Пенсійний фонд обмежує пенсію десятьма прожитковими мінімумами або застосовує понижувальні коефіцієнти? Пояснюємо, на що спиратися, як працює колізія між Законом № 2262-XII і Законом № 3668-VI, що відбувається з коефіцієнтами 2025–2026 років і як домогтися перерахунку з виплатою різниці.
Що таке обмеження розміру пенсії
Суть проблеми в одному абзаці. Пенсія особи, звільненої з військової служби, обчислюється від грошового забезпечення з урахуванням вислуги років і надбавок, і за високих показників нарахована сума може бути значною. Але Пенсійний фонд виплачує не нараховану суму, а обмежену максимальним розміром — десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Різниця просто не виплачується.
Ліміт змінюється разом із прожитковим мінімумом: у 2025 році це 23 610 гривень. Для пенсіонера з мінімальною пенсією обмеження не має значення, але для того, хто має велику вислугу й високе грошове забезпечення, воно означає щомісячну недоплату.
Обмеження поширюється на всі види військових пенсій: за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника. До розрахунку максимального розміру враховуються надбавки, підвищення, додаткова пенсія, цільова грошова допомога, пенсія за особливі заслуги перед Україною, індексація та інші доплати, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Кого це стосується насамперед — осіб, яким пенсію призначено за Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Саме щодо цієї категорії сформована судова практика, про яку йдеться нижче. Для пенсій, призначених за іншими законами, висновки можуть бути іншими — це важливо не змішувати.
Супровід таких справ ми здійснюємо в межах практики судових спорів.
Рішення КСУ № 7-рп/2016
Ключовий документ — Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. Ним визнано неконституційними положення, що встановлювали обмеження максимального розміру пенсії осіб, звільнених з військової служби, — тобто частину 7 статті 43 Закону № 2262-XII. Ця норма втратила чинність у грудні 2016 року.
Правова позиція Конституційного Суду, яку варто цитувати в позові дослівно: обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України.
Частина 5 статті 17 Конституції встановлює, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Логіка Суду в тому, що цей захист є безумовним — отже його не можна обмежувати фіксованою межею, яка не враховує фактично заслуженого розміру забезпечення.
Додатковий аргумент, який походить із самого Закону № 2262-XII. Частина 3 статті 1-1 цього Закону містить застереження: зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тобто обмеження, встановлене іншим законом, суперечить і цьому застереженню.
Це базова конструкція позову: норма, що встановлювала обмеження у «військовому» законі, визнана неконституційною; зміна умов пенсійного забезпечення можлива лише через сам цей закон; отже обмеження застосовуватися не може.
Колізія двох законів
Якби все закінчувалося рішенням Конституційного Суду, судових справ не було б. Проблема в тому, що обмеження залишилося в іншому законі.
Стаття 2 Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (чинний з 1 жовтня 2011 року) встановлює, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Ця норма дублює зміст виключеної частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII — тобто регулює той самий предмет.
Саме на статтю 2 Закону № 3668-VI посилається Пенсійний фонд, обґрунтовуючи правомірність обмеження. Формально ця норма чинна й Конституційним Судом не скасована.
Як цю колізію вирішують адміністративні суди:
- на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення КСУ № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI;
- застосування положень Закону № 3668-VI щодо військовослужбовців фактично суперечить Рішенню КСУ № 7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції;
- отже застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення КСУ № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Додатковий аргумент із самого Закону № 3668-VI, який варто перевірити у кожній справі: згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 жовтня 2011 року. А частина 2 тих самих положень передбачає: якщо внаслідок прийняття Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Практичний висновок: дата призначення пенсії має значення. Для «старих» пенсіонерів є окрема, суто законодавча підстава, яка не потребує навіть посилання на рішення КСУ.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19 наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право якої на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, і зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення КСУ № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Друга загальна позиція, яку суди застосовують у цій категорії справ: суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Це знімає заперечення на кшталт «норма чинна, отже підлягає застосуванню».
Третій корисний орієнтир — щодо строків. У зразковому рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19 (провадження № Пз/9901/20/19) щодо довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям зазначено, що перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Це зразкове рішення стосується саме довідок, але сформульований у ньому підхід до обчислення дати перерахунку використовують і в інших пенсійних спорах.
