Найсильніші аргументи при оскарженні стягнення — процедурні. Розбираємо строки за ст. 87 статуту, порядок службового розслідування, права військовослужбовця й те, чому ознайомлення зі службовою карткою не замінює наказу.
Що є дисциплінарним проступком
Дисциплінарний проступок — це протиправна винна дія або бездіяльність військовослужбовця, що полягає в порушенні військової дисципліни й не тягне кримінальної відповідальності.
Підставу для стягнення прямо називає стаття 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (Закон № 551-XIV від 24.03.1999): невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку. Тому перше питання в будь-якій справі — не вид стягнення, а наявність доказів самого порушення.
Статут же встановлює вичерпний перелік стягнень — командир не може вигадати власне. Це принципова гарантія: будь-яке «покарання», якого немає в статуті, є незаконним незалежно від того, наскільки справедливим воно здається командиру.
Варто знати і про коло осіб. Дія статуту поширюється не лише на ЗСУ, а й на військовослужбовців СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони та інших військових формувань і органів спеціального призначення з правоохоронними функціями. Окремо статут охоплює військовозобов’язаних і резервістів під час навчальних та спеціальних зборів.
Службове розслідування: порядок і строки
Стягнення не накладається «за фактом невдоволення». Йому має передувати з’ясування обставин, а в разі потреби проводиться службове розслідування. Його порядок визначає наказ Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України».
Розслідування призначається письмовим наказом командира, який має право накладати дисциплінарне стягнення на цього військовослужбовця. Усна вказівка «розберіться» достатньою підставою не є.
Строк: розслідування має бути завершене протягом одного місяця і може бути продовжене ще на місяць. Що має бути встановлено:
- чи справді мала місце подія;
- у чому саме полягає порушення й яку норму порушено;
- вина військовослужбовця;
- обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність;
- причини та умови, що сприяли порушенню.
Ключова процедурна гарантія встановлена статтею 85 статуту (у редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019): заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення розслідується. Порушення цієї вимоги — пряме порушення принципу неупередженості, і воно підриває весь результат розслідування.
Акт за результатами розслідування має містити посилання на докази, а не припущення. Крім того, військовослужбовця мають ознайомити з актом під підпис до того, як командир накладе стягнення. Якщо вину повністю доведено, рішення про притягнення приймає командир, який призначив розслідування (стаття 86 статуту).
Права під час розслідування
Ця частина найменш відома тим, кого розслідування стосується. Права військовослужбовця прописані в розділі IV Порядку, затвердженого наказом МОУ № 608.
- Знати причину розслідування і в чому конкретно вас підозрюють. Не «порушив дисципліну», а конкретне діяння з конкретною датою.
- Давати пояснення — усні або письмові; саме письмова форма захищає найкраще.
- Надавати документи та матеріали, що підтверджують вашу позицію, і заявляти клопотання про витребування доказів.
- Ознайомитися з матеріалами розслідування та з актом.
- Користуватися правовою допомогою — право на адвоката або фахівця в галузі права прямо передбачене.
- Оскаржити як дії посадових осіб під час розслідування, так і результат.
Окремо про право не свідчити проти себе, гарантоване статтею 63 Конституції. Найпоширеніша помилка в практиці виглядає так: особа, яка проводить розслідування, дає чистий аркуш і каже «пишіть пояснення». Якщо в матеріалах немає письмового підтвердження, що військовослужбовцю роз’яснили право не свідчити проти себе, акт може бути визнаний незаконним, а накладене на його підставі стягнення — недійсним.
Практична порада: пояснення давайте письмово і залишайте собі копію з відміткою про подання. Усні пояснення в матеріалах розслідування нерідко викладаються не так, як вони звучали.
Види стягнень і дві прямі заборони
Повний перелік стягнень міститься в пункті 48 статуту і залежить від категорії військовослужбовця. Він охоплює як заходи морального характеру — зауваження, догану, сувору догану, попередження про неповну службову відповідність, — так і ті, що впливають на службове становище: посадове пониження, пониження у військовому званні на один ступінь (для сержантського, старшинського та офіцерського складу), пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (для сержантського і старшинського складу), позбавлення військового звання.
Дві заборони діють безумовно і є самостійними підставами для скасування:
- за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень;
- накладати стягнення на весь підрозділ замість притягнення до відповідальності безпосередньо винних осіб.
При обранні виду стягнення стаття 86 статуту зобов’язує враховувати: характер правопорушення, обставини його вчинення, наслідки порушення, попередню поведінку військовослужбовця, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Немотивований наказ, у якому цих обставин не оцінено, не відповідає вимозі обґрунтованості.
