Як стягнути борг через суд в Україні

З чого починається стягнення боргу

Перед тим як писати позов, потрібно відповісти на чотири питання. Від них залежить і процедура, і вартість, і строки.

1. Чим підтверджується борг. Договір, накладні, акти, розписка, рішення суду, виписка з рахунку. Якщо документів немає, половина роботи — це їх відновлення, а не судовий процес.
2. Хто боржник. Фізична особа, ФОП чи юридична особа. Від цього залежить і суд (цивільний чи господарський), і ставка судового збору, і те, з чого реально можна буде стягнути.
3. Чи не сплила позовна давність. Питання, яке у 2026 році стало складнішим, ніж здається, — розбираємо його окремо нижче.
4. Чи є у боржника майно. Рішення суду без майна боржника залишається папером. Тому перевірку активів розумніше робити до подання позову, а не після.

І практичне: перед позовом надішліть письмову вимогу рекомендованим листом з описом вкладення. Часто це закриває питання без суду, а якщо ні — вимога фіксує момент, з якого прострочення стає очевидним, і працює на розрахунок процентів. Такі справи ведемо в межах практики судових спорів.

Позовна давність: чому зараз її рахують нетривіально

За статтею 256 ЦК позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права. Загальна давність становить три роки (стаття 257 ЦК). Для окремих вимог діє спеціальна: зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК). Перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК).

А далі починається те, через що зараз помиляються і кредитори, і боржники. За останні роки строки двічі змінювали режим:

Ключове, що з цього випливає:

• Періоди не мають розриву. Карантинний і воєнний режими або діяли одночасно, або йшли безпосередньо один за одним. Тому строк, який не сплив станом на 2 квітня 2020 року, фактично «стояв» до 4 вересня 2025 року.
• З 4 вересня 2025 року відлік відновлюється — не починається заново, а продовжується з того залишку, який був.
• Верховний Суд прямо вказав, що глава 19 ЦК не знає такого самостійного інституту, як продовження позовної давності, — є лише зупинення (стаття 263 ЦК) і переривання (стаття 264 ЦК).

Приклад розрахунку. Право вимоги виникло 2 квітня 2018 року, загальна давність — три роки. Станом на 2 квітня 2020 року минуло два роки, отже залишок становив один рік. Саме цей залишок відновлено з 4 вересня 2025 року, тож звернутися до суду треба до 3 вересня 2026 року.

Ще дві деталі, які вирішують справи:

• КЦС ВС визнав, що пункт 12 Прикінцевих положень застосовується і тоді, коли тривалість давності була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК — наприклад, у кредитному договорі до п’яти років.
• Якщо давність спливла за основною вимогою, вважається, що вона спливла і за додатковою — зокрема за вимогами зі статті 625 ЦК, бо зобов’язання зі сплати інфляційних і процентів є акцесорним і поділяє долю основного (КЦС ВС від 23.11.2022 № 285/3536/20; ОП КЦС ВС від 13.03.2023 № 554/9126/20).

Важливо: суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі. Якщо боржник про неї не заявив, суд не застосовує її з власної ініціативи.

Наказне провадження: коли вистачить судового наказу

Найдешевший і найшвидший шлях, про який часто забувають. Судовий наказ — це особлива форма судового рішення, яка видається в порядку наказного провадження за результатами розгляду вимог, прямо перелічених у статті 161 ЦПК.

Чим воно відрізняється від позовного: справа розглядається без судового засідання, без виклику заявника і боржника та без заслуховування їхніх пояснень. І головна перевага — судовий наказ одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом (стаття 160 ЦПК). Тобто окремий виконавчий лист не потрібен.

Категорії вимог, за якими може бути видано наказ, зокрема такі:

• трудові — про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;
• житлово-комунальні — про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у тому числі з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, якщо такі нарахування заявлені відповідно до закону;
• телекомунікаційні — заборгованість за послуги зв’язку, телебачення та радіомовлення;
• аліментні — вимоги, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК;
• окремі договірні грошові вимоги — зокрема коли вимогу заявлено до юридичної особи.

Заява подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності. Суд перевіряє її відповідність вимогам ЦПК і наявність документів, що підтверджують вимогу, і за результатами або видає наказ, або постановляє ухвалу про відмову в його видачі.

