Скарга до ДПС: порядок адміністративного оскарження

Що таке адміністративне оскарження

Адміністративне оскарження — це перегляд рішення контролюючого органу органом вищого рівня за скаргою платника, передбачений статтею 56 ПКУ. Процедура одноступенева: скарга подається до контролюючого органу вищого рівня, і його рішення завершує адміністративний шлях.

Головна властивість процедури: доки вона триває, грошове зобов’язання залишається неузгодженим, а отже податкового боргу не виникає й активи не підлягають стягненню. Механіку ми розібрали в матеріалі про податковий борг та арешт рахунків.

Коли адміністративний шлях доцільний, а коли краще одразу до суду — порівняння в матеріалі про адміністративне чи судове оскарження ППР. Тут розбираємо саму процедуру.

Контекст — на сторінці податкове право.

Строки: цифри, через які втрачають справи

10 робочих днів — найкоротший і найчастіше пропущений строк у податкових спорах. Це приблизно два календарні тижні, і відлік починається з дня, наступного за днем отримання ППР.

Що з цього випливає практично:

• дату отримання ППР потрібно зафіксувати — конверт, поштове повідомлення, відмітка в електронному кабінеті;
• рішення про шлях ухвалюється в перші дні, а не на другому тижні: якщо обрано суд, скаргу подавати не потрібно, але строк на позов теж біжить;
• пропущений строк робить зобов’язання узгодженим, і далі боротьба йде вже за майно, а не за суму.

Якщо продовження розгляду застосовується, орган зобов’язаний письмово або електронно повідомити платника про це до закінчення 20-денного строку. Відсутність такого повідомлення — окремий аргумент.

Правило 20 днів: автоматичне задоволення скарги

Це найцінніший механізм процедури, і він працює без участі платника.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою не надіслано платнику протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника з дня, наступного за останнім днем відповідного строку (п. 56.9 ПКУ).

Щоб цим скористатися, потрібні дві дати, зафіксовані документально:

1. дата отримання скарги органом — відмітка про прийняття, поштове повідомлення про вручення, підтвердження подання через електронний кабінет;
2. дата надіслання рішення платнику — або факт його неотримання.

Практична порада: подавайте скаргу у спосіб, який безумовно фіксує дату її отримання органом, і не покладайтеся на припущення про строки доставки. Саме перша дата є точкою відліку 20 днів, і без неї механізм довести неможливо.

І зворотне застереження: автоматичне задоволення не є «лотереєю», на яку варто розраховувати. Органи зазвичай укладаються в строк або продовжують його. Механізм працює як запобіжник, а не як стратегія.

Зміст і форма скарги

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку, за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати.

Що має бути в скарзі:

1. реквізити оскаржуваного рішення — номер, дата, орган, що його ухвалив, і дата отримання платником;
2. обставини справи — фактичні, без оцінок;
3. у чому саме полягає неправомірність — із посиланням на конкретні норми, а не на несправедливість загалом;
4. доводи щодо процедури — порушення строків перевірки, дефекти наказу, вихід за межі предмета, неврахування поданих документів;
5. вимоги — скасувати рішення повністю або в частині;
6. додатки описом;
7. заява про бажання бути присутнім при розгляді, якщо ви цього хочете — про це далі.

Важливе застереження про якість. Скарга, написана за два дні «щоб встигнути», часто шкодить: слабка позиція, викладена письмово, згодом цитується в суді проти платника. Якщо строк спливає, а позиція не готова, іноді правильніше йти одразу до суду з якісним позовом, ніж подавати слабку скаргу.

Під час підготовки варто врахувати обмеження щодо документів, які не були надані на перевірку, — вимоги пункту 44.6 статті 44 ПКУ.

Участь у розгляді скарги

Платник має право заявити у скарзі про своє бажання бути присутнім при її розгляді — особисто або через представника, у тому числі в режимі відеоконференції.

Якщо таке бажання заявлено, контролюючий орган зобов’язаний повідомити про дату, час і місце або спосіб розгляду не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду. Інформація про розгляд у режимі відеоконференції надсилається в електронний кабінет у той самий строк.

Цим правом варто користуватися, і ось чому:

• присутність змінює характер розгляду — письмова скарга читається, усні пояснення обговорюються;
• можна відреагувати на доводи органу одразу, а не дізнатися про них із рішення;
• відеоконференція знімає логістичну проблему — для регіональних компаній це означає участь без поїздки;
• неповідомлення про розгляд за наявності заявленого бажання є процедурним порушенням і окремим аргументом у суді.

Заявити про бажання потрібно в самій скарзі. Згадати про це згодом телефоном — не те саме, і зобов’язання повідомляти в органу не виникає.

Результати розгляду

За результатами розгляду орган може:

• залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення;
• скасувати рішення повністю;
• скасувати рішення частково — доволі частий результат, коли частина донарахувань обґрунтована, а частина ні;
• призначити повторну перевірку.

Останній варіант варто розуміти правильно: повторна перевірка не є перемогою. Вона означає, що питання повертається на початок із новим колом ризиків, і готуватися до неї потрібно так само, як до першої.

Після завершення адміністративного оскарження залишається суд — але з важливою поправкою на строк: використання досудового шляху скорочує строк звернення до адміністративного суду до трьох місяців з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги. Тому рішення про подальші дії ухвалюється одразу після отримання рішення за скаргою, а не через місяці.

Ми готуємо скарги, беремо участь у розгляді в органі, зокрема у відеоконференції, і супроводжуємо подальше судове оскарження в межах практик податкового права та судових спорів.

Більше матеріалів — у розділі податкове право.