Накладати стягнення має право лише командир у межах наданих йому повноважень: вихід за межі дисциплінарної влади робить наказ незаконним незалежно від обґрунтованості по суті. Для військовослужбовців, які входять до складу добового наряду чи виконують бойове чергування, статут встановлює окреме правило щодо моменту накладення стягнення за правопорушення, вчинені під час несення служби.
І важливе розмежування: одночасне накладення дисциплінарного стягнення та стягнення збитків за Законом «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців» не є подвійним покаранням — ці механізми мають різні об’єкти правового регулювання.
Строки накладення: найсильніший аргумент
Це найчастіша і найпростіша для доведення підстава для скасування, і саме її найчастіше пропускають. Строки встановлює стаття 87 статуту:
- стягнення має бути накладене не пізніше ніж за десять діб з дня, коли командиру стало відомо про правопорушення;
- у разі проведення службового розслідування — протягом одного місяця після його завершення, без урахування часу лікування або перебування у відпустці;
- стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До цього строку не зараховується час розслідування, лікування, відпустки, перебування під вартою та відсутності на службі без поважних причин.
Порушення будь-якого з цих строків може бути самостійною підставою для скасування стягнення — без будь-якої дискусії про те, чи було порушення насправді.
Тому перше, що робиться при оскарженні, — вибудовується хронологія з чотирьох дат: дата виявлення порушення, дата призначення службового розслідування, дата його завершення та дата видання наказу. Нерідко саме аналіз часових меж дозволяє виявити порушення процедури там, де по суті позиція слабка.
Окремо про виконання: за статтею 96 статуту стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках — не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Якщо цей строк пропущено, виконання стягнення також стає спірним.
Строк дії стягнення та його зняття
Стягнення не є довічним. Строк його дії обчислюється з дня оголошення військовослужбовцю і становить, зокрема: зауваження — один місяць, догана — два місяці, сувора догана — три місяці, попередження про неповну службову відповідність — шість місяців.
Зняття стягнення регулює стаття 32 статуту. Право знімати стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальникам. Одночасно військовослужбовцю може бути знято лише одне стягнення.
Для найсуворіших стягнень діють мінімальні строки: позбавлення військового звання та пониження у військовому званні або в посаді можуть бути зняті зі старших солдатів, старших матросів, сержантів і старшин не раніше ніж через шість місяців, а з прапорщиків, мічманів та офіцерів — через рік з дня накладення стягнення.
За статтею 33 командир має право зняти стягнення тільки після того, як воно відіграло виховну роль і військовослужбовець змінив своє ставлення до виконання військового обов’язку. Важлива деталь для тих, кого понизили в посаді: посадове пониження може бути знято без поновлення військовослужбовця на попередній посаді. Після зняття стягнення вважається, що військовослужбовець стягнень не має.
Облік заохочень і стягнень ведеться в усіх підрозділах від роти і вище та у військових частинах, а відомості вносяться до службової картки.
Оскарження стягнення
Оскарження не зупиняє виконання стягнення — воно виконується, доки не скасоване, і подання скарги не звільняє від виконання службових обов’язків і наказів. Це важливо розуміти, щоб не розраховувати на автоматичну паузу.
Шляхи оскарження:
- До командира вищого рівня в порядку підпорядкованості. За статтею 88 статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право подати скаргу протягом місяця з часу накладення стягнення. Це найшвидший шлях.
- До органів, що здійснюють нагляд за додержанням законів у військовій сфері.
- До адміністративного суду — наказ командира є рішенням суб’єкта владних повноважень, тому обов’язок доказування правомірності покладається саме на військову частину.
Окремо про ключову деталь, на якій часто розсипається позиція військової частини. Стаття 97 статуту визначає порядок оголошення стягнення, і реалізація права на оскарження неможлива без належного доведення наказу до відома особи. Військові частини нерідко посилаються на статтю 109 — ознайомлення зі службовою карткою. Але це різні процедури: службова картка лише відображає інформацію про заохочення та стягнення, тоді як саме наказ містить підстави притягнення, опис порушення, правове обґрунтування і вид стягнення. Тому ознайомлення зі службовою карткою не свідчить про належне доведення наказу.
Що перевіряється в такій справі комплексно: наявність належних доказів проступку; дотримання порядку проведення службового розслідування; мотивованість і обґрунтованість наказу; дотримання строків притягнення; наявність доказів доведення наказу до відома особи. Якщо військова частина не може підтвердити хоча б один із цих елементів, ризик визнання наказу протиправним суттєво зростає.
І практичний бонус, про який забувають: дисциплінарне стягнення може впливати на розмір грошового забезпечення. Тому разом із вимогою про скасування наказу доцільно заявляти вимогу про стягнення недоотриманого забезпечення за відповідний період.
