Демобілізація: правовий стан і реальні підстави звільнення

Головне: загального закону немає

Скажемо прямо, бо навколо теми надто багато шуму: окремого закону, який встановлював би фіксовані строки загальної демобілізації для всіх мобілізованих, в Україні немає. Служба триває «до особливого розпорядження» протягом дії воєнного стану.

Воєнний стан і загальна мобілізація продовжуються щоразу на 90 днів окремими законами. Закон № 3633-IX, який у 2024 році оновив правила мобілізації, свідомо не містив фіксованих строків служби — і це не прогалина, а рішення законодавця.

Отже, чекати «дати демобілізації» як чогось уже визначеного — хибна стратегія. Працювати треба з тим, що діє.

Чим служба завершується реально

Щомісяця люди звільняються — але за індивідуальними підставами статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», а не за загальною демобілізацією. Працюють:

• стан здоров’я — непридатність або тимчасова непридатність за висновком ВЛК, інвалідність;
• граничний вік перебування на військовій службі;
• сімейні обставини з визначеного законом переліку;
• загибель або зникнення безвісти близького родича;
• звільнення з полону.

Порядок, строки розгляду рапорту та дії при відмові — у матеріалі про звільнення з військової служби.

Практичний висновок: якщо підстава є — її реалізують зараз, а не «після демобілізації». Очікування загального рішення часто коштує людям року й більше.

Відстрочка після контракту — не демобілізація

Це найчастіша плутанина, і вона має конкретну ціну.

Нові типи контрактів передбачають відстрочку від мобілізації після завершення строку. Але відстрочка — це захист від нового призову на певний період, а не звільнення зі служби й не демобілізація.

Окремо діє норма Закону № 4782-IX: особи не підлягають призову під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби.

Ще один момент: ті, хто відмовляється від нового контракту, продовжують службу на попередніх умовах. Відмова від контракту не є способом завершити службу.

Що зараз у планах

Напрям руху відомий, і про нього варто знати — але без ілюзій щодо строків.

У плані роботи уряду до грудня 2026 року Міністерство оборони має розробити й подати законопроєкт, який:

1. визначить чіткі строки служби через запровадження гнучких контрактів;
2. гарантуватиме звільнення після завершення контракту або після набуття права на звільнення — після оголошення демобілізації чи відповідного указу Президента;
3. запровадить нову підставу звільнення мобілізованих під час воєнного стану — у строки, які визначить указ Президента.

Критично важливе застереження: грудень — це строк подання законопроєкту уряду, а не дата початку звільнень. Далі документ має схвалити Кабмін, ухвалити Верховна Рада, підписати Президент, а конкретні строки визначатиме окремий указ.

Окремо очікується поетапне часткове звільнення тих, хто служить з 2022 року або раніше, за двома критеріями — загальна тривалість служби та кількість бойових днів. Станом на зараз це публічно озвучена ініціатива, а не чинна норма.

Як відрізнити новину від норми

Тема демобілізації породжує найбільше маніпуляцій, тож корисно мати простий фільтр. Перевіряйте три речі:

Якщо хоча б на одне питання відповідь «ні» або «не знаю» — підстав для дій поки немає.

Що робити вже зараз

Замість очікування — три практичні кроки:

1. Перевірити, чи немає індивідуальної підстави. Стан здоров’я, сімейні обставини, вік — люди часто мають підставу й не знають про неї.
2. Готувати документи заздалегідь. Медична документація, документи про родинні зв’язки, підтвердження обставин — їх збирання займає тижні.
3. Не зволікати з оскарженням. Якщо рапорт не розглядають або відмовили безпідставно — строки на звернення до суду спливають.

Адвокати LEGIUS оцінюють наявність підстав і ведуть спори щодо звільнення в межах практики військового права.