктивно обслуговуваний. Витрати на процедуру та п’ятирічні обмеження можуть виявитися дорожчими за сам борг.
• Людина планує працювати у фінансовому секторі. Трирічне обмеження щодо бездоганної ділової репутації закриє доступ до відповідних посад.
• Другий з подружжя відповідає солідарно. Банкрутство одного не звільняє другого, і кредитор просто перенесе тиск.

Що робити перед поданням заяви. Зібрати повний перелік зобов’язань із документами; перевірити, чи не минула позовна давність за частиною з них; оцінити майно і зрозуміти, що потрапить до ліквідаційної маси; перевірити правочини за останні роки; порахувати аванс керуючому; змоделювати обидва сценарії — реструктуризацію і погашення боргів. Лише після цього приймати рішення.

Порівняти логіку з корпоративною процедурою корисно тим, хто має і особисті, і бізнесові борги — ми описали її у статті про банкрутство компанії. А якщо ви на боці кредитора, відповідний набір інструментів зібрано в матеріалі про те, як стягнути борг через суд.

У LEGIUS ми ведемо справи про неплатоспроможність фізичних осіб під ключ: оцінюємо перспективу до подання заяви, готуємо декларацію та план реструктуризації, представляємо боржника на зборах кредиторів і в суді, захищаємо правочини від оспорювання. Напрям веде практика судових спорів. Щоб оцінити вашу ситуацію, запишіться на консультацію.