Окремо про питання строку звернення, яке зараз перебуває в опрацюванні. У справі № 460/10097/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 21 жовтня 2025 року) розглядала ключове питання: як рішення Конституційного Суду, яким норму визнано неконституційною, впливає на застосування строку звернення за перерахунком. Позиція, яку обстоювала позивачка, полягала в тому, що виплата має здійснюватися з дати втрати чинності нормою, визначеної в рішенні КСУ, і право на такий перерахунок може бути реалізоване без обмеження строком. Перед поданням позову правову позицію щодо строків варто перевіряти з огляду на остаточні висновки в цій справі.
І чесне застереження. Практика Верховного Суду в пенсійних спорах не є однорідною, і висновки залежать від того, за яким законом призначено пенсію. У справі, яку Верховний Суд розглянув у 2023 році, обмеження було визнане правомірним — але там пенсія була призначена за іншим законом, і застосовувалася загальна норма статті 2 Закону № 3668-VI. Тому першим питанням у кожній справі є не «чи законне обмеження взагалі», а «за яким законом призначено саме цю пенсію».
Понижувальні коефіцієнти 2025–2026
Після рішення КСУ законодавець застосував інший інструмент: не пряме обмеження максимальним розміром, а понижувальні коефіцієнти до суми перевищення.
Механізм запрацював з постановою Кабінету Міністрів від 3 січня 2025 року № 1: з 1 січня 2025 року і на період дії воєнного стану до частини пенсійних виплат, що перевищує десять прожиткових мінімумів, застосовуються коефіцієнти:
| Частина виплати | Коефіцієнт |
|---|---|
| від 10 до 11 прожиткових мінімумів | 0,5 |
| від 11 до 13 прожиткових мінімумів | 0,4 |
| від 13 до 17 прожиткових мінімумів | 0,3 |
| від 17 до 21 прожиткового мінімуму | 0,2 |
Далі конструкцію закріпили на рівні закону: стаття 30 Закону № 4695-IX передбачає, що пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів, а відповідний порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 2025 року № 1778.
Як на це реагують суди. Аргументація в рішеннях така: оскільки ані Закон № 2262-XII, ані Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачають обмеження розміру пенсій шляхом застосування до суми перевищення обмежувальних коефіцієнтів, Пенсійний фонд зобов’язаний виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром і без застосування таких коефіцієнтів. Є рішення, якими дії Пенсійного фонду щодо обмеження нарахованої суми граничним розміром визнано протиправними, а фонд зобов’язано виплачувати нараховану суму без обмеження та доплатити різницю — наприклад, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 340/8519/25. Суд виходив з того, що виплату та обмеження виплати пенсії, як складової конституційного права, можна здійснювати виключно на підставі норм закону (статті 19, 46 і 92 Конституції).
Головне, що потрібно знати про поточний стан: питання конституційності статті 30 Закону № 4695-IX і постанови № 1778 у частині обмеження розміру пенсій за Законом № 2262-XII перебуває на розгляді Конституційного Суду — з відповідним конституційним поданням звернувся Пленум Верховного Суду (постанова Пленуму № 10 від 15 травня 2026 року). До ухвалення рішення КСУ практика першої та апеляційної інстанцій залишається основним орієнтиром, і її слід перевіряти перед поданням позову.
Як оскаржити: порядок дій
- Отримайте документи з Пенсійного фонду. Запросіть довідку про призначений і фактично виплачуваний розмір пенсії з розбивкою за періодами, а також розрахунок, з якого видно нараховану суму та суму, що виплачується після обмеження. Без цього документа розмір недоплати довести неможливо.
- Перевірте, за яким законом призначено пенсію і дату її призначення. Це визначає і правову підставу позову, і застосовну практику.
- Подайте письмову заяву до Пенсійного фонду з вимогою перерахувати та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром і без застосування понижувальних коефіцієнтів, із посиланням на Рішення КСУ № 7-рп/2016 та частину 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII. На практиці фонд відмовляє, посилаючись на чинність Закону № 3668-VI і постанови Кабінету Міністрів, — але письмова відмова є необхідним доказом у справі та підтверджує протиправність дій відповідача.
- Зберіть докази розміру недоплати — довідки про нараховані та виплачені суми за кожен місяць спірного періоду.