Загальна логіка адміністративного судочинства у військових спорах описана в матеріалі про оскарження рішень ТЦК.
Межа між проступком і злочином
Одне й те саме діяння може мати різну правову кваліфікацію залежно від обставин, тривалості та наслідків. Це найнебезпечніша зона.
Класичний приклад — відсутність у частині. Короткочасна відсутність може бути дисциплінарним проступком, а за певної тривалості це вже склад кримінального правопорушення. Про нього ми пишемо в матеріалі про самовільне залишення частини, а про суміжний склад — у статті про дезертирство.
Тому до пояснень під час службового розслідування варто ставитися серйозно: написане в них може згодом стати доказом у кримінальному провадженні, і право не свідчити проти себе тут не формальність, а реальний інструмент. Якщо є хоча б припущення, що ситуація може вийти за межі дисциплінарної, консультацію з адвокатом варто отримати до подання пояснень, а не після.
Адвокати практики військового права LEGIUS супроводжують військовослужбовців під час службових розслідувань і в справах про оскарження стягнень. Якщо ви вже отримали наказ про стягнення, запишіться на консультацію — ми перевіримо строки, повноваження командира й процедуру розслідування, доки не сплив місячний строк на скаргу.
Послуги напряму: Оскарження призову та мобілізації, Виплати за пораненням та загибеллю, Захист трудових прав мобілізованих.
Питання та відповіді
У який строк командир може накласти дисциплінарне стягнення?
За ст. 87 статуту — не пізніше ніж за десять діб з дня, коли командиру стало відомо про правопорушення, або протягом місяця після завершення службового розслідування. Після шести місяців з дня виявлення правопорушення стягнення накласти не можна. Порушення цих строків є самостійною підставою для скасування.
Чи може командир накласти стягнення без розслідування?
Накладенню стягнення має передувати з’ясування обставин, а за потреби — службове розслідування, яке призначається письмовим наказом командира і триває до місяця з можливістю продовження ще на місяць. Порядок визначає наказ Міноборони № 608 від 21.11.2017.
Хто не може проводити службове розслідування?
За ст. 85 статуту заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення розслідується. Порушення цієї вимоги суперечить принципу неупередженості й підриває результат розслідування.
Чи можна накласти два стягнення за один проступок?
Ні. За одне правопорушення накладається одне стягнення. Також заборонено накладати стягнення на весь підрозділ замість притягнення безпосередньо винних осіб. Водночас одночасне накладення стягнення і стягнення збитків за Законом про матеріальну відповідальність військовослужбовців подвійним покаранням не вважається.
Чи достатньо ознайомлення зі службовою карткою?
Ні. Службова картка лише відображає інформацію про стягнення, тоді як наказ містить підстави притягнення, опис порушення та правове обґрунтування. Відсутність доказів ознайомлення з наказом свідчить про порушення права на своєчасне оскарження.
Скільки діє дисциплінарне стягнення?
Строк обчислюється з дня оголошення: зауваження — один місяць, догана — два, сувора догана — три, попередження про неповну службову відповідність — шість місяців. Позбавлення чи пониження у званні може бути знято не раніше ніж через шість місяців для сержантського складу і через рік для офіцерів.
Чи зупиняє оскарження виконання стягнення?
Ні. Стягнення виконується, доки не скасоване, а подання скарги не звільняє від виконання службових обов’язків і наказів. Скаргу старшому командирові подають протягом місяця з дня накладення стягнення за ст. 88 статуту.
Читайте також
СЗЧ і стаття 407 ККУ: відповідальність та лінія захисту
Межа між адміністративним проступком і п’ятьма роками позбавлення волі — три доби. Розбираємо всі частини статті 407 ККУ з санкціями, різницю зі статтею 408, механізм звільнення від відповідальності за частиною 5 статті 401 КК, свіжу позицію Верховного Суду про те, чому умовний строк тут не застосовується, і як виглядає повернення на службу після закінчення спрощеної програми.
ЧитатиВідпустка військовослужбовця: види, тривалість, відмова
Розбираємо види відпусток військовослужбовця під час воєнного стану, тривалість кожної, обов’язкову безперервну частину 15 днів, час на проїзд, порядок подання рапорту й механізм дій, якщо командування відмовляє без правових підстав.
ЧитатиОскарження рішень ТЦК та СП: як захистити свої права законно
Повістку суд не розглядає, а штраф скасовує за трьома типовими підставами. Розбираємо, що саме підлягає оскарженню, строки адміністративного і судового шляху та робочі аргументи у справах за ст. 210 і 210-1 КУпАП.
Читати