А тепер зворотний бік, через який наказ не є універсальним рішенням:

• Судовий наказ не підлягає апеляційному оскарженню, але боржник має право подати до суду, який його видав, заяву про скасування протягом 15 днів з дня вручення копії наказу та доданих документів. Це правило не застосовується до окремих категорій, зокрема до аліментних наказів за пунктами 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК.
• Скасувати наказ боржнику легко — достатньо вчасно подати заяву. Тому в реальному спорі, де боржник активний і заперечує, наказ часто стає лише витраченим часом.

Утім, скасування не є поразкою: у разі скасування судового наказу заявник не позбавляється права звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження. Логіка проста: наказне провадження призначене не для вирішення складного спору, а для оперативного захисту там, де вимога визначена і підтверджена документами.

Позовне провадження: куди подавати і що писати

Якщо вимога не підпадає під статтю 161 ЦПК або боржник заперечує, залишається позов.

Який суд. Спір між юридичними особами або ФОП у межах господарської діяльності — господарський суд. Спір за участю фізичної особи, не пов’язаний із її підприємницькою діяльністю, — суд у порядку цивільного судочинства. Про те, як влаштований господарський процес і коли спір є малозначним, — у матеріалі господарський спір покроково.

Що має бути в позові. Крім формальних реквізитів — три речі, через які позови найчастіше залишають без руху або програють:

• Чіткий розрахунок. Не «заборгованість 150 000 грн», а таблиця: яка сума, за яким документом, з якої дати прострочення, скільки днів, як нараховано проценти. Розрахунок робиться окремим додатком, на який посилається позов.
• Доказ виникнення зобов’язання і доказ його невиконання. Перше зазвичай є (договір), друге забувають: банківська виписка, акт звірки, відсутність платежу.
• Докази надсилання вимоги, якщо договір або закон передбачає претензійний порядок.

Акт звірки заслуговує окремої згадки: підписаний боржником акт — один із найсильніших доказів, а за певних обставин він ще й перериває перебіг позовної давності за статтею 264 ЦК, бо є вчиненням дії, що свідчить про визнання боргу. Якщо є шанс отримати підписану звірку до суду, це варто зробити.

Малозначні справи. У цивільному процесі невеликі за сумою справи розглядаються в спрощеному позовному провадженні: без виклику сторін або з обмеженим розглядом, що пришвидшує процес. Критерії віднесення справи до малозначних варто звіряти з чинною редакцією ЦПК, бо вони прив’язані до прожиткового мінімуму і переглядаються.

Судовий збір у 2026 році

Судовий збір справляється у розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому заява подається до суду (стаття 4 Закону «Про судовий збір»). З 1 січня 2026 року цей показник становить 3 328 грн, і від нього рахуються всі ставки.

Три практичні зауваження.

Перше — верхня межа. Для фізичної особи вона низька: за позовом на мільйон гривень збір усе одно становитиме 16 640 грн, а не 10 000 грн від одного відсотка. Для юридичної особи стеля значно вища, тож великі господарські позови обходяться дорожче.

Друге — збір повертається. За статтею 141 ЦПК судові витрати покладаються на сторону, проти якої ухвалено рішення, пропорційно до задоволених вимог. Тобто в разі виграшу збір стягується з боржника разом із боргом.

Третє — від збору можна звільнитися. Стаття 5 Закону «Про судовий збір» містить перелік пільгових категорій (зокрема особи з інвалідністю I та II груп, військовослужбовці та учасники бойових дій у справах, пов’язаних із порушенням їхніх прав). Крім того, суд може врахувати майновий стан сторони і характер справи та зменшити розмір збору або звільнити від сплати — для цього подається клопотання з документами на підтвердження обставин.

Наведені ставки стосуються цивільного та господарського судочинства. В адміністративних справах межі інші, тож для спору з органом влади їх треба дивитися окремо.

Інфляційні втрати та три проценти річних

Це інструмент, який недовикористовують чи не в половині позовів. Частина друга статті 625 ЦК: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позиції Верховного Суду, які варто знати:

• Це не неустойка. Нарахування за статтею 625 ЦК мають компенсаційний, а не штрафний характер, тож положення статті 549 ЦК (штраф, пеня) і статті 625 ЦК різні за правовою природою (ВС від 30.01.2019 у справі № 922/175/18). Практичний наслідок: ці суми можна заявляти поряд із пенею за договором, а не замість неї.
• Це мінімальна гарантія кредитора. Велика Палата ВС у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, що право на стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних є мінімальною гарантією, яка дає кредиторові можливість захистити майнові інтереси; позбавлення цього права порушувало б баланс інтересів.
• Суд не може їх зменшити. Три проценти річних, як і інфляційні втрати, не підлягають зменшенню судом (ВП ВС від 02.07.2025 у справі № 903/602/24). Це відрізняє їх від неустойки, розмір якої суд зменшувати може.
• Дія норми широка. Положення статті 625 ЦК поширюються на всі грошові правовідносини — і договірні, і недоговірні, — тобто на будь-яке зобов’язання, виражене у грошових одиницях.
• Судове рішення не змінює правовідносин. Воно не породжує нового грошового зобов’язання і не припиняє нарахування: за період прострочення виконання рішення суду стягувач також має право на нарахування за статтею 625 ЦК (ВП ВС від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16 і № 646/14523/15; від 03.10.2023 у справі № 366/203/21).