- Подайте адміністративний позов до окружного адміністративного суду. Відповідач — головне управління Пенсійного фонду у відповідній області. Типові вимоги: визнати протиправними дії щодо обмеження нарахованої суми пенсії граничним розміром; зобов’язати виплачувати нараховану пенсію без обмеження максимальним розміром і без застосування обмежувальних коефіцієнтів із визначеної дати; зобов’язати доплатити недоотриману різницю з урахуванням раніше виплачених сум.
- Сформулюйте дату, з якої вимагаєте перерахунку. Це найважливіша частина прохальної частини: від неї залежить розмір виплати. Дату обґрунтовують або моментом звернення, або моментом виникнення права, або датою втрати чинності нормою згідно з рішенням КСУ — залежно від обставин справи та актуальної практики.
- Будьте готові до апеляції. Пенсійний фонд оскаржує такі рішення практично завжди. Про процедуру — у матеріалі про апеляцію на рішення суду.
- Після набрання рішенням законної сили контролюйте виконання. Рішення про зобов’язання виплачувати пенсію без обмеження виконується через орган Пенсійного фонду, і на практиці потребує контролю. Про механізм — у матеріалі про виконання судового рішення.
Щодо судового збору: у справах про захист соціальних прав діють пільги, і для позивачів-пенсіонерів у низці категорій спорів судовий збір не сплачується. Склад і розмір збору варто перевірити за конкретними вимогами — див. матеріал про судовий збір і ставки.
Що отримує пенсіонер
Результат успішної справи складається з двох частин.
На майбутнє — пенсія виплачується в нарахованому розмірі, без обмеження максимальним розміром і без застосування понижувальних коефіцієнтів до суми перевищення. Для пенсіонера з високою вислугою й значним грошовим забезпеченням різниця може бути істотною та зберігається щомісячно.
За минулий період — доплата недоотриманої різниці з урахуванням раніше виплачених сум, з дати, визначеної судом. Саме ця частина зазвичай становить основну суму виплати.
Що важливо врахувати:
- суд не визначає розмір пенсії самостійно — він зобов’язує Пенсійний фонд здійснити перерахунок і виплату. Тому вимоги формулюються як зобов’язання вчинити дії, а не як стягнення конкретної суми, якщо розрахунок має робити фонд;
- рішення не звільняє від подальших спорів. Якщо згодом буде ухвалено новий акт, що запроваджує обмеження в іншій формі, Пенсійний фонд може знову його застосувати — і це доведеться оскаржувати окремо. Саме так розвивалася ситуація з понижувальними коефіцієнтами після рішення КСУ 2016 року;
- перерахунок у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення — окреме питання. Воно вирішується за статтею 63 Закону № 2262-XII та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів, і часто є другим, не менш цінним напрямом роботи: спочатку правильна довідка про грошове забезпечення, потім зняття обмеження.
Багато таких справ розглядаються в спрощеному письмовому провадженні без засідань, що пришвидшує процес. Точні строки залежать від завантаженості суду та того, чи оскаржуватиме рішення Пенсійний фонд.
Чого варто очікувати
Чесна картина, без обіцянок результату.
Що працює на користь позивача: рішення КСУ № 7-рп/2016 із прямою позицією про невідповідність обмеження частині 5 статті 17 Конституції; застереження частини 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII; постанова Верховного Суду у справі № 400/2085/19; загальний підхід, за яким суди не застосовують акти, що не відповідають Конституції; сформована практика окружних адміністративних судів щодо понижувальних коефіцієнтів.
Що працює проти: формальна чинність статті 2 Закону № 3668-VI; поява нової законодавчої підстави у вигляді статті 30 Закону № 4695-IX і постанови № 1778; неоднорідність практики Верховного Суду залежно від закону, за яким призначено пенсію; питання строку звернення, яке остаточно не вирішене; практично гарантоване оскарження з боку Пенсійного фонду.
Що визначає перспективу конкретної справи:
- за яким законом призначено пенсію — ключове питання;
- дата призначення пенсії (до чи після 1 жовтня 2011 року);
- розмір недоплати — від нього залежить економічна доцільність спору;
- чи є письмова відмова Пенсійного фонду;
- повнота документів про нараховані та виплачені суми;
- актуальна практика відповідного апеляційного суду.
