Мирова угода в суді: коли вигідніше домовитись

Що таке мирова угода в суді

Мирова угода — це домовленість сторін про врегулювання спору на основі взаємних поступок, укладена в межах судового процесу та затверджена ухвалою суду. Інститут передбачений статтею 192 ГПК та статтею 207 ЦПК України. Мирова угода може стосуватися лише прав та обов’язків сторін щодо предмета спору.

Її принципова відмінність від звичайного позасудового договору в тому, що затверджена судом мирова угода набуває сили судового акта: у разі невиконання вона підлягає примусовому виконанню через виконавче провадження, без необхідності повторно судитися.

Мирне врегулювання — повноцінна частина стратегії нашої практики судових спорів. Ми завжди оцінюємо, чи можна досягти результату клієнта швидше та дешевше через домовленість, ніж через повний цикл судового розгляду.

Переваги мирового врегулювання

Мирова угода часто вигідніша за судове рішення з кількох причин. Вона економить час: спір завершується одразу, без апеляції та касації, які можуть розтягнути справу на роки. Це особливо цінно для бізнесу, якому потрібен швидкий і передбачуваний результат.

• економія часу та коштів на тривалий процес;
• передбачуваність результату замість ризику програшу;
• часткове повернення сплаченого судового збору;
• збереження ділових відносин із контрагентом;
• гнучкість умов — розстрочення, графік платежів, негрошові поступки.

Окрема перевага — повернення частини судового збору. За Законом «Про судовий збір» при укладенні мирової угоди до прийняття рішення судом повертається 50% сплаченого збору; детальніше про ставки — у статті про судовий збір. Гнучкість умов дозволяє узгодити графік погашення, що нерідко реалістичніше за стягнення повної суми примусово.

Порядок укладення мирової угоди

Мирову угоду можна укласти на будь-якій стадії процесу — у суді першої інстанції, в апеляції, касації та навіть на стадії виконання рішення. Сторони самостійно визначають умови врегулювання, проте вони не повинні суперечити закону чи порушувати права інших осіб.

Угода викладається письмово і підписується сторонами або їхніми представниками. Важливий нюанс: повноваження представника на укладення мирової угоди мають бути прямо обумовлені в довіреності чи договорі, інакше суд не затвердить угоду. Тому ми завжди перевіряємо обсяг повноважень на старті переговорів.

Умови мирової угоди мають бути чіткими та виконуваними: конкретні суми, строки, порядок дій. Розмиті формулювання ускладнять подальше примусове виконання, тому над текстом варто працювати так само ретельно, як над договором.

Затвердження угоди судом

Сама лише домовленість сторін не завершує справу — мирову угоду має затвердити суд. Сторони подають клопотання, а суд перевіряє, чи не суперечать умови закону та чи не порушують вони права і законні інтереси інших осіб. За результатами суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Якщо умови суперечать закону або виходять за межі предмета спору, суд відмовляє в затвердженні та продовжує розгляд справи по суті. Тому грамотно складена угода — запорука її затвердження з першого разу.

Наслідок затвердження мирової угоди — закриття провадження, що унеможливлює повторне звернення до суду з тим самим позовом між тими ж сторонами про той самий предмет.

Це варто враховувати: відмовитися від угоди після її затвердження вже не вдасться, окрім випадків її оскарження.

Виконання мирової угоди

Головна практична перевага затвердженої мирової угоди — спрощене виконання. Якщо сторона не виконує умови добровільно, ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і пред’являється до примусового виконання так само, як рішення суду.

Це означає, що кредитору не потрібно знову проходити повний судовий процес — достатньо звернутися до державного чи приватного виконавця. Такий механізм особливо цінний у справах про стягнення боргу та неустойки, де важлива швидкість.

Саме поєднання гнучкості умов і сили судового акта робить мирову угоду потужним інструментом: сторони домовляються на зручних умовах, але зберігають державний механізм примусу на випадок недобросовісності контрагента.

Коли мирова угода недоцільна

Мирове врегулювання вигідне не завжди. Якщо позиція клієнта явно сильна, докази бездоганні, а боржник платоспроможний, повне стягнення за рішенням суду може дати кращий результат, ніж поступки. Недоцільна угода й тоді, коли опонент пропонує умови, які він навряд чи виконає, лише щоб затягнути час.

Перед укладенням угоди ми завжди зважуємо реальні шанси на виграш, платоспроможність боржника та ризики виконання. Якщо є ознаки виведення активів, доцільнішим може бути не примирення, а наполегливе стягнення із застосуванням забезпечення позову.

Рішення про мирову угоду має ґрунтуватися на холодному розрахунку, а не на бажанні швидше завершити спір за будь-яку ціну. Зважити всі за і проти та обрати оптимальну стратегію для вашої справи можна на консультації з адвокатами LEGIUS.