Стягнення аліментів з безробітного платника

Безробіття не звільняє від аліментів

Найпоширеніший міф серед платників: «я не працюю, отже платити нічим». Юридично це не так. Обов’язок утримувати дитину випливає з факту батьківства, а не з наявності роботи.

Батьки зобов’язані утримувати дитину незалежно від свого матеріального становища. Відсутність доходу може вплинути на розмір аліментів, але не скасовує сам обов’язок і не зупиняє нарахування.

Практичний наслідок: у непрацюючого платника борг накопичується так само, як у працюючого. Різниця лише в тому, що стягувати його доводиться не із зарплати, а іншими способами.

Тверда сума замість частки

Стягувати частку від заробітку з людини без заробітку безглуздо — чверть від нуля дорівнює нулю. Тому в таких справах аліменти присуджують у твердій грошовій сумі.

Діє гарантована нижня межа: розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Закон окремо називає й рекомендований орієнтир — повний прожитковий мінімум.

Суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини й платника, наявність інших дітей на утриманні та інші істотні обставини. Але «не маю доходу» саме по собі підставою для мінімального розміру не є — суд оцінює спроможність, а не лише офіційну довідку.

Механізм вибору способу стягнення розібраний у матеріалі про аліменти у твердій грошовій сумі.

Як рахується борг непрацюючого

Це ключове, чого не знає більшість платників, і що варто знати стягувачам.

Якщо особа у період утворення заборгованості не працювала, розмір боргу визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або середньої заробітної плати в даній місцевості.

Практичний наслідок парадоксальний: борг непрацюючого нерідко виявляється більшим, ніж у того, хто працює за мінімальною ставкою. Розрахунок робиться не від нуля, а від середнього показника.

Розрахунок заборгованості здійснює виконавець за заявою стягувача. Отримати цей розрахунок — перший практичний крок у будь-якій справі про борг: без нього немає ані підстави для пені, ані підстави для обмежень.

Доходи, які часто не помічають

«Безробітний» у побутовому сенсі і «особа без доходів» у юридичному — різні речі. Аліменти утримуються з ширшого переліку надходжень, ніж думають.

• Допомога по безробіттю — з неї аліменти утримуються.
• Пенсія будь-якого виду.
• Дохід від підприємницької діяльності, зокрема від зареєстрованого ФОП — див. аліменти з ФОП.
• Дохід від здачі майна в оренду.
• Стипендія, авторська винагорода, дохід від інвестицій.
• Виплати за цивільно-правовими договорами — типова конструкція для тих, хто «офіційно не працює».

Окрема категорія — доходи з-за кордону. Якщо платник виїхав і працює за межами України, механізм складніший, але не безнадійний: див. матеріал про аліменти з іноземця.

Обмеження прав боржника

Найдієвіший інструмент у справах з непрацюючими платниками. Коли грошей стягнути ніде, працює тиск через обмеження.

За наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за визначений законом строк, виконавець за заявою стягувача виносить постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:

• виїзду за межі України;
• керування транспортними засобами;
• користування вогнепальною зброєю;
• полювання.

Для боржників за аліментами на дитину з інвалідністю або тяжко хвору дитину строк, після якого застосовуються обмеження, коротший.

Практика показує, що обмеження виїзду й керування транспортом дають найшвидший результат — часто борг гаситься протягом кількох тижнів після винесення постанови. Але вони не застосовуються автоматично: потрібна заява стягувача виконавцю.

Паралельно виконавець звертає стягнення на майно боржника — нерухомість, транспорт, кошти на рахунках, частку в бізнесі.

Пеня та кримінальна відповідальність

Пеня нараховується за кожен день прострочення від суми несплачених аліментів. Її загальний розмір обмежений сумою самої заборгованості. Стягується вона не автоматично — за окремою вимогою.

Кримінальна відповідальність настає за злісне ухилення від сплати аліментів. Кваліфікуючою ознакою є заборгованість, що виникла за визначений законом період.

Реалістична оцінка: кримінальне провадження рідко приводить до реального стягнення грошей. Його сенс інший — це серйозний важіль тиску, який часто спонукає боржника домовитися. Розраховувати на нього як на основний спосіб отримати кошти не варто.

Ще один механізм — за систематичне ухилення від виконання обов’язків можливе порушення питання про позбавлення батьківських прав. Але тут варто розуміти: позбавлення прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину, тож це питання виховання, а не грошей.

Що робити стягувачу

Порядок дій, який реально працює:

1. Отримати рішення про аліменти у твердій сумі, якщо його ще немає, або змінити спосіб стягнення з частки на тверду суму.
2. Відкрити виконавче провадження — у державного або приватного виконавця.
3. Подати заяву про розрахунок заборгованості. Без офіційного розрахунку решта інструментів не працює.
4. Подати заяву про обмеження прав боржника — виїзд, керування транспортом. Це не робиться автоматично.
5. Надати виконавцю відомості про майно й доходи боржника, якщо вони вам відомі.
6. Заявити вимогу про пеню окремо.

Найчастіша помилка стягувачів — відкрити провадження і чекати. Виконавець веде десятки справ одночасно, і активність стягувача прямо впливає на результат.

Загальні механізми роботи з боргом розібрані в матеріалі про заборгованість за аліментами. Адвокати практики сімейного права LEGIUS супроводжують стягнення у справах, де платник не має офіційного доходу.