Окремо: результат справи може змінитися після рішення Конституційного Суду за поданням Пленуму Верховного Суду щодо статті 30 Закону № 4695-IX і постанови № 1778. Це аргумент діяти не поспіхом, а після перевірки актуального стану — але й не відкладати, бо від дати звернення може залежати період, за який буде нарахована доплата.
Адвокати LEGIUS ведуть справи про зняття обмеження максимального розміру пенсії та про перерахунок пенсій військових пенсіонерів: збирають документи з Пенсійного фонду, готують заяви та адміністративні позови, представляють інтереси в суді першої інстанції та в апеляції, контролюють виконання рішень. Ми не обіцяємо конкретного результату — він залежить від закону, за яким призначено пенсію, і від актуальної практики, — але чесно оцінюємо перспективу на першій консультації. Записатися можна через форму консультації.
Послуги напряму: Спори про захист ділової репутації, Спори зі страховими компаніями, Спори у процедурах банкрутства.
Питання та відповіді
Кого стосується обмеження максимального розміру пенсії?
Насамперед осіб, яким пенсію призначено за Законом № 2262-XII, — зокрема звільнених з військової служби. Обмеження поширюється на всі види таких пенсій: за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника. Для пенсій, призначених за іншими законами, судові висновки можуть бути іншими, тому це перше, що треба перевірити.
Яке рішення Конституційного Суду застосовується?
Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII. Позиція Суду: обмеження максимального розміру пенсії осіб, яким право на пенсійне забезпечення встановлене цим Законом, порушує суть конституційних гарантій соціального захисту за частиною 5 статті 17 Конституції.
Чому Пенсійний фонд усе одно обмежує пенсію?
Бо аналогічна норма залишилася в статті 2 Закону № 3668-VI, яка дублює виключене положення і формально є чинною. Адміністративні суди вирішують цю колізію на користь Закону № 2262-XII з урахуванням рішення КСУ — такий підхід підтвердив Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.
Що таке понижувальні коефіцієнти і чи їх можна оскаржити?
Це механізм, за яким до частини пенсії, що перевищує десять прожиткових мінімумів, застосовуються коефіцієнти 0,5 / 0,4 / 0,3 / 0,2 залежно від розміру перевищення. Суди визнають такі дії протиправними, бо ні Закон № 2262-XII, ні Закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування такого обмеження не передбачають. Питання конституційності статті 30 Закону № 4695-IX і постанови № 1778 зараз на розгляді КСУ за поданням Пленуму Верховного Суду.
Чи достатньо подати заяву до Пенсійного фонду без суду?
Як правило, ні: фонд відмовляє у перерахунку, посилаючись на чинність Закону № 3668-VI і постанов Кабінету Міністрів. Але заяву подавати потрібно — письмова відмова є необхідним доказом у справі. Реальним способом захисту залишається адміністративний позов.
З якої дати та за який період перераховують пенсію?
Суд зобов’язує перерахувати пенсію без обмеження з дати, визначеної у справі — залежно від обставин це момент звернення, момент виникнення права або дата втрати чинності нормою згідно з рішенням КСУ, — з урахуванням раніше виплачених сум, тобто з доплатою недоотриманої різниці. Дата у прохальній частині позову прямо визначає розмір виплати.
Скільки триває така справа?
Багато таких справ розглядаються в спрощеному письмовому провадженні без засідань, що пришвидшує процес. Водночас Пенсійний фонд оскаржує такі рішення практично завжди, тому варто розраховувати і на апеляційний розгляд. Орієнтири ми озвучуємо на консультації.
Читайте також
Судовий збір 2026: ставки та розрахунок
Практичний гід зі судового збору 2026: як розрахувати збір за майнові та немайнові позови, межі мінімуму і максимуму, ставки за апеляцію та касацію, пільги та повернення.
ЧитатиАпеляція на рішення суду: строки, порядок та шанси на успіх
Строк рахується не від дня засідання, а від дня складення повного рішення — і це найчастіша причина пропуску. Розбираємо строки в кожному процесі, межу одного року за ч. 2 ст. 358 ЦПК, судовий збір і те, що апеляційний суд справді переглядає.
ЧитатиВиконання судового рішення в Україні: виконавче провадження покроково
Як перетворити рішення суду на реальні кошти: строки пред’явлення, виконавчий збір, вибір виконавця, розшук і арешт активів, а також зміни, що діють із 23 жовтня 2026 року.
Читати