Як рахувати. Три проценти річних — за формулою: сума боргу × 3 % ÷ 365 днів × кількість днів прострочення. Інфляційні втрати рахуються виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення. Практика застосування додає правило округлення за датою погашення: якщо погашення здійснено з 1 по 15 день місяця, інфляційні за цей місяць не враховуються, а якщо з 16 по 31 — враховуються.

Дві межі, про які треба пам’ятати при складанні вимоги:

• нарахування обмежується трьома роками, що передують поданню позову;
• позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних, нарахованих на задавнену вимогу, допускається тільки разом із пред’явленням позову про стягнення самої задавненої вимоги (ВП ВС від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16).

Забезпечення позову: як не виграти в порожнечу

Найчастіший фінал справи про стягнення боргу — виграний процес і порожні рахунки боржника. Між поданням позову і виконанням рішення минає багато місяців, і цього часу зазвичай вистачає, щоб вивести активи.

Тому клопотання про забезпечення позову подається разом із позовом, а не тоді, коли стало зрозуміло, що стягувати нема з чого. Типові заходи — арешт грошових коштів на рахунках у межах ціни позову, арешт майна, заборона вчиняти певні дії.

Що має бути в клопотанні, щоб воно спрацювало:

• конкретні обставини, які свідчать про ризик ускладнення чи неможливості виконання рішення: боржник уже відчужує майно, припинив діяльність, змінює засновників, має інші невиконані рішення;
• співмірність заходу заявленим вимогам — арешт на суму, що кратно перевищує борг, суди не задовольняють;
• конкретика щодо майна: які саме рахунки, яке майно, в яких межах.

Докладно про підстави, межі та оскарження — у матеріалі забезпечення позову та арешт рахунків.

Паралельно варто зібрати картину активів боржника з відкритих джерел: реєстр речових прав, реєстр обтяжень рухомого майна, дані про транспортні засоби, відомості про інші судові справи та виконавчі провадження. Це і аргументація для забезпечення, і відповідь на питання, чи взагалі має сенс судитися.

Після рішення: виконання і що воно дає

Рішення суду саме по собі грошей не приносить. Після набрання ним законної сили видається виконавчий лист (у наказному провадженні, нагадаємо, таким документом є сам наказ), і починається виконавче провадження — через державну виконавчу службу або приватного виконавця.

Що важливо врахувати на цьому етапі:

• Нарахування не зупиняється. Оскільки судове рішення не породжує нового зобов’язання і не змінює правовідносин сторін, за період прострочення його виконання стягувач має право нараховувати інфляційні та три проценти річних далі — окремою вимогою.
• Вибір виконавця має значення. Приватний виконавець зазвичай активніший, але має обмеження за категоріями справ; державна служба працює з усіма категоріями, але повільніше.
• Стягнення з юридичної особи, яка не має майна, часто переходить у площину банкрутства, де з’являється окремий інструмент — субсидіарна відповідальність керівника та засновників за зобов’язаннями боржника, якщо банкрутство настало з їхньої вини.

Порядок дій на цій стадії і типові помилки описано в матеріалі виконання судового рішення.

Коротко вся послідовність:

1. зібрати документи, що підтверджують борг, і порахувати суму з процентами;
2. перевірити позовну давність з урахуванням карантинного і воєнного режимів та дати 4 вересня 2025 року;
3. перевірити активи боржника;
4. надіслати письмову вимогу;
5. обрати процедуру: судовий наказ, якщо вимога є в переліку статті 161 ЦПК і спору не очікується, інакше позов;
6. подати позов разом із клопотанням про забезпечення;
7. після рішення — виконавче провадження і, за потреби, окрема вимога за статтею 625 ЦК за період виконання.

Якщо сума боргу істотна або боржник уже почав виводити активи, запишіться на консультацію: саме рішення про забезпечення позову на старті найчастіше визначає, чи будуть гроші наприкінці.